Сайт onet.pl, підбиваючи результати візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, посилається на президента Володимира Зеленського та звертає увагу, що під час недільних переговорів з посланцями США обговорювалася підготовка комплексного «зимового пакету» для України. Він, серед іншого, стосуватиметься посилення протиповітряної оборони країни. «Однак мирні переговори мають бути планом А», — пише сайт.
Сайт нагадує, що під час пресконференції Володимир Зеленський зазначив, що посланці Дональда Трампа спочатку зустрілися з Володимиром Путіним, а потім з ним самим, і зазначає, що президент України підкреслив необхідність тристоронніх переговорів: «Ми повинні зробити все, щоб досягти тристоронніх переговорів з Росією», — заявив президент України, - Ми повинні зробити все, щоб тристоронні переговори з Росією відбулися. Ми повинні подивитися, що Росія скаже з цього приводу.
Сайт Wirtualna Polska докладніше розповідає про послідовність перебігу подій, звертає увагу на тривалість переговорів у Москві — понад три години, після чого радник президента Росії Юрій Ушаков назвав їх «конструктивними, відвертими та корисними». Сайт підкреслює, що «однак про жодну конкретну угоду чи прорив оголошено не було». Сайт цитує також обіцянку Путіна «забезпечити безпеку переговорного процесу»:
«Українська влада оголосила про заклик до продовження припинення вогню на три дні, але ми з ними про це не домовилися. Однак ми зробимо все можливе, щоб забезпечити безпеку переговорного процесу та посередників, яких ви представляєте», — сказав Путін.
«Україна заявила про скорочення ударів по Москві під час візиту американських посланців, а Путін доручив російським військам припинити атаки на Київ на три дні. Однак це не означало ширшого припинення вогню вздовж усієї лінії фронту», — пише також сайт WP.
WP нагадує, що в неділю відбувся перший офіційний візит обох посланців до України в рамках цієї переговорної місії.
«Я дуже радий, що ми зараз переходимо до третього раунду переговорів. Він відбудеться за участю представників лідерів трьох країн — Великої Британії, Франції та Німеччини. Ми дуже вдячні, що європейці сьогодні з нами, і що ми серед таких країн», — пояснив Зеленський. Сайт цитує висловлювання українського президента про необхідність постачання систем протиповітряної оборони, включно з ракетами для Patriot, та забезпечення безпеки енергетичної інфраструктури, а також про те, що метою залишається завершення війни, а водночас Україні потрібна безпека в майбутньому.
Підсумовуючи візит до Москви та Києва, сайт стверджує, що Віткофф висловив обережний оптимізм, однак він не оголосив про угоду.
У підсумках також згадано, що Україна хоче повернутися до тристоронніх переговорів з Росією та США, а Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від своїх прагнень до НАТО, а також визнала російські територіальні претензії в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.
Сайт посилається також на інформацію з Reuters, якому Віткофф сказав: «Я думаю, що ми досягли значного прогресу в Москві. Ми почули нові ідеї».
Сайт Interia.pl згадує про оцінку візиту Віткоффа й Кушнера європейськими політиками. Обираючи для одного з матеріалів клікбейтну назву «“Уперше я погоджуюся з Путіним”. Несподівана реакція Європи». Після виборів у Німеччині, можливо, це вже й не настільки несподіваний заголовок, але в контексті подальшого тексту — таки клікбейтний, адже йдеться про реакцію європейського комісара оборони на візит американських спецпосланців до Москви та висловлювання з цього приводу Путіна.
Комісар Європейської комісії з питань оборони Андрюс Кубілюс прокоментував нещодавній візит американських чиновників до Москви. Під час розмови Володимир Путін, як повідомляється, заявив, що для припинення війни в Україні необхідно усунути її першопричини. «Вперше я погоджуюся з Путіним», — іронічно сказав Кубілюс, вказавши, що російський диктатор і є «першопричиною» конфлікту.
Порядок і сенс візиту Interia передає також дещо іронічно: «Стів Віткофф та Джаред Кушнер зустрілися з Володимиром Путіним у Москві, але жодного прориву у припиненні російсько-української війни досягнуто не було. Після переговорів з Путіним Віткофф та Кушнер відвідали Київ, де обговорили умови припинення війни та підтримку України, але жодних проривів оголошено не було».
У кількох реченнях, говорячи про перебування спецпосланців у Києві, сайт посилається на Європейську правду та цитує Володимира Зеленського щодо «зимового пакету». А також, відповідно до іронічної тональності матеріалу, згадує про жарт Зеленського, що присутність Віткоффа та Кушнера у столиці «працює краще, ніж система Patriot». «Посилаючись на припинення вогню під час їхнього візиту, він запропонував посланцям Трампа частіше відвідувати країну», — пише Interia.pl.
Impact Magazine, додаток до журналу Newsweek, публікує велике інтерв’ю Славомира Сераковського з Анджеєм Стасюком — прозаїком, співзасновником видавництва «Czarne». Автором книжок «Стіни Хеврона» («Mury Hebronu», 1992), «Оповідання з Галичини» («Opowieści galicyjskie», 1994) — наполовину реальних, наполовину вигаданих сценок із життя жителів провінції, з деталями зміни ладу, у яких ліризм перемішаний з жорстокістю. Це також книги «Дукля» («Dukla», 1997) та «Бабадаг», яка здобула літературну премію «Ніке».
«Роками їздить на Схід, який спокушає його безкраєм, розпадом і відчуттям свободи. Сьогодні каже, що російська душа — це експортний товар імперії, яка впала, а її література — це антизахідний пеан. Анджей Стасюк розповідає про свою Європу, про подорожі Закарпаттям і румунським Марамурешем», — так представляє журнал інтерв’ю.
На початку розмови Анджей Стасюк іронічно не погоджується з називанням його «символом чоловічості» і зауважує, що замість того, аби дивитися на політику, дивиться, як пасуться його вівці. Щодо овець таки не обов’язково іронія, бо Анджей Стасюк справді живе в сільській місцевості й має власні луки.
Радикальні позиції в теперішній політиці Польщі письменник вважає відповіддю на дуже складний і мінливий світ, у якому, власне, відсутні «жорсткі, чіткі правди», а насправді кожен, живучи в невпевненості, має робити власний вибір, щоби зберегти чоловічість, сенс, чесність. Вибір для молодих ускладнюється тим, що вони мусять його зробити не в безпосередніх стосунках зі світом, а опосередкованих: «Тепер маєш тисячі, мільйони пропозицій — обирай, ким стати, на чиєму боці й ким бути. Пропозиції готові: клікаєш — і вискакує тобі переодягання, одяг, маска. Ми були останнім щасливим поколінням, так собі зараз думаю».
Анджей Стасюк каже, що тепер книжки читають і приходять на авторські зустрічі «лише баби» й закликає чоловіків також читати, щоби «легше знімати дівчат», бо dobry bajer jest z czytania. Баєр — це той, хто вміє красномовно говорити, або жартівливе позначення цікавинки в розмові.
Славомір Сераковський запитує про останню книжку Анджея — про Росію, зауважуючи, що західні інтелектуали жили в переконанні, що російська культура — велика, цікава, загадкова. Анджей Стасюк відповідає, що Росію потрібно максимально ослабити, щонайменше на кілька десятків років, і оцінює, що це можна зробити. Підкреслює антизахідний характер російської культури, яка завжди використовувалася з пропагандистською метою. «Великий російський роман — це, по суті, антизахідний пеан. Вилив комплексів, небажання, ненависті до Заходу». А водночас Анджей Стасюк багато разів був у російських глибинках і шкодує, що не може зараз їздити до Росії, бо любить «цю атмосферу — розпаду, знищення, безмежжя, власне апокаліпсису. Цієї антилюдськості». У подорожах до Росії його вабить можливість їхати сім тисяч кілометрів. Бо любить великі простори.
Утім, російську літературу його видавництво зараз ані не перекладає, ані не видає. Бо коли зараз кажеш «російська культура», то думаєш — Буча. Самі росіяни маргіналізували свою культуру, — оцінює Анджей Стасюк. «Українці мають видатних письменників, то їх видаємо».
Письменник згадує прекрасний твір Прилєпіна «Санька», який тепер не має сенсу, бо Прилєпін виявився фашистом і опинився в Чечні. А видатний Бродський після вірша про незалежність України виявився шовіністом. Тож якого ліберала не пошкреби — виявиться завжди шовіністом, — нагадує Анджей Стасюк. «Це невиліковне. Комплекс вищості й нижчості в одній голові. Це поляки, але в чотири рази більше», — оцінює Анджей Стасюк.
З європейських територій його вабить Румунія. А Європа для нього закінчується на Донбасі — «і там борониться». «Україна — це найбільш європейська країна з усіх європейських країн. І платить за це ціну, яку ми собі навіть не уявляємо», — каже Анджей Стасюк.
У матеріалі The Economist «The Unwelcoming States of America» аналізується імміграційна політика Дональда Трампа та її наслідки для США. Видання визнає, що Трамп виконав одну зі своїх обіцянок — навів порядок на кордоні, хоча уповільнення нерегулярних перетинів почалося ще за Джо Байдена. Автор наголошує, що після відновлення контролю постають два ключові питання: як поводитися з людьми, які вже перебувають у країні, і наскільки відкритою Америка має бути для майбутніх іммігрантів. На думку видання, адміністрація Трампа дала жорстку відповідь на перше питання і потенційно шкідливу — на друге.
Кампанія масових депортацій стала одним із головних проявів цієї політики. Трамп обіцяв провести «найбільшу операцію з депортації в історії країни», а його представники говорили про намір депортувати мільйон людей. При цьому більшість затриманих, за словами матеріалу, ніколи не були засуджені за злочини. Видання зазначає, що депортаційна кампанія є непопулярною серед багатьох американців, які підтримують висилку злочинців, але не розділення сімей людей, що десятиліттями живуть у країні. Водночас політика адміністрації також обмежує можливості для майбутньої імміграції, зокрема для студентів і висококваліфікованих працівників.
Автори попереджають про економічні наслідки такого курсу. За оцінкою, наведеною в матеріалі, з січня чисельність робочої сили США скоротилася на мільйон осіб, а будівельні компанії та фермери вже стикаються з нестачею працівників. Менше видається студентських віз, а американським компаніям, які хочуть наймати висококваліфікованих іноземних фахівців за візами H-1B, доводиться платити значні суми за кожного працівника. Видання підкреслює, що така політика може послабити динамізм американської економіки: майже половину з 500 найбільших американських компаній заснували іммігранти або їхні діти, а багато видатних підприємців скористалися шляхами, які тепер фактично закриваються.
Водночас The Economist визнає, що система надання притулку справді потребувала реформування і що майбутня демократична адміністрація могла б вимагати від шукачів притулку звертатися по захист у першій безпечній країні, до якої вони потрапили. Однак видання вважає, що США мають поєднати контроль над кордоном із більш далекоглядною імміграційною реформою. Такий підхід, на думку авторів, дозволив би знову відкрити країну для талановитих і працьовитих людей, водночас забезпечивши порядок на кордоні та уникнувши надмірно жорстких практик, що руйнують сім’ї.
Impact Magazine, The Economist, onet.pl, WP, Interia.pl/Сніжана Чернюк