Польський сайт Energetyka24 надрукував фрагменти книги Якуба Вєха «Еnergiwende. Нова німецька імперія». Польський експерт аналізує, як Німеччина – найбільший глобальний споживач бурого вугілля, найбільший виробник діоксиду вуглецю в Європі, держава, яка опізнює припинення використання вугілля в економіці та бореться з ядерною енергетикою, де вихлопні гази насправді відсутні, – зуміла переконати світ, що вона насправді «зелена».
Якуб Вєх доказує, що Німеччина досягнула мети насамперед завдяки успішній пропаганді. Успіхи німецької пропаганди породжують загрози безпеці: Польщі, України та Європи загалом, тому що німецько-російський проект Nord Stream, поза всяким сумнівом, буде інструментом політичного тиску імперіалізму Росії доби Владіміра Путіна.
Як вказує польський аналітик, чергових запевнень німецьких та російських політиків про відсутність політичних міркувань та необхідність енергетичного запезпечення Європи проектом Nord Stream 2 не підтверджують факти. Якуб Вєх нагадує, що дотеперішня інфраструктура транзиту газу використана максимально лише у 70-ти відсотках. Отже, навіщо будувати чергову трубу та ще й по дні Балтійського моря, якщо дотеперішні інвестиції дозволяють більші обсяги транзиту? Політичні мотиви Nord Stream 1 та Nord Stream 2 помітні і без технічного аналізу. Достятньо глянути на карту, щоб помітити, які вигоди отримує російська політика завдяки будові цих труб. Йдеться про обхід традиційних транзитних держав (перш за все України, з якою Росія насправді у стані війни).
Польський експерт наголошує, що Німеччина порозумілася з Росією у справі Nord Stream 2 попри війну, розпочату Росією на сході України, аншлюс Криму, збиття літака МН17, спробу отруєння Скрипаля та напад на українських моряків у Керченській протоці – про сліпоту Берліна до цих подій однозначно нагадали посли США у своєму листі німецькій владі.
Якуб Вєх звертає увагу, що навіть аналіз фінансування будівництва російських газопроводів однозначно показує політичні мотиви. Інвестиційний SBERBANK CIB оприлюднив звіт, де написано, що ключові газові проекти, якими Ґазпром хоче охопити Європу (Nord Stream 2 i Turkish Stream) повернуться щойно впродовж кількадесяти років, а це суперечить логіці ведення бізнесу. Йдеться, звісно, про політичні вигоди – можливість економічного тиску на держави, залежні від поставок газу з Німеччини, куди доставлятимуть російське блакитне паливо.
Чому Берлін охоче підтримує Росію із Nord Stream 2? – запитує Якуб Вєх. Німеччина хоче побудувати свою економічну позицію завдяки силі російської сировини і стати центром її перепродажу в Європі. Добрі відносини з Росією дозволяють Німеччині платити дуже вигідну ціну за газ (Польща платить більше, хоча географічно розташована ближче). Відтак ФРН тримає руку на газовому крані, має вплив на ціну газу і може на ньому заробляти.
Якуб Вєх однозначно стверджує, що «Energiewende – екомaскування» не становить проекологічної енергетичної трансформації, це лише помальований зеленою фарбою комплексний план будови нових політичних і економічних впливів Берліна в Європі.
Джерело: Energetyka24/A.P.