Українська Служба

Добровільне чи примусове щеплення проти корони ?

20.11.2020 09:00
Переважна більшість поляків уникають щеплень, але цього разу ситуація набагато серйозніша
Фото з актуального видання Володимир Прядко

«Поляки не занадто охочі до щеплень від коронавірусу. Тож, чи доведеться їх робити добровільно чи за наказом? З цією проблемою повинна впоратися служба охорони здоров’я і, перш за все, уряд» - пише п’ятничне видання газети «Rzeczpospolita».

У зв’язку з тим, що у світі все частіше з’являються повідомлення про успішні випробовування безпечних ліків проти коронавіруса (Pfizer i BioNTech та Moderna), постає питання про можливе примусове щеплення і про те, хто мав би платити відшкодування у випадку можливих ускладнень.

Газета «Rzeczpospolita» подає слова медичних спеціалістів про те, що коли понад половина поляків заявляє про небажання піддаватися щепленню, то треба подумати над примусовим його застосування.  

«Впровадження такого обов’язку не є очевидним – Конституція і євросоюзне право встановлюють стандарт, що на лікування необхідна згода самого зацікавленого. Держава не взмозі провести таку операцію, багато осіб намагатиметься уникнути такого обов’язку і служба охорони здоров’я цього не витримає», - переконаний професор Ришард Пьотровський з варшавського університету.

Видання подає таку статистику – минулого року лише 4% поляків пройшло щеплення від грипу, і це при тому, що держава для пенсіонерів надавала 50% знижку.

Але, лікар-епідеміолог Марцін Чех каже, що в Польщі існує обов’язкове щеплення дітей, а перед обличчям епідеміологічної загрози він таке зобов’язання розширив би й на дорослих: «Перед недостатнім знанням суспільства про Covid-19» можна було б до цього питання підійти суворіше».

Фахівці також обговорюють справу, буцім-то, не дуже досліджених ліків, мовляв, глибше їх дослідити немає часу і тоді відповідальність лежатиме на даному фармацевтичному концерні і на державній скарбниці.

Словом, перед тим як уряд рішиться на примусове щеплення, він мусить провести у суспільстві роз’яснювальну роботу. Це думка стратега комунікації у службі охорони здоров’я Анни Ґолембьовської.  

В.П.