Офіційно пов'язана з маневрами «Запад-2021» концентрація російських сил на кордоні з Україною є найбільшою від 2014 року. Чи закінчиться все це лише маневрами? Цим на шпальтах «Gazeta Polska Codziennie» пише публіцист Томаш Телюк.
Напруженість на російсько-українському кордоні зростає у зв'язку з надзвичайною концентрацією військ, що у Москві пояснюють маневрами «Запад-2021». Звучать навіть конкретні дати можливих військових дій, хоча загострення наступальних дій відбувається вже тижнями. Знову гинуть люди. Конфлікт вже забрав 19 тисяч життів. Російська редакція німецького суспільного мовника Deutsche Welle вважає, що найбільш вірогідною датою російської агресії є травень.
За словами оглядача видання DW Івана Преображенського, «схоже, що Кремль бере Україну у лещата з півдня та сходу». «Якщо Росія насправді готується відкрито вводити війська на українську територію, наприклад, під приводом миротворчої операції, то не раніше, ніж у травні 2021 року», - вважає він. За словами Преображенського, кількісна участь військ є надто великою і надто затратною для бюджету держави, аби це мало закінчитися тільки маневрами.
На погляд експертів, нині Кремль хоче побачити, скільки він може собі дозволити після вибору президента США Джо Байдена. Як нагадує Телюк, анексія Криму відбулася за дуже слабкої каденції Барака Обами, компрометуючи безпекову політику глобальної супердержави. Пасивними щодо агресивних вибриків Росії залишаються також головні країни Європейського Союзу: Німеччина та Франція. Як пише публіцист, західні сусіди Польщі розраховують на дешеве постачання газу з Росії, а також обмірковують купівлю коронавірусних вакцин без урахування рішення Брюсселя. Все це у переддень військового шоу, скерованого саме проти Заходу, наголошує Телюк.
Утім пасивною не залишається Польща як лідер Трьох морів, продовжує автор статті. «Наша країна дуже добре знає, що об’єднані держави Центральної Європи у поясі Балтійського, Адріатичного та Чорного морів є дуже сильними та можуть протистояти розбійницькій політиці Кремля. До Києва поїхав міністр закордонних справ Збіґнєв Рау, який запевнив українців у нашій підтримці та дружбі (…) Україна все голосніше заявляє про свої прагнення до партнерства з НАТО та ЄС», пише Телюк.
Не змінюється натомість ситуація у Москві. Як нагадує автор, вже минуло сім років від анексії Криму. З нагоди роковин окупації цієї частини України Путін організував на анексованому півострові політичне шоу – вабив інвестиціями та баченням добробуту. Однак дійсність є іншою – цей бідний регіон завмер через введені Заходом санкції, нагадує публіцист.
Тривожними були також слова про можливе звільнення чергових втрачених після розпаду СРСР республік. «Путін сумує за імперією, а дестабілізація сусідніх країн є невід’ємною тривалою стратегією Москви», наголошує Телюк.
Як нагадує він, нещодавно Путін підписав закон, що дозволить йому ще двічі бути президентом Росії. Теоретично він може залишатися у владі до 2036 року і тоді він був би найдовше правлячим російським диктатором від часів Сталіна, який був лідером Радянського Союзу протягом 29 років. Документ запевняє володарю Кремля недоторканість, імунітет, завдяки чому він може уникнути висунення йому будь-яких обвинувачень, а тому Путін може діяти все сміливіше, припускає автор.
Утім, як пише Томаш Телюк, українці вже не розраховують тільки на себе. Порівняно із попередньою війною, українські війська значно ліпше підготовлені, озброєні та підготовлені дати відсіч ворожим силам. Не тільки самотужки. Багато років, як пише публіцист, помітне дуже інтенсивне зближення з одним із членів НАТО – Туреччиною. Розвивається військова співпраця, а Київ підписує з Анкарою угоди на виробництво та постачання бойових дронів Bayraktar TB2. Звучать спекуляції, що Київ хоче повернути Донецька і Луганськ до кінця цього року. Однак побічним ефектом такої операції може стати розлиття конфлікту на сусідні країни та наплив ісламістом у цей регіон Європи. Україна стала би черговою важливою гарячою точкою після Кавказу та Балкан, продовжує публіцист.
Чи в Кремлі намагаються оживити відтермінований у часі проєкт створення «Новоросії»? Потрібно пам’ятати, що Росія дестабілізує регіон також у сепаратистському Придністров’ї, збільшує присутність у Чорному морі, постійно веде гібридну війну із Заходом через провокації та дезінформацію. Все чіткіше у конфлікт долучається Білорусь, посилюючи репресії, перераховує автор.
Телюк теж не виключає, що можливий збройний конфлікт є насправді війною за воду. Російські війська мали би просунутися вглиб на кількадесят кілометрів, аби відкрити дамбу, що блокує потік води на окупований Крим, а це означатиме кривавий конфлікт. З іншого боку, як пише публіцист, росіяни мусять захищати єдину нитку, що сполучає Крим з Росією, тобто міст над Керченською протокою. Він додає, що це порівняно легка військова ціль і росіяни можуть очікувати контрудару, адже не все мусить відбуватися за задумом Москви.
«Активність Росії є тестом для НАТО і США. Нині важко передбачити, як поведеться адміністрація Байдена», - підсумовує Томаш Телюк на шпальтах «Gazata Polska Codziennie».
Т.А.