Новий американський президент відмовився від введення санкцій проти консорціуму що будує Nord Stream 2. Причина – бажання США зблизитися з Німеччиною. Однак це теж великий успіх Москви, пише «Rzeczpospolita».
Заяви про американські санкції, взаємні звинувачення або заплановане виведення частини американських військ з Німеччини стають історією, як і президентство Дональда Трампа. Американські портали (це вже підтвердив також державний секретар США Ентоні Блінкен – ред.) повідомили, що адміністрація Джо Байдена відмовляється від політики санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG та її німецького президента Маттіаса Варніґа, колишнього офіцера комуністичної служби безпеки НДР та друга Путіна, читаємо у на сторінках видання.
Як зауважує газета, офіційно американці надалі проти побудови нової гілки газогону, на звернув увагу Державний департамент, не спростувавши інформацію у ЗМІ про зміну стратегії.
За словами видання план є таким: санкції не будуть офіційно скасовані проти компаній, які беруть участь у будівництві NS2, перелік яких подається Білим домом до Конгресу кожні 90 днів, але щодо компанії Варніґа, і щодо нього самого, за рішенням Державного департаменту, обмеження будуть призупинені. Це не стосується російських суден, які, мабуть, завершать прокладку підводної труби до осені. Стратегія фактично означає прийняття позиції німецького уряду, який так і не поступався перед американськими погрозами і оголосив, що газогін буде завершений до кінця.
Як пише газета, це ще один крок американської адміністрації для відновлення відносин з Берліном, після того як рішення Трампа вивести тисячі американських військ з Німеччини було скасовано, а також нещодавніх похвал за мужню кліматичну політику.
На сумісність захисту клімату та побудови Nord Stream 2 останнім часом звертають увагу прихильники його будівництва, продовжує видання. Йдеться про перспективу транспортування водню з Росії до Європи підбалтійською трубою. Реалізація цієї ідеї ідеально вписується в європейську стратегію заміни викопного палива воднем. Німеччина хоче бути лідером таких змін. Проблема полягає в тому, що така аргументація має серйозний недолік. «Навіть якщо до перспективи імпорту водню з Росії ставитись серйозно, ця сировина буде вироблятися з використанням газу або нафти. Тож він не буде „зеленим”, що повинно викликати багато заперечень у Німеччині. Особливо для Зелених, які будуть в уряді після виборів до Бундестагу у вересні», - пояснює «Rzeczpospolita» експерт з міністерства закордонних справ Німеччини. На думку співрозмовника, нова американська адміністрація хоче уникнути суперечок з Німеччиною у процесі побудови союзу західних країн у конфронтації з Китаєм.
«У багатьох важливих сферах порядок денний Байдена збігається з німецькими цілями, наприклад, щодо кліматичної політики, прихильності демократичним цінностям та поваги верховенства права, а також певною мірою стосовно багатосторонності. Тому Німеччину сприймають як країну like-minded, тобто країну-однодумця та першокласного партнера у багатьох важливих темах міжнародної політики», - пояснює Кай-Олаф Ланґ, аналітик урядового аналітичного центру Wissenschaft und Politik.
Самі Зелені, єдина німецька партія, яка давно виступає проти проекту NS2, не купують жодних кліматичних аргументів прихильників нової труби. «NS2 ніколи не був економічним проєктом, навіть якщо уряд вперто це повторював. Газопровід розділяє та загрожує ЄС. Уряд повинен відкликати підтримку цього проекту», - говорить «Rzeczpospolita» депутат парламенту від Зелених Мануель Сарразін. Однак невідомо, які рішення уряд прийме, коли до нього увійдуть політики з цієї партії, підсумовує польське видання.
Т.А.