Саміт НАТО підтвердив, що головною загрозою для трансатлантичної безпеки залишається Росія. Однак підхід до Китаю ділить країни Північноатлантичного альянсу, пише на шпальтах «Rzeczpospolita» Анна Слоєвська.
«Ми будемо зміцнювати безпеку на східному фланзі за збереження принципу НАТО 360 градусів», - сказав президент Анджей Дуда. Це означає, що військовий блоку однаково сприймає загрози з усіх сторін. «Ми радіємо, що будемо рамковою державою Єврокорпусу, який дбає про інтереси безпеки на Сході, а також на Півдні. У майбутньому у нас буде дискусія щодо подальшого посилення військової присутності на Сході», - відзначив польський президент, якого цитує газета.
Як зауважує публіцистка, саміт НАТО в Брюсселі, в якому вперше взяв участь президент Джо Байден, пройшов в атмосфері подвійного полегшення. Вперше за кілька місяців лідери могли зустрітися особисто, що вже є ознакою повернення до звичного часу після майже півтора року пандемії. Крім того, європейські союзники в основному задоволені змінами в Білому домі, і ця зустріч мала на меті підтвердити прихильність США трансатлантичній безпеці. Так і сталося, Байден - на відміну від Трампа - не підриває 5 статтю Вашингтонського договору про необхідність колективної оборони. Але головне послання залишається незмінним: США хочуть, щоб Європа зробила більше для своєї безпеки.
У кінцевій декларації з саміту НАТО Росія - як загроза – вказується на першому місці. «Агресивні дії Росії загрожують трансатлантичній безпеці», - йдеться у фрагменті тексту.
Згадуються як ворожі дії Росії на східних кордонах ЄС, так і незаконна анексія Криму, агресія на Сході України, порушення територіальної цілісності Грузії та дестабілізуючі дії в Придністров'ї. Звертається увага на розширення ядерного арсеналу цією державою. Але також на нестандартні загрози з боку Росії, такі як гібридні атаки, включаючи спроби втручання у вибори та демократичні процеси в союзних країнах, політичний та економічний тиск та практики залякування, широкі дезінформаційні кампанії та кібератаки з боку Росії на критичну інфраструктуру в країнах НАТО. Також у декларації засуджують «незаконні та руйнівні дії російських спецслужб на території країн Альянсу, деякі з яких призвели до загибелі громадян та значної матеріальної шкоди».
Для стримування Росії НАТО наголошує на ролі посиленої інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони; передових оборонних та наступальних конвенціональних можливостей: кроки для гарантування безпеки та ефективності ядерного стримуючого фактору НАТО; зусилля з підтримки та посилення контролю над озброєннями, роззброєнням та нерозповсюдженням зброї. Але в Альянсі підкреслюють: «Ми не маємо наміру розміщувати наземні ядерні ракети в Європі». «Що стосується Росії, НАТО залишається відданим подвійному підходу: зміцненню оборони, але також підтримці її готовності до переговорів», - сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Але вперше, як читаємо у публікації, НАТО має серйозно – під тиском США - зайнятися Китаєм. Утім не тільки, бо у заяві також згадується, наприклад, боротьба зі зміною клімату. «Лідери погодились, що Китай є загрозою. Його політика розширення ядерного арсеналу є проявом цього», - сказав Столтенберґ.
«Я завжди дуже підозрілий, коли справа стосується поширення компетенції НАТО на такі теми, як боротьба зі зміною клімату, енергетична безпека та Китай. Це все важливі справи, але у Альянсу немає ані інструментів, ані експертних знань, ані юридичних повноважень, щоб цим займатись», - говорить «Rzeczpospolita» Свен Біскоп, експерт аналітичного центру Egmont Institute. Він теж зауважив, що Китай не є військовою загрозою для європейських держав, як і зміни клімату. «Ми відходимо від ключового завдання НАТО, а саме колективної оборони», - додає він.
Однак Біскоп визнає, що у Вашингтоні всі говорять про Азію і ЄС має зробити із цього висновки. «Цілком гіпотетично, якщо в майбутньому відбудуться дві паралельні кризи, з Азією та Росією, американці зосередяться на першій. Нам потрібно чітко це сказати в Європі та подбати про нашу безпеку, чи у межах більшої європейської активності в НАТО чи в ЄС», - вважає бельгійський експерт.
Як пише Слоєвська, в Європі ці китайські побоювання Байдена досі не можуть знайти «благодатного ґрунту» з різних причин. Такі країни, як Польща, побоюються конфлікту пріоритетів у НАТО, оскільки вважають, що НАТО і США є ключовими для гарантування безпеки на східному фланзі. Інші, навпаки, не хочуть жертвувати своїми комерційними та економічними інтересами і йти на холодну війну із Китаєм. Жодна з важливих європейських країн не поділяє американського бачення, зауважує авторка.
Водночас Альянс погодився збільшити спільний бюджет. Нині - це 2,5 мільярди євро на рік, частка Польщі складає приблизно 75 мільйонів євро.
«Rzeczpospolita/»Т.А.