Як зауважує польський публіцист у своїй колонці, Байден став п’ятим президентом США, з яким зустрівся Путін. Але першим, який не має ілюзій щодо характеру московського режиму. Публіцист вважає, що до Женеви американський лідер полетів не з надією на «перезавантаження» або «перелом», а для встановлення мінімальних правил гри та визначення сфер, в яких співпраця все ж можлива.
Але навіть цей план-мінімум видається надмірно амбіційним, переконаний автор. «На пресконференції після чотирьох годин розмов Путін не просигналізував жодної серйозної сфери, де готовий піти на поступки. Він не обіцяв нічого у справі припинення кібератак, про звільнення Навального не може бути й мови, а кризу в Україні не вдасться розв’язати тільки на основі мінських домовленостей, що вже багато років перебувають у мертвій точці. Він заявив, що американці відповідальні за погіршення відносин з Росією і самі роблять те, у чому звинувачують Росію», – пише журналіст.
Аби уникнути принизливого спектаклю, який дав на саміті у Гельсінках у 2018 році Дональд Трамп, заперечуючи повідомлення ЦРУ про втручання Кремля в американські вибори, Байден відкинув пропозицію спільної пресконференції із Путіним, звертає увагу автор.
«Росіянин жодних правил гри у відносинах з Америкою не хоче, бо вже сам саміт доводить, що йому це не вигідно. Байден запропонував зустріч у березні, коли світ із жахом слідкував за скупченням російських військ поблизу кордонів України. Для росіянина, котрий очолює країну із у 14 разів меншою за американську економікою, вже сам виступ у ролі рівного Штатам є великим успіхом. Але для нього очевидно замало, оскільки протягом двох місяців, що минули від запрошення, Росія не відмовилася від злочинної політики. Здійснена ймовірно з її території кібератака паралізувала головний газогін на сході США. Кремль підтримав теж викрадення Білоруссю літака Ryanair та жорстоко повівся із Навальним», – перераховує злочини російської влади публіцист.
Байден, як читаємо, перед польотом до Женеви сказав, що «відповів чесно» на запитання, чи підтримує він думку, що Путін «є вбивцею», а також на саміті НАТО у Брюсселі він сповістив, що його метою є «консолідація демократичного табору проти російського та китайського авторитаризмів».
Утім, на переконання автора статті, головним полем протистояння цих двох світів (США і Росії) буде Україна. Кожна зі сторін має тут потужну зброю. Путін досі утримує на українському кордоні приблизно 90 тис. військових, і готовий щомиті завдати удару. Байден, у свою чергу, залишив собі варіант прийняття України до НАТО. Однак у Брюсселі він застеріг, що це залежить від проведення Києвом реформ та переконання у цьому усіх союзників, передусім, Німеччини та Франції. Він теж заявив, що окупація росіянами Донбасу та Криму не перешкоджає розширенню Альянсу і пообіцяв, що Америка буде захищати «незалежність і територіальну цілісність» України. Згода Росії на включення США до так званого нормандського формату була би першим сигналом компромісу обох держав. Однак Єнджей Бєлєцький сумнівається, що Кремль піде на це.
Публіцист зауважує, що Байден на зустрічі з Путіним мав визначити «червоні лінії», перетин яких Росією призведе до «симетричної» відповіді Америки. Одна з них – це напевно Україна, але де саме ця та інші (лінії) проходять, невідомо, – додає Бєлєцький.
«Rzeczpospolita»/Т.А.