Суттю домовленості США-Німеччина є відхилення справжніх американських санкцій проти німецько-російського проєкту. Газогін можуть запустити за приблизно шість місяців, зазначає на шпальтах «Gazeta Polska Codziennie» польський політолог професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський.
На переконання автора, для сусідів Росії це рішення виходить далеко за межі енергетичної безпеки. За його словами, це вже шостий поспіль крок Заходу, що заохочує Росію до агресії.
Як нагадує публіцист, першим кроком було швидке, і на умовах Росії, продовження договору про стратегічну ядерну зброю New START. Другим – відправлення до Москви очільника дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля і його іміджева поразка. Третім – відмова Німеччини продавати зброю Україну. Четвертим – спроба запрошення Путіна на саміт ЄС. П’ятим – зустріч Байден-Путін, тобто створення Байденом пропагандистської платформи для Путіна, який без неї самостійно не міг би промовляти настільки ефективно до світової громадської думки.
Шостим кроком, за словами Журавського вель Ґраєвського, є саме угода у справі «Північного потоку-2», а Байден постійно наголошує на бажанні співпраці із Росією. Як пише Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, це створює враження розпачливого пошуку Вашингтоном платформи співпраці із Кремлем. Як підкреслює політолог, разом це дає цілий ряд політичних сигналів від США та ЄС (Німеччини та Франції) до Москви, що там однозначно вважають ознаками слабкості, а згодом заохоченням до подальшої експансії.
Автор теж вважає, що угода Вашингтон-Берлін – це крок до війни проти України. «Nord Stream 2 будують не з наміром збільшення обсягів постачання російського газу до ЄС, передусім до Німеччини, а з метою зміни шляхів його транспортування. Насправді він служитиме для наповнення центральноєвропейського ринку російським газом, за посередництва європейської мережі, що розподілятиметься Німеччиною, яка стане російським газовим хабом», - вважає він.
Політолог наголошує, що за пів року Україна втратить приблизно 1,5 млрд доларів річного доходу від транзиту російського газу і зіткнеться із перспективою деградації своєї газотранспортної системи. Натомість Росія отримає можливість перекачування газу в обхід України, а отже повномасштабне російське вторгнення не загрожує Росії ризиком втрати коштів від продажу газу на Захід унаслідок знищення у результаті бойових дій необхідних раніше газогонів в Україні. «Газ попливе північним шляхом до Німеччини, а танки поїдуть південним на Маріуполь, Одесу, Харків та Київ», - застерігає Журавський вель Ґраєвський.
Політолог пише також про удар в ініціативу Трьох морів. «Польща завершує побудову Baltic Pipe і від 2022 року припинить купувати російський газ. Флагманський проєкт Польщі, ініціатива Тримор’я, мала витіснити російський газ із ринку Центральної Європи і замінити його американським скрапленим, що постачається до газового терміналу у Свиноусті і подібних терміналів у Румунії та Хорватії. У Польсько-українсько-американській декларації за 2019 рік передбачене включення до цієї системи України, якій мав би постачатися американський LNG через Польщу», - пише публіцист.
А тому, на думку професора, Вашингтон, погоджуючись на Nord Stream 2, завдає удару по власній газовій галузі. Ринок Центральної Європи буде наповнений або американським та норвезьким газом у мережі Тримор’я, або російським у мережі ЄС, розподіленим Німеччиною. Журавський вель Ґраєвський наголошує, що обидва проєкти конкуруючі, а отже успіх одного означає поразку другого.
Пшемислав Журавський вель Ґраєвський також звертає увагу на гру «в бутафорні відшкодування». За угоду США-Німеччина Польща отримала заяву про залучення Німеччини до дофінансування проєктів у Тримор’ї, а Україна – обіцянку одержання 1 млрд доларів «на зелені технології». Насправді ж, за словами політолога, ця дотація означає надання Україні невеликих коштів, що вона зможе використати на придбання німецьких «зелених технологій», а отже Німеччина у межах «відшкодування» дозволить власним компаніям заробити на продажі тих же ж технологій українцям, повернувши гроші, які їм «щедро» пожертвують.
Крім того, як застерігає автор, порожніми є теж обіцянки гарантування Німеччиною та США продовження контракту на транзит російського газу Україною на наступні 10 років, оскільки ніхто не має інструменту примусу Москви до такого кроку. Подібно обіцянка «рішучої реакції», якби Росія прагнула використовувати газ як інструмент шантажу проти України та Центральної Європи, має таку ж цінність, як «гарантії безпеки» із славнозвісного Будапештського меморандуму, тобто жодної, наголошує Журавський вель Ґраєвський.
«Не потрібно особливого прогнозування, аби передбачити, що Росія використає газ для шантажу. У разі тиску Москви на Київ Захід висловить свою „глибоку стурбованість”, закличе „повернутися до столу переговорів задля компромісу”, а потім введе символічні санкції, натискаючи водночас на Україну, аби не „ускладнювала ситуацію”», - констатує політолог.
«Gazeta Polska Codziennie»/Т.А.