Як каже Пауліна Сєґєнь в інтерв'ю виданню, Калініградська область потрібна була Сталіну як символ «перемоги». «Нині область – це єдиний російський трофей після війни із ІІІ Рейхом Гітлера. Цікаво, що сьогодні у російському наративі Калініград не представляється як воєнна здобич. Самі калінінградці знають, що 9 квітня, коли німці здали фортецю Кьоніґсберґ, це був початок сучасного Калініграду, але в Росії цей регіон регулярно ігнорують, про нього знають мало. Символічний потенціал області не використовується у кремлівській пропаганді. Хоча „Пабєда” 1945 року є фундаментом побудови сучасної російської ідентичності та державної міфології. Замість цього усі грають на європейських нотах. І регіон свою туристичну стратегію щодо росіян будує на тому, що є європейським, а самі росіяни охоче купуються на це», - говорить Сєґєнь в інтерв’ю «Dziennik Gazeta Prawna».
За словами експертки, Сталін стверджував, що Східна Пруссія – це споконвічні слов’янські землі і після війни, аби довести це, відправив археологічну експедицію в область, однак, як додає вона, «наука не прогнулася під натиском пропаганди». «А тому це питання хвацько проігноровано, розповідаючи про близькі зв’язки слов’ян та місцевого населення. Але оскільки пропаганда може радити собі без фактів, до сьогодні в області часто можна почути, що це споконвічні слов’янські землі. У місцевій історичній уяві переплітаються епохи, події, у них часто відсутня логіка та послідовність (…) Утім я вважаю, до для росіян достатнім історичним виправданням їхньої присутності у північній частині Східної Пруссії є саме „Пабєда”», - стверджує Сєґєнь.
«У Росії присутність іноземної культури – це політична справа – це стосується теж німецьких впливів у Калінінграді, хоча насправді такої культури там немає. Є російська культура увічнення німецького культурної спадщини, довоєнної історії. Російська влада недовірлива до місця і тому множить обвинувачення у ревізіонізмі. Ініціатива звернення до довоєнної історії регіони стикається із політичним опором», - розповідає журналістка.
За її словами, політичною справою це стало у 2014 році, із анексією Криму. «(Російська) влада зрозуміла, що все, що говорять про Кримський півострів, наприклад, про право людей вирішувати за себе, може неправильно інтерпретуватися. Тоді в міністерстві господарства створили навіть департамент під назвою „3К” – Крим, Карелія і Калінінград – три прикордонні, а тому непевні регіоні, які, за словами влади, сприйнятливі на гібридні загрози з боку Заходу», - розповідає вона.
«Не потрібно бути великим експертом, аби бачити, що у Калінінграді потенціал бунту значно менший, ніж у багатьох інших регіонах Росії. Утім центр почав вимагати, аби місцева влада показала, що ефективно розв’язує проблему сепаратизму та „повзучої германізації”. На місцях мусили розв’язувати неіснуючі проблеми, а тому розпочалися курйозні політичні проблеми. За ґрати потрапляли люди, котрі нічого поганого не зробили. Хоча до анексії Криму багато ініціатив, що відкривали німецьке минуле області, відбувалися за підтримки владі», - зауважує вона у розмові.
За словами Пауліни Сєґєнь «нині Калінінград для Росії є далекою, забутою провінцією, потрібною для розміщення війська та залякувань держав НАТО іскандерами». Вона додає: «Така суть цих нерівних взаємин. Калінінград охоче забув би про Кремль, а можливо більше волів би, аби Кремль забув про нього», - каже публіцистка. Як додає вона, міська влада у Калінінграді втратила навіть можливість прийняття рішень у справі місцевих інвестицій, і центр відбирає дедалі більше. «Калінінградська область має для російської влади передусім стратегічне та військове значення», - додає вона.
Як відзначає Сєґєнь, регіон часто зникає з російських мап (навіть у шкільних підручниках) і можна звісно стверджувати, що це просто випадковість або необачність, проте це зовсім не означає, що це нейтральне явище. «Не слід забувати, що логіка територіального розвитку Росії була завжди сухопутною, а Калінінград у 1991 році з погляду мапи став російським островом», - каже вона і погоджується, що у російській уяві він є чужим.
«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.