Газета «Polska The Times» у 231-річницю прийняття Конституції 3 травня опублікувала інтерв’ю з професором Анджеєм Хвалбою, істориком, есеїстом. Урядовий закон - Конституція 3 травня - був ухвалений у 1791 році. Він став другим у світі і першим у Європі письмовим нормативним актом, що регулює організацію органів державної влади, права та обов'язки громадян.
Конституція 3 травня формально скасовувала liberum veto — право кожного посла своїм вето зупинити діяльність Сейму з анулюванням усіх раніше затверджених цим же Сеймом положень, нагадує історик. Тоді магнати виступили проти Конституції 3 травня.
«У них забрали іграшки, послабивши вплив на долю держави. До цього часу вони ставилися до держави як до мисливського угіддя. Звісно, серед великих родин були великі діячі, такі як маршалок Cейму Станіслав Малаховський або Іґнацій та Станіслав Костка Потоцькі, які, хоча й походили з магнатських родин, все ж сформувалися в нову епоху й розуміли, що державний інтерес важливіший за приватний. Вони представляли польський національний інтерес», - зазначив історик.
Також Анджей Хвалба зазначив в розмові з «Polska The Times», що «освічені реформатори розпочали роботу над так званою моральною конституцією, яка мала, зокрема, обмежити кріпосне право селян і надати їм особисту свободу. Це був анонс того, що мало бути в майбутньому». «Однак моральна конституція не була остаточно розроблена до польсько-російської війни 1792 року та Тарговицької конфедерації. Отже, ми не знаємо, який би був у кінцевому підсумку її зміст, і якою була б реакція шляхти», - зазначає історик.
Анджей Хвалба переконаний, що Конституція 3 травня була найкращим результатом роботи польського табору реформаторів. «З іншого боку, не варто було поспішати з її прийняттям, тим більше, що емоції в політиці не служать хорошим радником», - зазначив історик в інтерв’ю виданню «Polska The Times».
Polska the Times/Д.Ю.