Професор Оксфордського і Венеціанського університетів у есеї, надрукованому на перших сторінках газети «Rzeczpospolita», починає виклад своїх міркувань з констатації фактів, а саме путін напав на Україну без будь-яких без правових підстав, моральних вагань чи докорів сумління. Далі професор задає питання – чому ж багато західних політиків уважно слухають його і готові піти на компроміс за рахунок жертви – України?
Відповідь, на думку Яна Зєльонки, стара, як світ. Коли панує політика влади, мораль і право стають риторичними прикрасами.
Росія може нав’язати нам політику сили, тому що вона є ядерною державою. Останні місяці показали, що Захід не готовий постачати Україні зброю, оскільки росіяни розглядають це як «провокацію», що призведе до застосування ядерних ракет. Тож Володимиру Зеленському доводиться битися, як гладіаторові в однойменному фільмі, у якого в руці лише ніж, а у противника – меч і спис. Такий поєдинок можна виграти лише дивом. То, може, краще відмовитися? – натякає безліч західних «фахівців».
Росія говорить мовою влади, бо вона в стані допровадити значну частину світу до економічного краху чи голоду. Це правда, що повне ембарго на імпорт газу та нафти з Росії знизить національний дохід європейських країн лише на декілька відсотків. Однак, до витрат на ембарго необхідно додати несплачені борги через фінансову кризу та недавню пандемію. Ще більшою є залежність бідних країн Африки чи Азії від поставок продовольства з Росії та України. Ми можемо сперечатися, хто винен у масштабах нашої залежності від Росії, але вартість цієї залежності є очевидною. Звісно, вина також лежить і на Росії, але путін не зобов’язаний балотуватися на вільних, демократичних виборах, а це веде нас до третього пункту, підкреслює професор.
Росія нав’язує політику сили, бо більшість західних політиків думають переважно про своє майбутнє, а не про майбутнє України. Джо Байден прийшов до влади, пообіцявши комплексний пакет соціального забезпечення, а не витрати на війну. Маріо Драґі утримує вільну коаліцію італійських партій, які щойно розпочали кампанію, щоб залучити виборців у Мілані чи Римі, а не в Києві та Львові. Навіть у Польщі, де немає жодних ілюзій щодо путіна, партійні інтереси мають перевагу над європейськими інтересами та мораллю. Чи партія Партія і Справедливість витратить у найближчі місяці великі кошти на своїх виборців, чи на українських «гостей», які не кинуть своїх голосів до урни?
Чи означає це, що Україна приречена «бути з’їденою», бо закон і мораль не рахуються? Українці можуть зірвати плани «реалістів», чинячи героїчний опір в ім’я «ілюзорних» цінностей. Подальші злочини путіна не дадуть нам забути про етичні вимоги та правові норми. Позиція захисників закону та моралі на Заході теж матиме значення. Італійський чи французький виборець повинен зрозуміти, що закони джунглів путіна будуть коштувати дорожче, ніж нафтове ембарго. Мир неможливо утримати без справедливості. Якщо ми приймаємо нелюдські методи війни, то самі стаємо нелюдами. Світ без закону і моралі приречений, навіть без використання ядерної зброї, підсумовує професор Ян Зєльонка.
«Rzeczpospolita»/М.Я.