Новофедорівка в окупованому Криму розташована за 250 км від найближчих позицій ЗСУ. Захід, якщо брати до уваги відкриті джерела, не надавав такого далекосяжного озброєння. Однак розміщений там військовий аеродром хтось висадив у повітря. Згоріло приблизно 10 винищувачів і склад з боєприпасами. І все це на очах у туристів.
Москві відома правда, проте вона розповідає, що вибухи – наслідок порушення протипожежної безпеки. Тим часом перед відомим мостом – черги охочих якнайшвидше повернутись у Росію. Чимало з них розуміють, що в разі успішного знешкодження мосту українцями вони опиняться заблокованими на півострові.
Чи міст через Керченську протоку надійніше охороняється, ніж військовий аеродром? Будуючи цей міст у 2014 році, Путін демонстрував це світові як повернення і відновлення російської потужності. Пересічні росіяни, навіть якщо вони цього не усвідомлюють, за міст заплатили доволі дорого, жертвуючи власним рівнем життя. Необхідність такої жертви пояснювалась ідеологічною потребою «встати з колін».
Якби українцям вдалося висадити цей міст у повітря, як Антонівський – у Херсоні, це була б найбільша поразка Путіна і російської армії, яка, очевидно, спонукала б його до збільшення мобілізації.
«Росія протягом років впихала своїх людей на півострів (переважно родини військових), перетворюючи Крим на одну велику військову базу і переслідуючи нацменшини (переважно кримських татарів). А тепер Кримський міст переповнений втікачами», – підсумував американський експерт Довґ Клейн з Atlantic Council.
«Це тільки початок», – сказав західним медіа анонімний працівник Міноборони. Проте ніхто з офіційних представників України не визнав, що це їхня армія знешкодила частину російського військового аеродрому у Криму. Так уже було раніше, у березні, коли українська армія здійснила серію атак на військову інфраструктуру в Бєлгороді і Курську. Пожежі в Курську були так само великі, як і в Криму.
Американська офіційна влада схвально відгукується про влучання у стратегічні для Росії військові цілі в Криму. «Кремль не може зараз щось закинути Україні з цього приводу, адже це означало б власну протиповітряну неефективність», – зауважив американський Інститут вивчення війни.
«Не лестіть собі. Напевно, це були диверсійні групи», – встиг звернутися до українців російський журналіст Віталій Третяков. Під «лестощами» він мав на увазі інформацію про наявність у ЗСУ ракет, які могли б долетіти з нинішньої лінії фронту чи околиць Одеси до аеродрому.
Нікому не відому, в який спосіб українцям вдалося знищити аеродром. Частина західних експертів також вважає, що це справа рук диверсантів, пригадуючи в цьому контексті напад на маєток командувача Чорноморського флоту у Севастополі, здійснений одним лише дроном. Можливо, аеродром було спалено подібним чином. Ще одна версія – може бути, що США вже доставили в Україну ракети ATACMS, просто не повідомило про це публічно.
Домінує натомість думка, що українська техніка, зокрема «Нептун», що ним було потоплено крейсер «Москва», а також отриманий з Британії Harpoon здатні досягти таких цілей, як військовий аеродром у Саках (Крим). Крім того, ще є українські системи «Грім», які, за неофіційними даними, можуть досягати цілей на відстані до 280 км. Також цілком можливо, що Україна сконструювала власні ракти ще більшої дальності, адже вона вже мала такий досвід у 2015 році на замовлення Саудівської Аравії.
Яскраве влучання у військову ціль у Саках затьмарило ще один успіх – потрапляння у склади боєприпасів у Кирилівці неподалік від Бердянська, а це така ж сама відстань від лінії фронту, як і Саки.
«Такі влучання показують, що Україна може нищити й інші цілі росіян у Криму, звільняючи собі шлях до визволення південних територій», – вважає Клейн.
Rzeczpospolita/О.Р.