Як пише польське щоденне видання, у листопаді польські прикордонники реєстрували в середньому 22,6 тисяч в'їздів з України в Польщу на добу. Одночасно з Польщі в Україну було в середньому 22,5 тисячі виїздів щодня. За щоденними даними, з 2 по 20 листопада до Польщі приїхало лише на 3,6 тисяч більше українців, ніж покинули її.
Як пишуть автори статті, це означає, що, незважаючи на те, що Росія націлилася на українську енергетичну інфраструктуру останніми тижнями, прагнучи таким чином викликати гуманітарну кризу взимку, ми все ще далекі від сценарію, від якого застерігають експерти і який польський уряд серйозно розглядає. А згідно з ним, зимова хвиля воєнних мігрантів з України може скласти від 200 до 500 тисяч.
За словами Прикордонної служби Польщі, останнім часом зростання числа громадян України, котрі перетинають польський кордон, не спостерігається. За словами відомства, нині приблизно 5-6 відсотків українців заявляє, що втікає від війни, тобто приїжджає до Польщі на триваліший період. А були дні, коли таких осіб було тільки 3-4 відсотки. Як нагадали прикордонники, на початковому етапі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, тобто в лютому-березні, таких осіб було 96 відсотків.
«Затишшя перед бурею»
Але, наприклад, у Люблінського воєводи вже не впевнені, що спокій на кордоні триватиме довго. «У вересні, жовтні і на початку листопада порівняно небагато біженців перетинали кордон на люблінській ділянці — від 300 до 500 осіб на день. За останній тиждень відбулося зростання навіть до 900 осіб. Під час так званої першої хвилі біженців кордон перетинали понад 80 тисяч осіб щодня. Наразі ці цифри непорівнянні, але погіршення зимових умов і зруйнована енергетична інфраструктура в Україні можуть спричинити другу хвилю біженців, — наводить DGP відповідь речниці Люблінського воєводи Аґнєшка Стжепка, надіслану наприкінці минулого тижня.
Як зауважує видання, всі сценарії найближчих тижнів уже на столі посадовців. «Усе залежить від розвитку ситуації в Україні. Однак, якщо з’явиться нова велика хвиля імміграції, то біженці, ймовірно, покладатимуться на мережу своїх співвітчизників у Польщі, яка з лютого зміцнилася. З іншого боку, допомога самих поляків, напевно, буде меншою, що потребує підготовки місцевих органів та державних служб. Загалом рішення українців, ймовірно, будуть прийматися набагато менш емоційно, ніж у лютому чи березні, під впливом безпосередньої загрози агресії та просування російських військ, вважає віце-президент Польського фонду розвитку Бартош Марчук. Тому можливий наплив людей, якщо він буде, може повільно зростати. У такій ситуації менше шансів на масову мобілізацію поляками, що була навесні. Це означає, що Польща має бути добре підготовлена до кожного варіанту.
Як читаємо, з одного боку, польська влада готується до прибуття нових воєнних мігрантів, а з іншого — організовує допомогу Україні. Наприклад, Польща завершила відправку 20 тисяч ліжок та комплектів постільної білизни, а також одягу, що мають дозволити українцям облаштувати свої місця колективного проживання. До кінця грудня мають завершити будівництво наданих Польщею модульних містечок, загалом на 10 тисяч місць. Як додає видання, у свою чергу, 1000 тонн продовольства мають доставити до Запоріжжя та Харкова. Польща також відправляє в Україну 12 повністю обладнаних модульних медичних клінік. Одну з них планують запустити наступного тижня в Херсоні. Також Польща закуповує для України велику партію генераторів на кілька десятків мільйонів злотих. Усі ці заходи координує Урядове агентство стратегічних резервів Польщі.
Водночас, як підкреслює видання, самоврядна влада готується, зокрема, до повернення пунктів прийому. Наприклад, у Люблінському воєводстві нині є чотири такі центри, де біженці з України можуть отримати різну допомогу: два пункти в Грубешові та по одному у Томашеві-Любельському і в Холмі. Ще чотири пункти можуть відновити, якщо буде у цьому потреба. Регіоні готовий розгорнути також для можливих воєнних мігрантів від 10 до 20 тисяч нових місць проживання. Натомість у Підкарпатському воєводстві свої завдання повністю виконує пункт прийому при залізничному вокзалі у Перемишлі. Якщо виникне потреба, такі центри готові відновити у Замості та Ряшеві.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.