Польський публіцист Якуб Мєльнік на шпальтах тижневика Wprost пише про «Дерусифікацію».
«Проросійський уряд Грузії дедалі більше втрачає землю під ногами. Переважна більшість грузинів вважає Росію головною загрозою та хоче швидкої інтеграції з ЄС та НАТО», — відзначає автор.
«Декілька тижнів після невдалої спроби “рускава міра” в Грузії грузинський народ показує середній палець проросійському уряду у Тбілісі», — продовжує він.
Журналіст наводить дані, згідно з якими, 89 відсотків грузинів хочуть, аби Грузія вступила до ЄС, 80 відсотків — до НАТО, а 87 відсотків вважає, що Росія для них є найбільшою загрозою. Крім того, як читаємо, майже 80 відсотків опитаних грузинів має проблеми із великою кількістю російських іммігрантів, котрі втекли до їхньої країни від мобілізації на війну проти України.
Ще 60 відсотків вважає, що росіяни не повинні приїжджати до Грузії, поки росіяни не повернуть окуповані внаслідок вторгнення в 2008 році регіони Абхазії та Південної Осетії.
Як наголошує Мєльнік, найновіше дослідження громадської думки — це потужний удар для проросійського уряду у Тбілісі. Як нагадує публіцист, кабінет, який патронує близький до Кремля олігарх Іванішвілі, нещодавно намагався пацифікувати продемократичні та прозахідні настрої у Грузії, котрі посилилися після спроби проштовхнути так званий закон про іноземних агентів, за зразок якого взяли положення, що використовує Росія для знищення незалежних ЗМІ та громадських організацій. Утім масові демонстрації у Тбілісі змусили уряд відкликати непопулярний закон. Нині, як додає автор, аж 42 відсотки респондентів вважає, що ані керівна партія Грузинська мрія, ані жодна інша у парламенті, не представляє їхніх інтересів.
«Несприятливі для російських імперських інтересів результати дослідження громадської думки у Грузії — це черговий удар для російських впливів на Кавказі», — наголошує Якуб Мєльнік.
Автор також звертає увагу, що подібний процес дерусифікації політичних та суспільних настроїв відбувається теж у сусідній Вірменії, що вважається традиційно найбільш проросійською у регіоні. «Втрата Карабаху показала, що Вірменія не може більше розраховувати на Росію як гаранта безпеки. Тому уряд у Єревані почав звертатися за допомогою до сусіднього Ірану, який „на ножах” з Азербайджаном і Туреччиною, яка його підтримує», — підсумовує автор у журналі Wprost.
Wprost/Т.А.
