У польському уряді вважають, що це може відкрити нову фазу гібридного конфлікту на східному кордоні. «Пам’ятаймо, що ми маємо справу з деморалізованими людьми, котрі мають бойовий досвід», — цитує видання міністра національної оборони Маріуша Блащака.
Присутність кількох тисяч російських найманців становить багатовимірну загрозу не лише для Польщі, Литви та Латвії. Ваґнерівці в Білорусі можуть бути проблемою для самого Аляксандра Лукашенкі.
«Не виключено, що Пріґожин намагатиметься перейняти владу у Мінську, і саме для цього його туди делегували. Можливо, росіяни готують атаку на Україну з півночі», — припускає автор статті.
У самій групі Ваґнера тривають чистки, виникають поділи, доходить до арештів. Частина бійців збунтувалася проти керівництва. Багато «контрактників» переходить під «крило» російського міністерства оборони.
Є припущення, що, якщо в Білорусі з’являться колишні ув’язнені, яким загрожуватиме повторне позбавлення волі в колоніях, деякі з них втікатимуть на Захід.
Польща тим часом намагається максимально посилити критичні точки на карті оборони країни.
Водночас Польща та Литва роблять усе, щоб на липневому саміті НАТО у Вільнюсі Україна отримала чітку перспективу членства.
«Ми глибоко переконані, що безпека України — це також безпека нас всіх», — сказав президент Анджей Дуда.
«Україна від 2014-го року пише свою Конституцію кров’ю, відстоює свою незалежність, територіальну цілісність, ідентичність та обраний шлях до західного світу. На саміті НАТО ми мусимо відкрити Києву дорогу до членства в Альянсі», — погодився литовський лідер Ґітанас Науседа, якого цитує видання.
Gazeta Polska Codziennie/І.Т.