Під час саміту так званої Співдружності Незалежних Держав у Киргизстані Аляксандр Лукашенка скаржився, що все менше молодих людей у країнах колишнього СРСР розмовляє російською, а якщо й розмовляють, то погано. Він також нарікав на дедалі більшу поширеність англійської мови. «Ми не хочемо, щоб наша молодь спілкувалася за посередництвом перекладача або лише англійською мовою», – сказав він.
Автор допису у виданні Gazeta Polska Codziennie, журналіст телеканалу «Бєлсат» Марцін Герман, звернув увагу, що це – типові скарги сироти після СРСР. В ім’я цих «спогадів» інший давній диктатор розв’язав безглузду геноцидну війну в Україні. Лукашенка має хорошу інтуїцію стосовно одного питання – російська мова зникає навіть у країнах, які досі співпрацюють з Росією. Казахстан позбувається також кирилиці на користь латинської абетки. Щодо англійської мови, то Лукашенка як ігнорант може не знати, що народи Центральної Азії є тюркськими, й розмовляють між собою рідними мовами. Ба більше, вони можуть спілкуватися також із турками.
Зрештою, кілька місяців тому президенти Туреччини та Казахстану показово розмовляли один з одним своїми мовами, щоб підкреслити культурну близькість і спільне коріння. «Русскій мір» зникає на користь не стільки Заходу, скільки «турецького світу», – коментує публіцист.
Н.Б.