На замовлення Інституту державних фінансів троє економістів, підготували звіт «Зерно розбрату: аналіз аграрних протестів», який ставить під сумнів багато тверджень, які звучали під час протестів, читаємо на сторінках щоденника Gazeta Wyborcza.
Автори звіту визнають, що нинішня економічна ситуація сільськогосподарського виробництва є складною, і це є основною причиною протестів. Ціни на зернові на світових ринках падають, і Польща, яка перебуває в Європейському Союзі і веде зовнішню торгівлю, відчуває на собі це падіння. Водночас зросли ціни на засоби виробництва, які використовують фермери — добрива, засоби захисту рослин, промислові корми. Таким чином, відбулося те, що економісти називають відкриттям «цінових ножиць». Це циклічне явище.
Економісти запевняють, що ситуація повернеться до нормального стану, незалежно від того, наскільки вимоги фермерів буде задоволено. Проблема, однак, полягає в тому, що на це потрібен час, а деякі фермерські господарства не мають заощаджень, щоб пережити важкі часи. Натомість вони мають зобов'язання та кредити, які потрібно повертати.
Погана ситуація в польському сільському господарстві пов'язана не лише з розгортанням «цінових ножиць», але й зі структурою польських фермерських господарств, пише польський щоденник.
Другою вимогою польських фермерів, окрім відмови від Зеленої угоди, є блокування імпорту зерна та деяких інших сільськогосподарських товарів з України. Автори звіту показують, що виконання цієї вимоги було б складним через присутність Польщі в Європейському Союзі (ми не можемо проводити відмінну від усього ЄС торговельну політику), але це також було б згубним для деяких польських фермерів. Насправді, є галузі, в яких Польща має позитивний торговельний баланс з Україною (наприклад, молочна промисловість). Перш за все, це не призвело б до зростання цін на зерно, які формуються на світових ринках.
Автори звіту також розвіюють міф про низьку якість української сільськогосподарської продукції. Це нібито стосується так званого технічного зерна, яке не придатне для споживання або корму, але може бути використане, серед іншого, для виробництва біопалива. Інспекція з питань якості сільського господарства та харчових продуктів провела майже 16,5 тис. перевірок якості зерна, імпортованого з України, з яких порушення були виявлені лише у 3,4% випадків.
Gazeta Wyborcza/Д.Н.