У рубриці «Думки» видання «Gazeta Wyborcza» відома репортажистка й публіцистка Кристина Нашковська пише про список польських фірм-імпортерів українського зерна, який був опублікований, але через два дні публікація зникла. Тож тепер польські рільники, які підозрювали, що в списку є фірми, пов’язані з попередньою владною партією ПіС, припускають, що у списку є фірми, пов’язанні з чинною владою.
«Цей список імпортерів — це класична підмінна тема, підкидання рільникам цапа-відбувайла, на якому могли би зігнати свою злість. І фактично рільники вважають, що це імпортери великою мірою відповідають за низькі ціни зерна на ринку й погану ситуацію з селом. Це така ж правда, як і те, що нас постійно заливає українська продукція. Хоча від квітня 2023 року імпорт призупинений. І як те, що зерно, яке йде транзитом до портів нібито дорогою десь розвантажується», — пише польська журналістка. За її словами, от вірять рільники в такий міф, що закриють кордони з Україною, ціни підуть угору і все буде добре.
«А насправді все банально просто: у проблемах із зерном є багато провини самих рільників. І росії. Але це не та правда, яка б подобалася селу», — зазначає Кристина Нашковська.
Вона нагадує, що після початку повномасштабної війни ринок зерна абсолютно сшаленів — спочатку ціни понеслися вгору, щоби потім сторчголов упасти. Коли зерно дорожчало, то ЄС відкрив кордони для українського зерна й призупинив мито. Тодішній міністр сільського господарства Польщі переконував рільників, щоби не продавали своє зерно, бо воно буде дорожчати. Польські рільники не продавали, а тим часом птахівництво й зернопереробні фірми, не маючи іншого виходу, почали купувати українське зерно. І так виник цей славетний список імпортерів.
Тим часом, росія почала продавати викрадене в Україні зерно за низькими цінами, бо як крадеш, — пише польська журналістка, — то без жалю можеш знижувати ціни. Сьогодні росія постачає третину усієї пшениці, експортованої на світові ринки.
В опублікованому списку цілком законної діяльності, — пише Кристина Новаковська, — були перемішані й фірми, які везли зерно транзитом, і фірми, які фактично могли купувати зерно, бо мали законне право подбати про свої інтереси, якщо вже польські фермери не продавали зерно. Єдине, у чому можна було б когось звинуватити — в переробці технічного зерна на борошно, але невідомо, чи хтось це робив.
«Нічого дивного, що список блискавично зник зі сторінки міністерства — посипалися юридичні попередження перед наслідками. І слушно — кожен має право захищати своє добре ім’я від хейту, який уже розпочався в мережі», — підсумовує польська журналістка.
Gazeta Wyborcza/С.Ч.