Як пише Dziennik Gazeta Prawna, найважливішою перевагою інтеграції України та Молдови, безумовно, стане залучення цих країн до геополітичного Заходу, але водночас завдяки переговорам про вступ вони стануть набагато стабільнішими економічними партнерами. Професор Варшавської школи економіки, колишній заступник голови МЗС Артур Новак-Фар наголошує, що Україна після подолання корупції, вдосконалення державного апарату та запровадження надійних правил щодо внутрішнього ринку ЄС функціонуватиме в тій самій сфері, що й Польща. «Простіше кажучи, якщо поляк їде в Україну з бізнес-цілями, він зможе очікувати такого ж ставлення та стандартів і навіть філософії держави та державної влади, з якими він стикається, коли їде до Чехії, Німеччини, Франції чи Словаччини», — говорить він.
На його думку, відкриття України для товарів і послуг з ЄС також стане можливістю для польських виробників продуктів харчування, адже, як додає професор, польські продукти вже мають добру репутацію в Україні.
Крім того, як продовжує видання, включення України до єдиного ринку відкриє ЄС для товарів зі Сходу, що не лише становитиме конкуренцію, а й, як зазначає професорка Варшавського університету Маґдалєна Слок-Вудковська, необхідно буде адаптувати норми та стандарти виробництва до умов ЄС. «Україна значно більшою мірою, ніж сьогодні, буде пов’язана стандартами ЄС щодо виробництва продуктів харчування, промислового виробництва, стандартів захисту працівників, а також тих, які стосуються теж і польських підприємців. Тому це працюватиме на вирівнювання можливостей», — говорить виданню експертка.
Dziennik Gazeta Prawna звертає увагу на думку всіх експертів, що Польщі найуважніше треба дивитися на перемовини у галузі сільського господарства, агропродовольчого виробництва й транспорту. Видання нагадує про передвісник цих проблем у вигляді протестів фермерів та блокування кордону, а тому можна очікувати, що проблеми у зв’язку з чудовими українськими умовами для вирощування культур будуть у майбутньому наростати. За словами професора Новака-Фари, розділ правової системи ЄС щодо сільського господарства, ймовірно, буде закритий останнім під час переговорів. «Це будуть дуже важкі розмови, маємо справу із добре оснащеним конкурентом в ЄС і мусимо захищати своє рільництво для того, аби зберегти харчову безпеку Польщі. Це буде призводити до певної напруги», — вважає він.
Викликом не тільки для Польщі, але також для усього регіону, буде зміна щодо функціонування Регіональної політики ЄС, найбільшим бенефіціаром якої наразі є Польща, яка ставатиме все більшим платником до бюджету. «Польща стане країною, яка опиниться на драбині розвитку вище від новоприйнятих держав, а тому пропорційно отримуватиме менше грошей, наприклад, з Фонду згуртування», — кажуть експерти.
Утім, як дізнаємося з публікації, головною проблемою, на яку вказують експерти, є якість переговорів, а прикладом, що висіє над перемовинами, є, зокрема, Греція або Румунія, які значною мірою отримали доступ до ЄС з політичних міркувань, а не після повного запровадження євросоюзної правової системи. «Допомагаймо Україні, але при цьому не закриваймо очі на виконання нею будь-яких умов, котрі будуть переслідувати нас так, як проблеми Греції протягом багатьох років після її прийняття до ЄС», — закликають експерти.
Усі аналітики погоджуються, що розпочаті перемовини про вступ будуть тривати й у наступні роки, натомість у найближчі п’ять років приєднання України і Молдови до ЄС вони вважають сумнівним.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.
