Усі фестивалі, на які я збиралася поїхати цього літа, скасовано. Квитки, згідно із проханням організаторів, тримаю на наступний рік, а музику своїх улюблених музикантів слухаю поки що з платівок або ж дивлюся їхні виступи в Інтернеті — стрімінгів нині не бракує. Як використовують карантинний час музиканти, котрі з дня на день були змушені викреслити зі своїх щільно заповнених графіків усі концерти на найближчі кілька місяців? Цій темі хочу присвятити найближчі передачі. Сьогодні зустрінуся — звісно, зі збереженням усіх засад безпеки, — з представником електронної сцени. На зв’язку з нашою студією — український музикант, діджей Влад Федотов, котрий тісно співпрацює з чільними польськими музичними клубами. Владе, скільки виступів Ти вже був змушений скасувати через пандемію коронавірусу?
- Я скасував усі виступи у березні, квітні... і цього місяця теж. Це мали бути концерти у Варшаві, Ополі, Вроцлаві.
Як виглядає майбутнє? Починаєш планувати виступи?
- Так, розмови ведуться. 25 березня вийшов мій реліз на вінілі в американському лейблі «Punchis Records». Люди, котрі цікавляться моєю творчістю, тепло відреагували на цю роботу, і декілька організаторів (концертів і фестивалів — ред.) запропонували, що як тільки ця ситуація (пов’язана з епідемію коронавірусу — ред.) стихне, і ми повернемося до нормального життя, то будемо говорити про мої виступи у декількох містах. Такі розмови ведуться, але поки що рано говорити про конкретні терміни.
Розкажи більше про платівку «Fedotov feat. Adrian Naidin. Colinde». Нещодавно хорватський «Mixmag» номінував її на вініл тижня. «Це колаж гіпнотичного задоволення, який відкриває новий вимір думки. Легка і елегантна музика з великою дозою меланхолії пробуджує пригнічені почуття», — читаємо про Твою роботу. Розкажи, як вдалася співпраця з румунським співаком та американським музичним видавництвом?
- Два роки тому я натрапив на запис румунського оркестру, яий виконував румунську колядку, румунською «colinde». Автором та виконавцем цієї колядки є Адріан Наідін. Я почав собі її вдома едитувати і робити з цієї пісні трек. У мінімал-музиці нормальне явище — трек на хвилин десять та більше... Отже, в мене вийшла композиція орієнтального характеру, електронна, з теплим вокалом. Потім я вислав цей трек своїм друзям, вони оцінили її дуже добре, сказали що композиція супер, і порадили зв’язатися з автором. Я написав до Адріана Наідіна, скинув йому композицію, вона йому теж дуже сподобалася. Ну а згодом запропонував її колегам з американського видавництва. Там композиція теж викликала схвальну оцінку і видавництво запропонувало видати її на вінілі. А 25 березня вийшов повноцінний реліз, платівку вже можна замовити.
Видавництво одного з найстарших техно-клубів у Варшаві, «Luzztro Records» помістило одну з Твоїх композицій в десятку творів, які визначають звучання цього лейблу. Цього року Ти мав дебютувати на сцені «Luzztro» у рамках найбільшого у Польщі фестивалю електронної музики «Аудіорівер». Через пандемію коронавірусу фестиваль перенесено на наступний рік.
- Так, «Luzztro» — це техно-музика, я більше люблю house і мінімал-музику. Натомість, я створив для них композицію, яка для мене самого стала несподіванкою. І дуже приємно, що вона увійшла в топ-10 треків, які уособлюють їхній лебл.
Слідкую за Твоїм сольним проєктом «Шум віків» , чую в ньому багато України. Розкажи, що Тебе надихає.
- Так, цей мій особистий проєкт, я його викладаю на платформі bandcamp.com. Це нова платформа з електронною музикою, де кожен може розвивати свій проєкт і показувати свою творчість. На цій платформі я вже видав чотири міні-альбоми у рамках проєкту «Шум віків». Цей проєкт пов’язаний з моїм особистим баченням орієнтальної музики, народної, етнічної музики. Я народився у Західній Україні. У дитинстві я часто чув народну музику, їздив у Карпати. Атмосфера гір, в якій я виростав, вплинула на мою музичну діяльність. У цьому проєкті я шукаю народні пісні, часто — відомі, але часто забуті, поєдную їх з електронною музикою.
У часи пандемії, коли клуби зачинені, ді-джеї ще інтенстивніше, ніж досі, використовують інтернет-простір. Щодня відбуваються різноманітні стрімінги з усіх можливих закутків світу. А Ти що робиш на карантині? Як використовуєш паузу в концертних турах?
- Мені здається, що в цій ситуації артистам варто зосередитися на якості, на моментах, на які раніше не було часу. Це супер час, щоби зробити щось особливе. Зараз цих стрімів справді дуже багато. Натомість я — за якість, мені зається, що треба показати якийсь продукт, який запам’ятається. Свого часу проєкт Boiler Room зробив прорив своїм форматом закритих вечірок на онлайн-стрімі. Це було ноу-хау, 2010-2011 рік. Зараз, у світі технологічного розвитку і величезної кількості аудіо-стрімів, відео-стрімів, треба показати щось надзвичайне.
Як гадаєш, коли клуби знову заповняться людьми?
- Це важко спрогнозувати. Але час карантину клуби повинні використати на переосмислення своєї діяльності, зрозуміння помилок та їх виправлення. Вже багато років ведеться дискусія про тенденцію клубної індустрії — коли на концертах виступає тільки певна категорія ді-джеїв, це супер-зірки. Натомість клуби не запрошують ді-джеїв середньої ланки, гальмуючи цим їх розвиток і не даючи їм показати свою творчість. Те, що дуже розвивалося в нульових роках, коли в невеликих клубах лейбли робили цікаві вечірки на 50-60-100 людей, і їм це оплачувалося, це було одним із ключів розвитку всієї культури. Натомість останніми роками ми спостерігаємо наплив топ-артистів. Я розумію, це бізнес, але це гальмує розвиток артистів середньої ланки, теж талановитих, але не таких розкручених. Хотілося б, щоби в цьому був баланс.
Запрошую послухати передачу в доданому файлі
Усі фото- та відеоматеріали походять з офіційного сайту Влада Федотова https://fedotovmusic.pb.studio/
Яна Стемпнєвич