На початку жовтня в Києві відбулися 16-ті Дні Польського кіно. Цей проект Польського Інституту в Києві відбувається щорічно та знайомить українців із найцікавішими доробками польського кінематографа. Дні Польського кіно відбувалися в гібридному варіанті. Можна було подивитися фільми як вдома на канапі, так і особисто у кінотеатрі. Покази відбувалися в Києві, Одесі, Вінниці, Харкові та Луцьку. Всі фільми демонструвалися польською мовою з українськими субтитрами.
Про специфіку цього проекту, про те, як проводився відбір фільмів для Днів польського кіно, чи український глядач зацікавлений у польському кінематографі та хто відповідає за українські субтитри розповів експерт із програмної діяльності в Польському Інституті в Києві – Віктор Собіянський.
З 1 по 10 жовтня в Україні проводилися 16-ті дні Польського кіно. У вас на сайті написано, що це проект. Чи можна називати Дні польського кіно проектом, чи доцільніше вживати термін “фестиваль”?
– Власне ми позиціонуємо Дні польського кіно як наш власний проект Польського Інституту в Києві. Саме тому використовуємо “проект” для визначення того, що проект створений Польським Інститутом від самого початку і вже 16 років проводимо його самостійно. Безперечно, йдеться про фестиваль, про перегляд. Тобто ми показуємо найкращі фільми останніх років, відповідно, в нас немає нагород, немає інших ознак, які можуть асоціюватися з фестивалями, але так, безперечно, це фестиваль польського кіно й водночас перегляд найкращих польських стрічок останнього часу.
Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, про ідею виникнення проекту:
– Він започаткувався ще попередніми колегами. Польський Інститут у Києві, безперечно, покликаний просувати польську культуру в Україні й саме тому одним із пріоритетів є польський кінематограф, який має дуже солідну історію та багатьох видатних особистостей. Відповідно, виникла потреба показати найцікавіше, що з’являється в польському кінематографі, оскільки на той час, 16 років тому, коли тільки з’явився цей фестиваль, польські фільми не настільки активно представляли на інших кінофестивалях.
Як проводився відбір фільмів для Днів польського кіно?
– Щодо відбору, то ми тут завжди покладаємося на такий найвідоміший польський фестиваль художніх фільмів у Ґдині (Festiwal Polskich Filmów Fabularnych). Він є таким найбільшим місцем, форумом, де можна переглянути найкращі фільми останнього часу, вже відібрані експертами, режисерами, критиками, продюсерами, найкращі фільми попереднього року. Ми маємо можливість, потрапляючи на цей фестиваль, певну добірку фільмів (немає можливості, звісно, переглянути всі фільми) відібраних на польський фестиваль у Ґдині. Це дуже важливий орієнтир. Ми намагаємося завжди, якщо той чи інший фільм вже потрапив до програми якогось фестивалю, вибрати інший, щоб ще більшу кількість фільмів український глядач мав можливість побачити.
Чи важко українському глядачеві представити культуру польського кіно, зацікавити його до перегляду польських фільмів?
– Мені здається, що не дуже важко, оскільки зацікавленість Польщею в Україні присутня, вона дуже висока. Ми проводимо свій фестиваль власними силами, без додаткових спонсорів і це дає нам можливість без масштабної реклами мати заповнені зали. Ми маємо дуже хорошу статистику на сьогодні з онлайн-переглядів. Ми, власне, закупили ліцензію на 500 переглядів і ще швидше, ніж добіг фестиваль до кінця, за кілька днів до завершення фестивалю, ми були змушені обмежити доступ до фільмів, оскільки ці 500 переглядів були вичерпані. Наскільки я орієнтуюся, то це дуже хороший показник, один із найкращих. Ми поставили собі цю планку й ми її досягли.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Роман Гаврищак