9 травня в Королівському замку у Варшаві планувалася виняткова подія. Вперше за понад 200 років колекція останнього короля Польщі Станіслава Авґуста Понятовського мала знову наповнити Королівську бібліотеку. Утім виставка, яка готувалася протягом кількох років у співпраці з Національною бібліотекою України в Києві, була зірвана нападом Росії на Україну та жорстокою війною, яку путінські орки ведуть проти українського народу.
Проте тему нашої спільної історії не залишили й відкрили виставку мап «Polonia, Lithuania et Ucraina», яка складається з карт із колекції відомого польського колекціонера доктора Томаша Нєводнічанського. Як розповіли Першому каналу Польського радіо в Королівському замку, картами Польщі, Литви та України хочуть показати те, що об’єднує наші три країни.
Серед мап Польщі виділяється «Carte de la Pologne» італійського географа і картографа Джованні Антоніо Рицці Занноні 1772 року, одна з найкрасивіших карт так званої станиславівської доби. Територія Литви насамперед представлена чудовою Радзивіловською картою Великого князівства Литовського польського картографа Томаша Маковського, опублікованою нідерландським картографом Віллемом Янсзоном Блау в 1631 році.
Землі України представлені детальними картами, зокрема унікальною «Загальний план Диких полів, простіше кажучи України з належними провінціями» французького військового картографа Гійома Левассера де Боплана 1648 року, вигравірувана Віллемом Гондіусом, картами провінцій і Дніпра. Презентацію доповнюють краєвиди Варшави, Вільнюса та Львова.
Речниця Королівського замку у Варшаві Анна Шмєґєльська на хвилях Першого каналу Польського радіо звернула увагу, що Королівський замок у Варшаві хотів показати тісний польсько-литовсько-український зв’язок:
«Це мапи Польщі, Литви та України. Так ми хотіли показати і підкреслити те, що нас об’єднує і завжди об’єднувало. Так, як ми зараз говоримо про польські твори мистецтва, питання – чим є бібліотека короля Станіслава Авґуста? Польський король склав цю колекцію в одне ціле. Потім її придбав Тадеуш Чацький і перевіз до Кременця, де вона була базою для роботи Кременецького ліцею (важливий польський культурний осередок у місті Кременець, нині – Тернопільська область, – ред.), який фактично був університетом. Потім колекція потрапила до Києва, де стала основою для заснування Київського університету та Національної бібліотеки України. Це приклад того, як ми повинні дивитися на відносини Польщі, Литви та України, тобто також через внесок до творів мистецтва. Кожен з нас хоче, щоб усі ці народи були вільними та незалежними».
Виставка «Polonia, Lithuania et Ucraina» у Королівській бібліотеці Королівського замку у Варшаві триватиме до 7 серпня.
А зараз пропоную послухати відому й популярну серед іншого у Польщі та в Україні пісню «Гей, соколи» у виконанні української акапельної музичної формації «Піккардійська терція».
Я додам, що вже 25 липня у кінотеатрі «Elektronik» у столиці Польщі відбудеться концерт Піккардійської терції у межах концертного туру Польщею під назвою «З Україною в серці – з люов’ю до Вас!».
Репертуар «Піккардійської терції» включає понад 300 пісень у різних музичних стилях: поп, рок, класика, фолк, джаз, кантрі, рок-н-рол, блюз... без інструментального супроводу. З них 95% – український репертуар. Хоча загалом пісні секстету включать теж твори дванадцятьма мовами. У 2008 році вокальний ансамбль отримав найпрестижнішу культурно-мистецьку нагороду – Національну премію імені Тараса Шевченка.
Цьогоріч вокальний колектив «Піккардійська терція» святкує своє 30-річчя. Пропоную послухати ще одну їхню композицію під назвою «Йде українське військо». Пісня створеня на основі стрілецької пісні «Йде січове військо».
Повертаємося до Королівського замку у Варшаві, адже там відбудеться ще одна дуже цікава культурна подія, пов’язана з Україною, а саме з Кримом і культурою кримських татар. 23 липня у дворі палацу «Під бляхою» відбудеться унікальний концерт із циклу літніх концертів «Кольори Сходу». Там виступить музичний гурт «Karolina Cicha» та «Spółka» і своєю музичною мандрівкою вони віднесуть нас на Крим. Це буде унікальна можливість дізнатися про традиційну татарську та караїмську музику, яка є важливим елементом культурної спадщини та ідентичності двох різних громад, які проживають на українському півострові. Також будуть українські акценти.
Кароліна Ціха – співачка, композиторка і мультиінструменталістка, яка захоплюється традиційною музикою меншин північно-східної Польщі, де проживають, зокрема, польські татари.
«Spółka» – це гурт музикантів, які спеціалізуються на грі на різних етнічних інструментах. Аранжування гурту коливаються між традицією та сучасністю.
Вашій увазі традиційна караїмська кримська пісня «Soframyzda» у виконанні Кароліни Ціхої та гурту «Spółka».
Вхід на концерт «Крим/Татари/Караїми» на подвір’ї палацу «Під Бляхою» безкоштовний.
…….
Український гурт «Kalush Orchestra» – переможець цьогорічного Євробачення – у понеділок відвідав пункт допомоги Україні в Любліні. Музиканти підкреслили, що такими візитами та своїми концертами хочуть показати Європі, що війна в Україні все ще триває. Увечері гурт також дав концерт.
У «Lublin's Help Ukraine Center» у Любліні музиканти зустрілися з волонтерами, переважно біженцями, які прибули до Польщі з України. Переможці цьогорічного пісенного конкурсу Євробачення відповідали на запитання фанатів, фотографувалися та на їхнє прохання зіграли та заспівали пісню «Stefania».
Лідер гурту Олег Псюк розповів журналістам, що візити до таких пунктів допомоги та їхні концерти в Європі мають на меті показати та донести, що війна в Україні все ще триває. «Ми хочемо, щоб війна в Україні не сходила із перших шпальт газет», – додав Псюк.
Говорячи про найвідомішу пісню гурту «Стефанія», він підкреслив, що після початку війни в Україні ця пісня змінила свій зміст. «Багато людей почали сприймати цю пісню як пісню про неньку-Україну. Вона стала гімном війни, але ми вважаємо за краще, щоб вона стала гімном перемоги», – сказав музикант.
Говорячи про відеокліп на цю пісню, він пояснив, що група вирішила записати його в Бучі, тому що була впевнена, що його побачить багато людей, і хотіли показати, що відбувається в Україні і як зараз виглядає їхня ненька-Україна.
На запитання про те, як війна вплинула на їх творчість, він відповів, що спочатку було важко, а потім почали з’являтися ідеї для текстів про Україну та війну. «Ми час від часу повертаємося в Україну, а потім їздимо з концертами по Європі. В Україні ми займаємося творчістю, українською музикою та підтримуємо Збройні сили України», – зазначив Олег Псюк, маючи на увазі, що частину прибутку від їхніх концертів спрямовують на підтримку української армії. А ми, звісно, слухаємо «Стефанію». Однак це від гурту «Kalush Orchestra», а в акустичному кавері латвійського гурту Citi Zēni, що перекладається як «Інші хлопці». Вони були представникам на цьогорічному Євробаченні від Латвії. Активно підтримують Україну та українців.
…….
Тим часом у Люблині 7 липня стартував фестиваль «Схід Культури – Інші Звучання». На сцені виступатимуть артисти з Європи та Сполучених Штатів. У межах заходу відбудуться теж кінопокази, виставки плакатів українських ілюстраторів, авторські зустрічі, майстерні та концерти для дітей.
Зокрема, у межах циклу зустрічей «Східний експрес» відбудуться серед іншого презентація книжок українських письменників Леся Белея «Дзеркальний куб» та Вано Крюґера «Прощальний поцілунок Ілліча» у перекладі на польську Богдана Задури. Крім того, український журналіст, публіцист, поет і перекладач Микола Рябчук і українська поетеса і перекладачка Наталка Білоцерківець візьмуть участь у літературною сніданку і дискусії під назвою «Привласнення культури – різні шляхи досягнення національної ідентичності», під час якої бесідуватимуть про деколонізацію, як в Україні, так і у світі у контексті ревізії «імперських знань». На додаток, організатори запрошують на дискусію під назвою «Ідеальна концепція польсько-української співпраці» – роздуми над політичною думкою прихильників польсько-українського діалогу. Натомість наша колега Мар’яна Кріль розмовлятиме із письменницею Катериною Бабкіною під час дискусії «Соціальні медіа. Безпечний чи небезпечний фронт війни?».
Натомість щодо українського музичного акценту, то під час фестивалю у Любліні виступлять мультимедійний український дует «Cluster Lizard» та українського-польський проєкт «Kadabra Dyskety Kusaje». Власне, останній і послухаємо, це буде композиція «Kadabra».
Вхід на фестиваль «Схід Культури – Інші Звучання» у Люблині безкоштовний.
…….
Натомість до неділі у Кракові триватиме фестиваль «EtnoKraków/Rozstaje – ЕтноКраків/Роздоріжжя», який відбувається цьогоріч під знаком українських та білоруських музичних традицій. На гостей чекають концерти виконавців етносцени та world music. Директор фестивалю Ян Словінський під час п’ятничної пресконференції сказав, що цьогорічна подія не могла відбуватися у відриві від того, що відбувається за східним кордоном. «Це, що ми спостерігаємо, вимагає від музикантів свідомої реакції. Я завжди вважав, що під час фестивалю, перш за все, треба показувати музику, але бувають моменти, коли вона має стати зброєю», – наголосив він. Тому на фестиваль запрошені українські артисти етно та world music сцени, які виступають на концертах просто неба, – програма «Kиїв_Краків» є нагодою на суботню зустріч з українським скрипалем-віртуозом Сергієм Охрімчуком. За словами Словінського, ця подія стала головним заходом всього фестивалю.
«Я вирішив, що ми об’єднаємо зусилля і в межах ”EtnoKraków” запропонуємо вам (музику) чудових артистів української сцени, які живуть у Кракові роками чи місяцями; які їздять у європейські та світові тури», – пояснив Словінський. Він оцінив, що послання пісні про любов, тугу та мир цього разу прозвучить ще сильніше, тому що «кожна з цих строф і кожне слово цих пісень природним чином стає воланням за гідність, свободу і стає єдиною доступною нам зброєю».
У межах «ЕтноКракова» також виступлять перший і найстарший в Україні ансамбль традиційних пісень «Древо», який започаткував течію «автентичної музики». А також українські гурти «DakhDaughters», «Joryj Kłoc», музикант зі Львова Гордій Старух, який грає на колісній лірі, а також вже згаданий скрипаль-віртуоз Сергій Охрімчук та його Капела. Я ж пропоную послухати композицію від мультиінструменталіста Гордія Старуха, і це буде славнозвісна «Калина» у його «фірмовому» прочитанні.
То ж як бачимо, культурних та мистецьких польсько-українських подій абсолютно вдосталь, аби вибрати собі те, що справді «до смаку» і з приємністю та користю провести свій вільний час у компанії чудових людей, поряд із українською культурою та частинкою України у Польщі.
PR1, PAP/Тарас Андрухович