Захента – Національна галерея мистецтв вважається однією з найстаріших та найпрестижніших художніх галерей у Польщі у галузі сучасного мистецтва. Її приміщення розташоване зовсім поряд із Могилою невідомого солдата у Старому місті. Експонують сучасне мистецтво у будівлі, яку було зведено у 1898-1900 роках за проєктом архітектора Стефана Шиллера у стилі епохи Відродження. Офіційне відкриття галереї відбулося в грудні 1900 року. Організація щорічно проводила салони, фінансувала стипендії та пропонувала іншу допомогу молодим художникам, як членам, так і кандидатам.
З моменту відкриття галереї свої роботи тут репрезентували найвідоміші польські художники, у тому числі Войцех Ґерсон, Ян Матейко, Юзеф Хелмонський, Юзеф Брандт, Станіслав Виспянський, Юзеф Мегоффер та багато багато інших.
«Історія організації почалася ще до того, як був збудований цей будинок. Це товариство, яке влаштовувало виставки сучасного на ті часи мистецтва. А це друга половина XIX сторіччя і зрозуміло, що з тих часів галерея накопичила трохи колекції, частина перейшла до Національного музею у Варшаві. Захента себе позиціонує як галерея сучасного мистецтва, тож зараз ми показуємо мистецтво від середини XX сторіччя до сьогодення. Буває, що люди, які до нас приходять, читають щось таке, ніби у нас є виставки Мане, Пікассо і дуже засмучуються, коли дізнаються, що ні», – розповідає мистецтвознавець та екскурсовод проєкту «Знайомимося з Захентою» Натаніель Маслянінов.
На початку Другої світової війни майже всі будинки навколо музею були зруйновані, натомість приміення самої Захенти залишилася порівняно неушкодженим. В період окупації німецькі частини зайняли будівлю і відкрили тут Будинок німецької культури. Товариство заохочення образотворчих мистецтв було розпущено, а твори мистецтва, так само як і багато документів, що належали організації, в основному були перевезені до Національного музею у Варшаві або конфісковані та відправлені до Німеччини. Транспортування здійснювалось на відкритих вантажівках без відповідної документації. Під час Варшавського повстання будівля Захенти була сильно пошкоджена артилерією та бомбами, тому наприкінці війни її потрібно було повністю відремонтувати. Виявлені тут сліди легкозаймистих речовин встановили, що німецькі підрозділи планували підпалити будинок перед відходом, але на щастя, і за вже невідомих причин, цього не зробили.
Діяльність товариства заохочення мистецтв по завершенню Другої світової війни так і не було відновлено. На зміну у 1949 році прийшло Центральне бюро художніх виставок, яке було засноване Міністерством мистецтва та культури на запит Асоціації образотворчих мистецтв Польщі. 1951 року бюро стало проводити виставки. Першим директором (1949-1954) був польський історик мистецтва Арманд Ветулані.
Центральне бюро відповідало за організацію художніх виставок та решту аспектів художньої діяльності у всій країні. Філії бюро були відкриті у Кракові, Катовіце, Познані, Лодзі, Закопане, Гданську, Щецині, Вроцлаві, Ольштині та Ополе. Згодом Центральне бюро художніх виставок стало найважливішим закладом у галузі культурної політики.
1980-ті роки характеризувалися радикальними політичними змінами, пов'язаними з оголошенням воєнного стану, що призвело до бойкоту всіх офіційних галерей. 30 травня 1994 року Центральне бюро художніх виставок було закрито та перетворено на Державну галерею Захента.
2000 року галерея відзначила своє 100-річчя виставкою «Полонія». У тому ж році Захента відкрила виставку «Słońce i inne Gwiazdy» («Сонце та інші зірки») на основі опитування, проведеного у 1999 році. Воно було адресоване насамперед польським мистецтвознавцям, критикам та кураторам, а також найпровіднішим художникам ХХ століття. У результаті було складено два списки: в одному представлені найвідоміші польські художники, а в іншому – найвідоміші зарубіжні художники. «Słońce i inne Gwiazdy» виставили десять вибраних польських художників: Магдалена Абаканович, Тадеуш Кантор, Катаржина Кобро, Роман Опалка, Хенрік Ставевський, Владислав Стшемінський, Аліна Шапочников, Віткаци, Вітольд Войткевич та Анджей Врублевський. Також у 2000 році десять найвідоміших зарубіжних художників були представлені на іншій виставці, до якої увійшли: Пабло Пікассо, Френсіс Бекон, Джозеф Бойс, Марсель Дюшан та ін.
Нині постійна колекція Національної галереї мистецтв Захента налічує понад 3 тисячі предметів. Понад дві з половиною – це графіка, малюнки та фотографії. Близько 700 – це власне картини, майже 100 – скульптури та інсталяції. Решта – відеороботи. Втім, художня галерея не має постійної експозиції, а проводить тимчасові персональні та групові виставки польських й зарубіжних митців. Попри це роботи з фондів не сумують у запасниках, їх регулярно відправляють на тимчасові виставки в інші музеї та галереї Польщі й за кордон.
Проводять україномовні екскурсії Захентою з жовтня минулого року і як вже кілька разів згадувалося, це тимчасові виставки, від місяця до двох. Побачити на них можна найрізноманітніші твори та об'єкти мистецтва. Приміром, в грудні 2021 експонувалися роботи японського авангарду 50-х і 60-х рр. ХХ сторіччя. З травня до липня в Захенті тривала виставка польської сучасної художниці Наталії Ромік, яка представляла архітектуру виживання і хованки, які євреї будували і використовували під час Голокосту. Щоб створити тимчасовий прихисток, вони використовували дупла дерев, шафи, міські каналізації, печери та порожні могили. Від початку серпня в галереї стартувала виставка сучасної американської відеохудожниці С’юзан Могул «Чи так створюється легенда?».
«На екскурсії українською в основному приходять українці, але також є поляки і білоруси, які, наприклад, вивчають українську мову. Цікавим є те, як сприймають українці сучасне мистецтво. Вони більш відкриті до нового і хочуть його зрозуміти. А це, насправді, усе, що потрібно. Дуже різна вікова категорій від екскурсії до екскурсії. Але, що по-справжньому вражає, те, що інколи в Захенту приходять українці, які перебувають у Варшаві перший день. І замість того, аби займатися якимись більш практичними справами, вони йдуть послухати про мистецтво», – розповів Натаніель Маслянінов.
Відбуваються україномовні екскурсії у вибрані неділі.
Пропонуємо повну версію матеріалу в прикріпленому аудіофайлі.
Христина Срібняк