Український «Плай» — найкращий міжнародний документальний фільм, а «Мавританець» — переможець у категорії повнометражних фільмів, — такий вердикт журі 14-го кінофестивалю «Незламні, Непокірні, Прокляті» (Festiwal NNW — Niepokorni, Niezłomni, Wyklęci) у Ґдині. Окрім високої оцінки польського документального кіно, організатори заходу вже кілька років присуджують нагороди за міжнародне виробництво. Спільним знаменником фільмів на фестивалі NNW є пошук шляхів до свободи.
«Плай» режисерки Єви Джишиашвілі — це розповідь про просте сільське життя, яке триває у тіні війни в Україні. Цей фільм має багато сильних сторін», — сказав член журі конкурсу доктор Павел Укєльський, зокрема журі оцінили неординарність показу війни:
«Фільм дуже мінімалістичний, навіть стриманий, і в той же час дуже показує долю цієї родини, дід якої — дуже сильна людина, яка може все, хоча не має ноги. У процесі ми дізнаємося, що він втратив цю ногу внаслідок бойових дій на Донбасі, після Майдану. Він теж брав участь у Майдані, тому він такий подвійний герой. Сама війна десь на задньому плані, але завдяки тому, що вона показана ненав'язливо, опосередковано, вона ще більше звучить і ще сильніша показана».
«Плай» — це найповніший фільм у всіх аспектах майстерності кіно, — додав Укєльський.
«І з погляду історії, і з погляду оповіді, і з погляду зйомок, монтажу та ненав’язливого характеру історії. Історія, яка трохи закручена, але водночас надзвичайно зворушлива та сильна», — зазначив він.
Найкращим художнім фільмом визнано «Мавританця» режисера Кевіна Макдональда. Це історія в’язня Ґуантанамо, який бореться за справедливість, каже член журі конкурсу актор Марек Пробош: «Це не якесь таке "on the nose". Тобто коли на все вказують пальцем — ти винний, ти не винний, а той теж не винний. Ні, це дуже людська історія. У кожного може статися драма. Важливо, аби вийти із цієї драми із гідністю».
А в категорії польських документальних фільмів перемогла картина Еуґеніуша Старки «1939» про облогу Варшави.
PAP/Т.А.