Українська Служба

«Niemoc»: Сила інструментального звучання

18.03.2023 17:00
Запрошуємо познайомитися із польським інструментальним тріо «Niemoc»
Аудіо
  • Гості Польського радіо для України - музиканти інстурментального тріо "Niemoc"
zespół Niemoc
zespół NiemocFilip Pres/mat. prasowe

На зв’язку з нашою студією  Міхал Дрозда і Радек Реґула, тобто дві третини музичного колективу «Niemoc». Філіп Авлас не міг до нас приєднатися, але його гру ми будемо слухати у композиціях тріо. З музикою «Niemoc»-и я познайомилася минулого року влітку, на фестивалі «Інші звучання» в Любліні, і від того часу слухаю вас регулярно, а в нашому ефірі звучать ваші композиції… Це був прекрасний концерт, а як ви його пам’ятаєте?

Міхал Дрозда: О так, це був чудовий концерт! Нам дуже приємно його згадувати, це був наш улюблений концерт влітку минулого року. Там все заграло так, як повинно: ми виступали на сцені разом зі своїми гостями-вокалістами, публіка давала гарну енергію, і ми почувалися дуже добре на цьому концерті. А поза нашим виступом, нам було також цікаво на цьому фестивалі інші гурти. Тому ці всі чинники створили концерт, який і нам подобався, і публіці — бо так відгуки ми отримували.

Зараз прозвучить запитання, яке, певно, «Niemoc» чує вже вісім понад років, тобто від початку свого існування. Звідки взялася назва? Чому саме ця назва? Додам це слово означає «несила». Радек?

Радек Реґула: Це класичне запитання. Насправді, минуло вже багато часу, але ця назва тягнеться за нами, бо справді, ми енергетично значно віддалилися від "несили". На початку існування гурту були певні раціональні пояснення цієї назви. Але знаєш, це так само, як із назвами альбомів та лексичими елементами того, що наше інструментальне тріо представляє — це все-таки якесь гасло, яке має гарно звучати, схилити до роздумів, а може навіть спровокувати задуматися над тим, чим є несила. Якоїсь історії, пов’язаної із цією назвою, ми не маємо. Але ми часто чуємо від наших слухачів такі відгуки, що музика, яку пропонуємо, стоїть в енергетичній опозиції до назви. І, думаємо, однак добре, що ця назва залишилася.

Попри те, що ви граєте вже вісім років (у цьому складі, бо дует зав’язався ще раніше), то я зустрілася із такими вашими висловлюваннями  називаєте себе початківцями… А на недавньому концерті у Варшаві я звернула увагу, що, Міхале, ти запитав публіку, хто нас знає  підніміть руку… Так як би вам бракувало певності в тому, що «Niemoc» ж повинні знати всі… або майже всі…

Міхал Дрозда: Я би цього не пов’язував із непевністю. Це радше цікавість. Тому що, коли ми граємо в якомусь місті, то буває так, що бачимо в залі знайомі обличчя. Натомість, коли у залі багато людей, то нам важко зорієнтуватися, скільки насправді серед цих людей є наших фанів. І нам також цікаво дізнатися, чи те, що бачать і чують люди, їм подобається, і чи вони це сподівалися почути, чи це для них новинка. Пори те, що ми вже граємо вісім років, то все-таки до нас, буває, підходять люди і кажуть — "супер виступ! Але чому ми ніколи про вас не чули? Де ви були ці всі роки?" А ми були тут, у Польщі. Ось так як ти почула нас на фестивалі "Інші звучання", тож можна сказати, що ти наша нова слухачка. Але у контексті виступу такі запитання звучать найчастіше як діалог перед якоюсь відомою композицією. Нам цікаво, чи ця пісня буде елементом концерту, на який хтось екає, и буде одним із багатьох елементів. Тому це не страх, а цікавість.

Чи це запитання звучить завжди перед композицією «Wyspy Chłodne»?

Міхал Дрозда: Цілком ймовірно, що часто. Тому що це такий момент концерту, коли маємо пік виступу, і тоді граємо цей твір. А ще цифри на стрімінгових платформах показують, що ця композиція дуже добре тримається.

Як гадаєте, в чому секрет успіху «Холодних островів»? Ви їх написали у 2017 році... і «Wyspy Chłodne» досі викликають ентузіазм у слухачів.

Радек РеґулаПевно в тому, що це енергетична композиція. Така, до танцю, як ми кажемо. Але вона також показує, як ми звучали на початку, у ранній період, у 2014-2018, тобто перед дебютним альбомом "Baśnie". У нашій музиці було багато автоматичний танцювальних бітів, але також — гітарних ріфів, які на це лягали. Думаю, що цей твір є дуже добрим прикладом звучання того часу. А чому слухачам він подобається? Певно тому, що він швидкий, танцювальний і піднімає настрій. А крім цього, немає якогось такого навантаження, яке би його прив’язало до якогось моменту. Це інструментальний твір, який добре звучить також тепер. Для нас насправді це чиста радість, що Острови подобаються і що люди досі хочуть їх слухати. Коли ми писали цю музику, то навіть не сподівалися, що у 2023 році люди з таким ентузіазмом будуть реагувати на цей твір.

А твої слова, Радеку, підвтерджує ось така рецензія музики «Niemoc»-и: «Це єдиний у Польщі колектив, котрий здатен довести публіку до танцювального безумства шалу тільки за допомогою гітар і клавішних»

Міхал Дрозда: Я погоджуюся, тому що не знаю жодного іншого!

Радек Реґула: Ну так, з таким інструментарієм, який ми маємо, і з таким, я би сказав, шпагатом між гітарами і танцювальною музикою, наш гурт справді заповнює у Польщі нішу. Але наше звучання береться великою мірою з того, що шукаємо точок стику наших музичних смаків, а вони — дуже різні. І шукаючи чогось спільного, або навіть поєднуючи ці різні смаки, ми творимо нашу музику.

А що ви слухаєте, чим надихаєтеся?

Міхал Дрозда: Ми часто говоримо, що таким спільним пунктом є колектив «Metronomy», і так певно найпростіше відповісти на твоє запитання. Він нас об’єднує в одне, тому що їхня музика подобається нам усім. Але коли говорити про те, що ми слухаємо, то це дуже широкий діапазон. Це і музика андеграунду, і популярна, і гітари, і електронна музика… Ми всі троє слухаємо абсолютно все…

Радек Реґула: І це вийшло при нагоді радіопередачі, яку ми ведемо  «Szampan mp3», і в якій ми пропонуємо музику, яка нас сподобалася, яку ми слухали наприклад упродовж тижня… І наші слухачі звертають увагу (ми теж це бачимо), що жанрова палітра  дуже широка. Коли ми приходимо в студію і наперед не домовляємося стосовно теми пісень, то видно, наскільки різні музичні смаки маємо.

Я переглядала список музичних композицій у вашій передачі «Szampan mp3». Це, справді, абсолютна музична строкатість, натомість із сумом мушу сказати, що не помітила я українських виконавців у цьому списку.

Міхал Дрозда: Певно треба це виправити! Але дуже шаную те, що ти так ґрунтовно підготувалася до нашої розмови, що навіть переглянула список «Szampan mp3».

Хочу вас запитати про альбом, який ви видали у 2021 році і на якому  на відміну від попередніх  з’являються слова, людські голоси, вокали. Це «Kilka najlepszych dni w życiu». Тут чуємо і Міхала Вірашко з гурту Мухи, і Місю Фуртак.. Скажіть, для чого вам були потрібні ці голосив і слова? Чому ви вирішили однак зламати цю лінію інструменальної гри. 

Міхал Дрозда: Ці вокали нам дозволили нам з’явитися у пункті, який досі був для нас закритий, заборонений навіть. Тому що часто нас просто перекреслювали тільки тому, що ми граємо інструментальну музику, без тексту, за який можна, так би мовити, зачепитися. На моє переконання, це помилковий підхід, тому що чимало людей, котрі приходили на наші концерти, розуміли, про що нам йдеться… А ми теж не хотіли плисти за течією і робити те, що всі, атому багато років ми писали і грали інструментальну музику. Натомість коли ми дозріли до того, що так хочемо спробувати з текстом, то запросили вокалістів і запропонували їм, щоби вони самі вирішили, як саме вони хочуть заспівати. Завдяки цьому пісні вийшли дуже різні, різноманітні, і їх в одне ціле склеює наше інструментальне звучання. І нам дуже приємно, що наші гості дали щось від себе.

Радек Реґула: Я маю такий підхід, що ці голоси нам дозволили себе як гурт трішки по-іншому позиціонувати, не тільки як тріо, котре грає інструментальну музику. Ми показали, що можемо вийти поза ці рамки. А крім цього, співпраця з гостями, вокалістами, дозволила нам відкритися як гурту на інших музикантів. Досі ми працювали тільки втрьох, а тут відкрилися на інших музикантів. І ще один аспект  різноманіття музичне, це безперечно, великий плюс. Ми заглянули у різні боки, подивилися, де цікаво, і це помістили на своєму альбомі. Це як нові натхнення, так і нові способи роботи, які ми включили у наше флоу.

Цей альбом відкрив вам двері, які досі були зачинені?

Міхал Дрозда: Так, завдяки ньому ми вийшли зі своєю творчістю до трішки іншої публіки. Нас також запросили грати у місцях, куди нас досі не запрошували. Без сумніву, частина наших слухачів, постійних слухачів, котрі люблять нас за інструментальну музику, не була задоволена цим альбомом. Але для нас це був крок вперед. Знаєш, як на карті в грі… коли робиш на карті крок вперед, то щойно тоді перед тобою з’являється наступна частина карти… і таким був цей альбом. Ми зробили цей крок і тепер бачимо більше дерев, а отже, можемо іти далі. 

І тепер закономірне запитання – яку пісню запропонуєте нашим слухачам з цього альбому?

Радек Реґула: Я можу запропонувати «Polowanie» з Місею Фуртак. О, бачу в твоїй реакції ентузіазм.

Це моя улюблена пісня з цього альбому

Міхал Дрозда: Хай буде ця пісня, і так тихенько скажемо, що це спеціально для тебе!

Дуже дякую! І на кінець розмови – про ваш початок. Як з’явилася Нємоц? Міхале, питаю тебе, тому що ти був співзасновником із Філіпом, а радек до вас долучився пізніше

Міхал Дрозда: Історія така, що ми з Філіпом, котрого тут немає сьогодні і котрому передаємо привіт, отже ми грали у такому гаражному гурті. Цей гурт існував щоби просто грати, зустрічатися разом і музикувати. ми не видали жодного альбому. Ну і потім він розпався, і через якийсь час Філіп до мене написав, чи не хотів би  я разом з ним створити інший гурт і вже грати так би мовити серйозно. Цікаво, що  у першому гурті Філіп грав на ударних. І коли він до мене написав то я думав, що він пише з перспективи барабанщика, а він написав, що хоче грати на клавішних. Ну і так почалася Нємоц. У 2014 році ми видали першу композицію, а потім ми зрозуміли, що двоє – це замало.  І так ми запросили Радека, з яким я вчився у школі. Ну а потім народилися «Przekątne» а решта – це вже історія.

 Запрошую послухати розмову та музику колективу «Niemoc» у доданому файлі

Яна Стемпнєвич 

Побач більше на цю тему: музика польська культура Niemoc