У Польщі відкрито Рік чеської музики, який бере початок з 1924 року, коли вперше відзначали сторіччя від дня народження «батька» чеської національної музики, Беджиха Сметани. Згодом, за невеликими винятками, захід проводився кожні десять років і поступово розширював свою програму, включаючи ювілеї інших видатних композиторів: Антоніна Двожака, Йозефа Сука, Лєоша Яначека, Боґуслава Мартіну та інших. Нині — чергова річниця, 200-річчя від дня народження і 140-річчя від дня смерті Беджиха Сметани.
«Міністерство культури Республіки Чехія визначило, аби цей рік святкувався, звісно, не тільки вдома, в Чехії, а й в усьому світі. І з цієї нагоди ми презентуємо на різних майданчиках Польщі — у Варшаві, у Кракові, у Щецині, у Любліні тощо — заходи, пов'язані з чеською музикою. І це не лише Бедріх Сметана, а й твори інших композиторів, таких як Антонін Двожак, Йозеф Сук і так далі. Музика — це те, що не обов'язково вимагає слів. Це засіб комунікації, який дозволяє опинитися в атмосфері, в кліматі, до якого, якщо ти маєш бажання, можеш знайти дорогу без слів. Я дуже хотів би, аби замість російських гармат і зброї, які нині використовуються проти України, в Україні лунала музика, яка могла б об'єднувати людей. А чеська музика — це те, що приносить у душі і серця людей мир, спокій, своєрідну мужність і перепочинок. І цього я дуже хотів би побажати громадянам України, аби одного дня вони знайшли свій мир», — зауважив Надзвичайний і Повноважний посол Чеської Республіки в Польщі Бжетіслав Данчак.
Ядром програми є концертний тур оркестру Моравської філармонії в Оломоуці. Вони дадуть сім концертів по всій Польщі. А почути можна буде і польських композиторів, зокрема, твори Генрика Міколая Ґурецького та Кароля Шимановського. Також на польських меломанів упродовж кількох місяців чекають концерти не тільки класичної чи джазової музики у семи містах, а й електронної, прогресивного попу та інших можливих жанрів. Відкрито Рік чеської музики наприкінці червня у Любліні в межах фестивалю «Схід культури — Інші звуки» концертом виконавця Badfocus. Він працює на межі танцювальної електроніки, ембієнту, синті-попу, а разом з тим використовує звучання класичних інструментів, таких як фортепіано та гітара. Але у програмі святкувань — не тільки музика.
«Ми хотіли підготувати програму таким чином, аби продемонструвати всі грані чеської музики. Починаємо, наприклад, з електронної. А пізніше, звісно, маємо представити і класичні твори, наприклад, оперу "Русалка" Двожака. Її плануємо показати просто неба у філії Національного музею у Варшаві, а саме в Музеї в Неборові й Аркадії. Оскільки вхід вільний, ми запрошуємо всіх охочих. Очікуємо, що прийде кілька тисяч людей. Це остання опера Антоніна Двожака, на мою думку, одного з найвидатніших чеських, і не тільки, композиторів. Вона про кохання, пов'язана з природою, я думаю, що вона матиме успіх. Рік чеської музики неможливий без "Кротека". Презентуємо в Щецині три серії мультфільму, які присвячені музиці, а паралельно композиції, які звучать у картині, наживо виконуватиме оркестр. Це чудова і феноменальна музика. Це поєднання, можливо, не зовсім звичне, але ми піклувалися про дитячу програму», — розповів Петер Вільчек, директор Чеського центру в Варшаві.
Відбудеться виконання опери Антоніна Двожака «Русалка» наприкінці жовтня просто неба перед палацом Радзивіллів у Музеї в Неборові та Аркадії. Прем'єра найвідомішої чеської опери відбулася у 1901 році. У творі використовують популярну в епоху романтизму тема надприродних істот, що населяють ліси, поля та озера. Опера розповідає казкову історію водяної Русалки, яка через кохання до принца перетворюється, покидає озеро, починає людське життя, а за це розплачується прекрасним голосом. Та на закоханих попереду чекають інші випробування. Режисеркою вистави стала знакова для Польщі режисерка Їтка Стокальська. Перші репетиції опери відбулися на початку літа. Наступні будуть у серпні.
«Мене заінтригувала насамперед музика, яка є незвичайною. Це дивна казка і водночас дуже сумна. Вона — про тугу за чимось, що не може статися. Це, напевно, дуже тісно пов'язано з приватним життям Антоніна Двожака, який мав глибокі почуття до сестри своєї дружини. Але вона відмовила йому і вийшла заміж за графа. З цим коханням композитор боровся все життя. Він дуже сумував за нею, і ця любовна туга, власне, і є тим, про що ця "Русалка". Оперу Двожак написав за три роки до своєї смерті. Композитор наче примиряється з тим, що його кохання недосяжне і таким залишиться назавжди. Сподіваюся, що вистава зачарує відвідувачів. На додаток, у нас дуже гарні солісти з міжнародною славою. Над хореографією зі мною мав працювати Еміль Весоловський, але, на жаль, у нього зараз проблема зі здоров'ям. Натомість я задоволена співпрацею з Алісою Макаренко. Сценографія також буде динамічною. Матимемо два імпровізаційні озера. В останній сцені я навіть хотіла використати скейтборди, але потім виявилося, що це неможливо. Ідея така, що озеро наприкінці опери перетворюється на болото, до якого щось невідоме, фантом затягує людей. Шість мімів кружляють на рухомій платформі і намагаються затягнути принца у багнюку. Але, звісно, постановка обмежується певним бюджетом, тож від певної кількості ідей довелося відмовитися. Наша опера — це об'єднання позитивно налаштованих людей, це стосується і солістів, і хореографів. Робимо це з певної цікавості до іншого театру», — поділилася режисерка Їтка Стокальська.
Також у жовтні у варшавському Музеї скульптури ім. Ксаверія Дуніковського в Крулікарні відбудуться прем'єри молодих чеських композиторів. Куруватиме програмою Їжі Тртік.
«Ми дуже раді представити програму трьох чеських композиторів — двох чоловіків і однієї жінки. Виконання камерної музики супроводжуватиметься світловим шоу. Це буде унікальна атмосфера на додачу такому незвичному місцю, яким є Крулікарня. А композиції створені спеціально для цього місця. Будемо використовувати абсолютно новий інструмент, який ще неможливо купити в крамницях, а саме Flux Synthesizer. Це буде електронна та акустична музики разом. Ми вважаємо дуже важливим продовжувати традиції академічної музики, але також намагаємося привносити нові ідеї. Для мене, як для композитора, це дуже важливо. У композиторів минулого можна багато чому навчитися, але наша робота полягає в тому, аби привнести нові погляди на мистецтво із сучасності, поєднати це з новими технологіями, новою філософією і традиціями», — розповів Їжі Тртік.
Запрошуємо слухати матеріал.
Христина Срібняк