Каталог артефактів, пов’язаних з польською культурою за кордоном, доступний українською

Нині у базі зареєстрована 81 країна. Найбільше таких польських пам'яток зберігається на територіях сучасних України, Білорусі і Литви, а також інших країнах, куди у різні періоди емігрувало найбільше поляків

Ілюстративне фото

Медіа-матеріали

Інститут Polonika відкрив доступ до онлайн-бази «Спадщина за кордоном. База полонік» («Dziedzictwo za granicą. Baza poloników» — пол.), в якій зібрано інформацію про матеріальні сліди польської культури з усього світу. Тепер інформація доступна в україномовній версії. Це є важливий крок у польсько-українській співпраці, адже нині на території сучасної України залишилося багато польських пам'яток. Загальний мережевий каталог містить близько 72 тисяч об'єктів, з яких близько 20 тисяч пов'язані з Україною.

«Ідея створення такої бази даних, яка функціонує з початку 2023 року, виникла набагато раніше, оскільки до цього в Інтернеті не було публічно доступного ресурсу, де можна було б знайти інформацію про польську або пов'язану з Польщею спадщину, що знаходиться у стількох різних країнах по всьому світу. Ця робота велася дуже довго, напрацьовувалися матеріали, а офіційно ми запустили її лише в березні 2023 року, і на той момент у нас вже було близько 40 тисяч записів, що стосувалися спадщини за кордоном. На цей момент вона налічує понад 72 тисячі записів і за неповних два роки ми встигли багато чого зробити і зібрати чимало матеріалу. Від початку свого заснування, з 2017 року, Інститут «Полоніка» займається дослідженнями, документуванням, але передусім також захистом цієї спадщини, зокрема, в Україні, оскільки це наша спільна спадщина. Про неї треба дбати, і ми, звісно, активно працюємо над цим. Співпрацюємо з великою групою фахівців, реставраторів, дослідників, науковців, істориків, мистецтвознавців, зокрема і з України. Це стосується і каплиці Боїмів, і фресок Екштейна, які  були відреставровані кілька років тому. Ми покладаємося на на міжнародну співпрацю, і разом дбаємо про ці об'єкти», — розповіла координаторка проєкту Алєксандра Домбровська.

Ресурс доступний також англійською. Україномовна версія, за словами експертки, є кроком уперед, адже сайт має багато читачів з України, окрім цього, там живуть поляки, які можуть не дуже добре володіти польською. Допомагали у створенні статей для ілюстрації об'єктів польської спадщини дослідники, з якими співпрацює Інститут Polonika, зокрема, Любов Жванко, Ірина Сизоненко. 

«Найбільше труднощів ми мали з топонімами, адже, окрім великих міст, як Львів, Київ, Харків, у базі є дуже багато об'єктів, які розташовані у регіональних містечках. Тому цей переклад окремих місць, різних районів вимагав зусиль і допомоги перекладачів з України. Водночас, робота триває і в базі щодня з'являється щось нове. І ми дійсно додаємо туди, можливо, не завжди якісь чудові статті, але кожного дня ми додаємо якісь записи, і разом з ростом та розвитком бази даних, ці переклади повинні продовжуватися і ми будемо надалі розвивати цей портал», — зауважила Алєксандра Домбровська.

Природно, що найбільше таких польських пам'яток зберігається на територіях сучасних України, Білорусі і Литви, частини земель яких входили до Речі Посполитої. Але полоніка існує у різних куточках цілої планети. Поки у базі зареєстровано понад 81 країна. Це країни, куди емігрувало найбільше поляків, тобто Франція, Велика Британія, а також Сполучені Штати Америки. Крім того, звичайно, Італія, там теж живе багато поляків, Німеччина, Австрія, а ще такі далекі і часто несподівані краї, як Перу, наприклад, як Гібралтар, як Африка, де були польські біженці і там збереглися їхні надгробні пам'ятники. Невеликі польські поселення зустрічаються на Океанських островах. Також Інститут Polonika займається реставрацією цих пам'яток. Упродовж кількох останніх років було відреставровано скульптуру Скорботного Хреста із львівської Каплиці Боїмів, а також фрески у давній церкві єзуїтів (нині — Гарнізонному храмі св. Апостолів Петра і Павла). Зараз, наприклад, відбувається збереження вітражів у Чикаго. Також Інститут допомагає з відновленням Королівської кам’яниці у Львові (постраждала внаслідок авіаудару по місту 4 вересня 2024 року — ред.). Інститут Polonika заохочує до зголошення інформації про пам'ятки, пов'язані з Польською культурою. Зокрема, про твори мистецтва з-за кордону, які знаходяться у музейних колекціях, архіви, а також сучасні чи старовинні зображення. Запит можна надіслати через форму на сайті Інститут.

Запрошуємо послухати матеріал.

Христина Срібняк