Музей японського мистецтва і техніки Манґа у Кракові відзначає 30-річчя

У програмі «Свій цех» — про колекцію та історію появи у Кракові музею японського мистецтва і техніки Манґа

Виставка «Близький план. Фелікс "Манггха" Ясєнський та його колекція».

PAP/Łukasz Gągulski

На березі Вісли у Кракові, на протилежному боці від середньовічного Вавеля вже 30 років діє Музей японського мистецтва і техніки Манґа. Він не має аналогів не лише у Польщі, а й у Європі. Єдиний подібний центр японського мистецтва функціонує у Хайфі (Ізраїль). З моменту свого заснування Манґа у Кракові поєднує в собі дві функції: музейну, а також активного культурного центру. Це музей нового типу і за підходами до організації виставок, удоступнення колекції і роботи із відвідувачами, так і архітектурно ззовні. Хвилеподібна за формою будівля, позбавлена громіздких декоративних деталей, покликана передати дух японського мінімалізму. Хвиля ж в японській культурі є символом сили та енергії. Автор архітектурного проєкту Арата Ісодзакі хотів, щоб проект будівлі об'єднав дві культури; так само як японське мистецтво в колекції Ясєнського вийшло за межі Японії, так і ця будівля повинна була «вийти за межі Японії і пустити коріння в польському ґрунті». Таким чином, саме місце (топос) стало одним з джерел натхнення для форми будівлі. Будівля, розташована на місці, яке добре видно з тераси Вавельського пагорба, була інтегрована в меандри Вісли, щоб не порушити genius loci, який існував протягом тривалого часу. Кілька хвилястих ліній річки, що протікала повз, стали орієнтиром для геометрії даху, як написав Ісодзакі в каталозі Центру манги незабаром після його відкриття. Водночас ламані вигини хвиль надихнули знаменитою ксилографією японського художника Кацусіки Хокусая «Велика хвиля Канагави» з серії «36 видів Фудзі», на якій зображені рибалки в маленькому човні, котрих піднімає величезна океанська хвиля, що панує над ними, оригінал якої, що знаходиться в колекції Фелікса Ясєнського, Ісодзакі бачив у Національному музеї в Кракові.

Поява музею Манґа стала результатом ланцюга мистецького натхнення багатьох поколінь. Його витоки сягають другої половини ХІХ століття, коли польський колекціонер Фелікс Ясєнський захопився японським мистецтвом під час своїх французьких подорожей. Це призвело до створення значної та цінної колекції, що складалася переважно з ксилографії, зброї та нецке. На початку століття Ясєнський привіз її до Кракова. Японське мистецтво, яке він відкрив і пропагував тут, мало силу і свіжість впливу, що захопило краківське коло художників Академії мистецтв. Вплив, який воно мало на їхній живопис, став відомим як «японізм» у польському модерному мистецтві. У 1920-х роках колекція Ясєнського була передана до Національного музею, де зберігалася протягом багатьох років, маючи вкрай рідкі зустрічі із глядачами на тимчасових виставках.

«На мою думку, історія починається насамперед з Фелікса Манґі Ясінського, тобто колекціонера, знавця японського мистецтва, який показав Японію Польщі, полякам. Зрештою, він сам часто говорив про це саме такими словами: "Це я показав вам Японію!" Він збирав гравюри на дереві, колекціонував зброю, вироби японських ремесел, хоча, навіть, ніколи не літав, не плавав до Японії. Він був зачарований японським мистецтвом і намагався показати японське мистецтво польській публіці. На жаль, спочатку це зустрічалося, скажімо так, відсторонено. На початку ХХ століття Ясєнський підготував велику виставку, яку показав у галереї "Захента", і там її зустріли з несхвальними коментарями. Він переїхав до Кракова і тут знайшов дуже сприятливий ґрунт. Саме в цій атмосфері Молодої Польщі він здобув прихильність обох художників, адже дуже часто пропонував їм японську тематику, наприклад, Виспянському, Вайсу чи Бознанській. Ця колекція була передана місту Краків, подарована Національному музею у Кракові, і до сьогодні вона зберігається в Музеї японського мистецтва і техніки Манґа, однак є власністю Національного музею Кракова. Цією колекцією був захоплений Анджей Вайда, і це ще одна дивовижна історія, адже у 1944 році Анджей Вайда переховувався у свого дядька в Сальвадорі, а це були дуже важкі часи. Він тоді дізнався, що в Сукенніце відбувається показ, виставка колекції Фелікса Манґі-Ясєнського. Нагадаю, що Японія була однією з країн Осі, і, до речі, до цієї виставки під час Другої світової війни також був підготовлений невеличкий каталог, який є в нашій колекції. Вайда прийшов на цю виставку і, постійно розповідаючи про цей свій перший досвід, казав, що стільки ясності, стільки щастя, яке він побачив на цій виставці, то для нього була перша зустріч з великим мистецтвом. І так історія продовжується. Вайда відомий в Японії, його фільми "Канал", "Попіл і діамант" дуже добре сприймаються, він стає там справді відомим і популярним режисером, і в 1987 році він отримує дуже престижну премію Фонду Інаморі "Кіото", і на відкритті, на церемонії вручення цієї премії, він каже, що хотів би створити будинок, японський будинок для колекції Фелікса Манґі-Ясєнського. І в 1994 році Манга відкривається. Отже, зусилля великої кількості людей, доброта, відкритість зробили так, що сьогодні Манзі виповнилося 30 років», — розповіла директорка Музею Манґа Катажина Новак.

Анджей Вайда захопився японським мистецтвом у 19 років. Це справило на нього яскраве юнацьке враження, яке потім втілилося у власній колекції японського мистецтва. Отримуючи премію «Кіото», він зауважив: «Я ніколи раніше не бачив стільки яскравості, світла, порядку і відчуття гармонії; це була моя перша зустріч зі справжнім мистецтвом. Почуття і захоплення, пережиті в юності, є найсильнішими в нашому житті. Я повертаюся до тих щасливих моментів, і хотів би, щоб інші були такими ж щасливими, як я тоді, вперше побачивши шедеври давнього японського мистецтва».

«Нам пощастило володіти архівом Анджея Вайди, який режисер вирішив подарувати нашій установі, і ми зараз ним опікуємося. Ми над ним також працюємо, і в цих архівних ресурсах є дуже багато малюнків Анджея Вайди саме з Японії. Це дуже потужна, серйозна частина його мистецької діяльності, в тому числі, звичайно, окрім фільмів, окрім театральних вистав. Тут можна згадати "Місіма", якщо ми говоримо про театр і японські впливи, або прекрасний фільм "Настасья" з Тамасабуро Бандо, фільм з актором театру Кабукі. Анджей Вайда писав і малював протягом усього свого життя, і деякі з цих малюнків також про Японію», — додала Катажина Новак.

Музей японського мистецтва і техніки в Манґа завдячує своєму створенню Анджею Вайді і його дружині. Отриману премію «Кіото» подружжя вирішили пожертвувати на заснування Фонду, метою якого було створення у Кракові виставкового простору, присвяченого колекції Фелікса Ясєнського та презентаціям сучасної японської культури. До ініціативи долучився Національний музей у Кракові, а також міська та воєводська влада Кракова, яка подарувала Фонду земельну ділянку в центрі міста. Уряд Японії також допоміг фінансово, за підтримки польського уряду. В Японії ініціативу підтримали десятки тисяч меценатів, які пожертвували кошти на будівництво приміщення. Спочатку Центр японського мистецтва і техніки в Манґа відкрився на Віслинському бульварі у 1994 році. Перші десять років він був філією Національного музею у Кракові, а також місцем активної діяльності Фундації Анджея Вайди та Кристини Захватович Кіото-Краків. У 2005 році рішенням міністра культури йому було надано статус державного закладу культури, а з 2007 року він функціонує як музей.

«Треба починати з місця, адже воно відіграє тут досить важливу, можливо, надзвичайно важливу роль. Коли ми вирішили побудувати на Дембніках, нам сказали: "Ніхто до вас туди не прийде, це взагалі за містом. Треба, аби до музею від центру було максимум п'ятнадцять хвилин пішки, тож знайдіть таке місце у Варшаві". Кристина (Вайда — ред.) провела архітектора на Вавель і він поглянув на інший берег Вісли. І, оцінивши рельєф місцевості, прийняв рішення. Річка не підвела нас під час відкриття нашого музею, який був збудований протягом п'ятнадцяти-сімнадцяти місяців, що на той час було дуже швидко», — архівний спогад Анджея Вайди.

Манґа є своєрідним музеєм дипломатії. За ці роки його відвідало багато гостей з Японії, Європи та світу, в тому числі і з Польщі. Варто згадати візит японського імператорського подружжя. Музей, окрім виставок, проводить багато супутніх заходів: різноманітних курсів та майстер-класів, спрямованих на ознайомлення людей з японською культурою, яка є дуже багатою культурою. За 30 років навколо Музею Манґа згуртувалася польська спільнота.

Запрошуємо слухати повну версію розмови.

PR 2, Христина Срібняк