Фестиваль «Україна в центрі Любліна» зосереджується на презентації сучасного українського мистецтва. Упродовж чотирьох днів на жителів міста чекає подорож із кількома зупинками — літературою, музикою та візуальним мистецтвом. Під час фестивалю школярі також зможуть перевірити свої знання про Україну та познайомитися з найвизначнішими постатями незалежної України.
Цьогорічна програма передбачає, зокрема, літературну зустріч з авторкою книжки «За Перекопом є земля. Кримський роман» Анастасією Левковою, концерт львівської вокалістки Софії Лешишак, а також виставку дванадцяти українських мисткинь під назвою «Реалюзія».
— Це завжди складно — заздалегідь окреслити, яким буде фестиваль, — говорить Оксана Басараба з Фонду духовної культури пограниччя в Любліні. — Нам, безперечно, хочеться, щоб це була різнопланова подія, на якій кожен міг би знайти щось для себе. Уже зараз помітно, що люди, які реєструються на перегляд фільмів, виставки чи участь у конкурсі, мають різні зацікавлення та вподобання. Кожен знаходить теми, які хоче для себе відкрити. Ми не зосереджуємося на одному виді мистецтва, а намагаємося представити різні його напрями, — зазначає Оксана Басараба.
— У дипломатичному середовищі є термін «персона нон ґрата», а ви запроваджуєте в Любліні новий термін — «персона ґрата».
— Ми використовуємо його в межах лекції, яка відбудеться 23 жовтня в одній із люблінських шкіл для учасників конкурсу знавців України, — говорить співзасновниця та голова громадської організації «Ефект Дитини» Анна Ольхова. — Назва невипадкова, адже ми хочемо показати, що є ціла низка постатей, яких варто знати. Цього разу йтиметься про діячів незалежної України, які відіграли важливу роль у її становленні. Незалежно від території та кордонів, важливо, щоб про них знали і діти в Польщі, і українські діти, які живуть в Україні чи інших країнах. Адже ці люди часом мали вирішальне значення для формування тієї України, у якій ми живемо сьогодні та з якою взаємодіємо.
— Чи можеш ти розповісти про одну з постатей, про яку йтиметься під час лекції?
— Почнімо, мабуть, із Богдана Гаврилишина. Він українець за походженням, який із середини ХХ століття жив у Канаді. Починав свій шлях як лісоруб, а згодом став успішним керівником Міжнародного інституту менеджменту в Женеві. Він був радником усіх президентів України, крім одного. Ще до проголошення незалежності України заснував першу в країні школу бізнесу.
Його життєвий шлях — надзвичайно цікавий приклад і, напевно, важливий орієнтир для українських дітей, які сьогодні живуть за кордоном. Він доводить, що навіть перебуваючи в іншій країні, можна налагоджувати співпрацю, створювати нові формати та реалізовувати проєкти в інтересах України — з будь-якого куточка світу.
Богдан Гаврилишин був відомим економістом і фінансистом, брав участь у розбудові систем у багатьох державах і допомагав незалежній Україні ставати на ноги в економічному сенсі. Він докладав зусиль до налагодження зв’язків, а також до формування цілісної правової та економічної системи України, — розповідає Анна Ольхова.
— Через мистецтво ми передусім знайомимося з Україною та бачимо, наскільки вона різноманітна, — говорить Оксана Басараба з Фонду духовної культури Пограниччя в Любліні. — У нас багато талановитих творців і митців, які можуть ділитися своєю творчістю. Українське мистецтво неординарне, багатогранне й різнопланове. Я думаю, що мистецтво дає нам можливість спілкуватися — не стільки в дипломатичному сенсі, скільки у відкритому й безпечному форматі.
Адже мистецтво має здатність об’єднувати. Воно пробуджує в людині певні почуття, щось змінює в ній і змушує переосмислювати різні речі. Це один зі способів комунікації, який не потребує додаткових пояснень, адже тут найважливіші сама людина та її безпосередній контакт із тим чи іншим видом мистецтва, — зазначає Оксана Басараба.
— Чи є ця лекція способом подолання стереотипу меншовартості, який українцям нав’язували протягом багатьох років?
— Безумовно, — говорить співзасновниця та голова громадської організації «Ефект Дитини» Анна Ольхова. — Мета лекції — познайомити польських школярів і школярок, а також українських дітей, які живуть тут, із постатями, які, можливо, не надто відомі широкому загалу. Це не ті люди, про яких щодня пишуть на перших шпальтах газет, і не ті, хто створює гучні медійні ефекти. Це люди, які своєю щоденною працею роблять вагомий внесок у розвиток суспільства.
Серед постатей, про яких ми говоритимемо, будуть спортсмени, діячі мистецтва й культури, письменники, політики, а також дизайнери одягу, відомі в усьому світі, але українці за походженням, — підкреслює Анна Ольхова.
— Чим для тебе сьогодні є «Україна в центрі Любліна»?
— Передусім це можливість говорити про Україну, — говорить Оксана Басараба з Фонду духовної культури Пограниччя в Любліні. — Це майданчик, на якому ми представляємо Україну та розповідаємо про неї. Думаю, фестиваль можна назвати своєрідним амбасадором української культури в Польщі. Зазвичай ми говоримо, що амбасадорами культури є люди, але фестиваль також виконує цю роль.
Для мене це можливість знову й знову говорити про Україну, нагадувати про неї, відкривати її для місцевої громади, показувати, як вона розвивається та змінюється.
— На твою думку, ця подія вже стала невіддільною частиною міста?
— Думаю, що так. Адже це вже дев’ятнадцятий фестиваль. Він відбувався в різні часи, за різних обставин і можливостей. Тож фестиваль, безперечно, став невіддільною частиною культурного життя Любліна. Для мене це також подія, на яку ми завжди чекаємо, — зазначає Оксана Басараба.
— Сьогодні «Україна в центрі Любліна» — це велика спільнота, яка постійно розширюється, має власне позиціонування й упродовж кількох днів може представити себе Любліну, — говорить співзасновниця та голова громадської організації «Ефект Дитини» Анна Ольхова. — І що важливо, частиною цієї спільноти вже є не лише українці. Я переконана, що нам навіть не потрібно докладати надмірних зусиль, щоб залучати нових учасників, адже фестиваль уже став магнітом для поляків, які підтримують Україну, цікавляться нею або просто хочуть бути поруч з українцями.
Для українців це емоції ностальгії та любові до своєї країни, а часом навіть певна критика: чому чогось не було, чому ви цього не додали, а можливо, варто було б показати ще щось. Якщо ж говорити про поляків, то це передусім щирий інтерес і безліч запитань, — підкреслює Анна Ольхова.
Фестиваль розпочнеться з показу фільму «Довженко. Перший погляд». Подія відбудеться найближчої середи в Центрі зустрічі культур (Centrum Spotkania Kultur) у Любліні. Програму фестивалю можна знайти на сторінці «Україна в центрі Любліна» у Facebook.
Інна Ясніцька