«Ця зустріч присвячена Дню національної освіти в Польщі, який відзначається 14 жовтня», – цими словами Світлана Зайцева-Великодна, голова Одеського відділення Об’єднання поляків в Україні ім. Адама Міцкевича, розпочала семінар.
Організатором події була Спілка вчителів-полоністів України, а партнером – Центр розвитку польської освіти за кордоном (ОРПЕК).
Захід тривав два дні, а участь у ньому взяли вчителі з різних міст південної частини України: Одеси, Миколаєва, Херсону, Первомайська, Подільська, Чорноморська та Каланчака.
«Ці зустрічі присвячені двом видатним полякам, які ніколи не зустрілися в житті, які жили в різні часи та в різних містах, але обидві ці людини були надзвичайні», – говорить Малґожата Камінська, заступниця директора ОРПЕКу, яка була ведучою семінару.
Йдеться про відомого польського поета Ципріана-Каміля Норвіда та великого церковного і громадського діяча кардинала Стефана Вишинського, якого називають "Примасом Тисячоліття".
Ципріана Норвіда зараховують до найвидатніших польських поетів, поряд із Міцкевічем, Словацьким та Красіцьким.
«Про Норвіда часто говорять, що він був пізнім романтиком. Він народився занадто пізно, тому що, коли він ріс, коли дебютував, коли хотів показати свій романтизм, інші поети вже мали усталений та стійкий образ», – дізнаємося від Малґожати Камінської.
Як нагадує ведуча семінару, життя Норвіда було не найлегшим, про що свідчить той факт, що він помер у злиднях – в притулку для бездомних. Те, що поет нічого не мав – це велика "заслуга" його батька:
«За Міцкевічем, Словацьким і, особливо, Красіцьким стояли величезні маєтки. У Норвіда не було нічого, тому що його тато мав дивовижний "дар" до гри в азартні ігри і міг програти все, незважаючи на те, що був доброю людиною. Він також писав вірші, складав загадки, любив шаради, вигадував історії … і розповідав їх за столом для гри в карти. На жаль, це не принесло йому щастя. Він помер у варшавській в'язниці, де сидів за борги, котрі не був в змозі сплатити».
Ця сімейна драма переслідувала Норвіда, але він мав у собі щось, чому дійсно можна було позаздрити:
«У нього було внутрішнє переконання: "Я все одно краще"», – пояснює віцедиректорка ОРПЕКу.
Малґожата Камінська поділилася з нами своїм ставленням до творчості поета:
«У мене дуже хороші асоціації із Норвідом. Я люблю Норвіда. Нещодавно я прочитала книгу під назвою "Гладіатор правди: Норвід – поет нашого часу". Для мене він справжній творець. Загадковий та іноді "різкий", … але справжній. Якщо я думаю про Норвіда, я думаю про правду, про його слова: "Так за так – ні за ні"».
Викладачка польської мови з Херсонського державного університету Ольга Савченко вважає, що з творчістю поета-романтика Ципріана Норвіда варто познайомитися та дізнатися більше про його життєвий шлях:
«Я хочу сказати, що після семінару я би хотіла написати зі своїми студентами дослідницьку роботу про цього поета, про його творчість та життя, тому що він дійсно дуже цікавий і … він романтик. Ми всі любимо романтиків».
Як стверджує пані Ольга, людина повинна вивчати те, що їй подобається:
«Про польську культуру я дізналася, коли ще навчалася в університеті в Херсоні, а потім у Польщі. Мені дуже подобається польська мова. Я завжди кажу своїм студентам, що їм повинно подобатися те, що вони вивчають. У нашому випадку йдеться власне про польську мову».
Говорячи про видатних поляків, неможливо було не пригадати про кардинала Стефана Вишинського, який був не тільки великим польським церковним, але також і національним провідником. Особливо важливими для Вишинського були віра в Бога, християнські цінності, людина та її права, а також Батьківщина та нація.
«За словами кардинала Вишинського, нація – це суб’єкт, який має дух, історію, характер і місію», – зазначає Малґожата Камінська.
Батьківщиною для Стефана Вишинського було село Зузеля над Бугом, на пограниччі Полісся та Мазовщини. Вишинський народився до того, як Польща здобула незалежність. У той час Зузеля перебувала під російським пануванням, а офіційною мовою в школах, де він навчався, була російська. Проте майбутній примас із дитинства вдома розмовляв польською мовою, а батько вчив його історії Польщі, – розповідає ведуча семінару.
Кожен із учасників заходу отримав у подарунок книгу під назвою "Екскурсоводи по світу цінностей – Іван Павло II та примас Стефан Вишинський", в якій можна знайти сім найважливіших цінностей, навколо яких збудована розповідь не лише про героїв підручника, а й про Польщу в цілому. Завдяки цій книзі читачі мають можливість ознайомитися з історією, традиціями та культурою Польщі.
Як розповідає голова Одеського відділення Об’єднання поляків в Україні ім. Адама Міцкевича Світлана Зайцева-Великодна, перед пандемією подібні зустрічі організовувались часто:
«Ми дуже часто бачились як в Одесі, так і, наприклад, у Львові чи в Польщі. Я скажу, що всі вчителі, які брали участь у семінарі, – це наші друзі, з якими ми завжди дуже раді зустрітися. Під час пандемії ми організували декілька онлайн-зустрічей, але розмовляти, сидячи за монітором комп'ютера, та розмовляти, сидячи разом за одним столом, – це дві різні речі».
Пані Світлана нагадала також про Дні польського кіно — проект Польського Інституту у Києві, який цьогоріч відбувся вже вшістнадцяте.
«Одеса теж завжди брала в цьому участь. Фестиваль вперше був організований у Зеленому театрі під відкритим небом. Раніше його організовували в найкращих кінотеатрах міста. Цей фестиваль користується популярністю серед людей».
На думку нашої співрозмовниці, одеські глядачі дізналися більше про польське кіно приблизно три роки тому, коли на Одеському міжнародному кінофестивалі показали фільм польського режисера Павела Павліковського "Холодна війна":
«Одеські глядачі побачили це вперше. Як потім виявилось, раніше режисер отримав "Оскара" за свою іншу стрічку під назвою "Іда". Саме так люди дізналися про те, наскільки польські фільми захоплюючі та цікаві. Тому зараз Дні польського кіно привертають увагу всього міста. І я вже не говорю про польську діаспору, яка залюбки відвідує сеанси, щоб зустрітися, подивитися фільми на великому екрані та гарно провести разом час».
Світлана Зайцева-Великодна додає, що Одеське відділення Об’єднання поляків в Україні ім. Адама Міцкевича також створює власні фільми. Так, наприклад, до 100-річчя незалежності Польщі з’явився фільм "Поляки в Одесі. Історія діаспори":
«Чудовий фільм! Його показували кілька разів в Одесі та Ґданську. Цей фільм був нагороджений на Одеському міжнародному кінофестивалі. Це був, скажімо, наш початок. Згодом наші студенти, молодь, також долучилися до цього і почали знімати власні фільми».
Запрошуємо послухати розмову у доданому файлі
Христина Пічкур