У Варшаві розпочався XIX Міжнародний музичний фестиваль «Шопен та його Європа», співорганізатором якого є Польське радіо. Цьогоріч захід проходить під гаслом «Не вперше», що означає продовження найважливіших для нього мотивів, зокрема, відкриття маловідомої польської та європейської музики, або ж презентації відомих творів в абсолютно нових інтерпретаціях, а також виступи тріумфаторів міжнародного конкурсу Шопена. Відкрився фестиваль «Шопен і його Європа» неординарним концертом італійського скрипаля Фабіо Біонді «Перед серцем Фридерика Шопена» у базиліці Св. Хреста. Перший симфонічний концерт відбувся 19 серпня. Хорватський піаніст Іво Поґореліч у супроводі Базельського Камерального оркестру виконав, серед іншого, Шопенівський «Концерт для фортепіано з оркестром фа мінор». Присутній на прес-конференції напередодні відкриття фестивалю Міністр культури і національної спадщини Пьотр Ґлінський подякував багаторічним організаторам фестивалю «Шопен і його Європа» Директору Національного Інституту Фридерика Шопена Артуру Шклєнеру та художньому керівнику Станіславу Лєщинському, за те, що захід продовжує існувати і розвиватися, а також тримає рівень, який приваблює аудиторію, виховує і змінює її на краще за допомогою культури. Віцепрем'єр Ґлінський також нагадав, що фестиваль, покликаний говорити не лише про Шопена і про його творчість, а й про ширші контексти: про натхнення найвідомішого польського композитора, а також про продовжувачів його справи. Невід'ємною частиною музичної програми фестивалю упродовж вже багатьох років є видавнича, фонографічна та концертно-репертуарна діяльність Національного Інституту Фридерика Шопена.
«Вже 19 років ми проводимо фестиваль "Шопен і його Європа", який, як я вже казав, відсилає нас до контекстів. У зв’язку з цим, художній керівник пан Станіслав Лєщинський складає програму таким чином, що ми можемо побачити зріз усієї найціннішої світової класичної музики. Він знаходить різні шляхи, які пов'язують Шопена і з його попередниками, і з наступниками, і з сучасністю. І це також пов'язано з нашою ширшою діяльністю, адже Інститут Фридерика Шопена реалізує дуже багато програм, пов'язаних з його спадщиною. Серед них — нова програма, яку ми реалізуємо вже кілька років — "Спадщина польської музики", в рамках якої ми шукаємо, упорядковуємо, видаємо і представляємо публіці нові виконання маловідомих польських композиторів XIX століття. І цей фестиваль — це місце, не тільки для Шопена і Монюшка, а також багато інших композиторів XIX століття, яких не те щоб щойно відкрили, радше повернули до виконання. Мистецтво полягає не в тому, щоб віднайти дані, що такі діячі були, а в тому, щоб знайти і розвинути їхню творчість, записати або представити в рамках фестивалю. Багатство того, що буде на фестивалі, — величезне. Імена говорять самі за себе, це учасники, які протягом багатьох років пов’язані з фестивалем, і чимало чудових ідей від пана Лєщинського. Тому я дуже радий, що, як і щороку, любителі музики матимуть це свято. На жаль, всі квитки розпродані, але завдяки Другому каналу Польського радіо можна буде почути понад половину концертів в ефірі. Тож я можу лише привітати і подякувати всім, хто долучився до того, що фестиваль "Шопен і його Європа" продовжується і розвивається, попри "нарікання" з боку художнього керівника Станіслава Лєщинського. Але цю його рису я вважаю позитивно, тому що директор завжди повинен прагнути до кращого рівня і кращого фестивалю, і це саме той випадок», — зауважив міністр культури і національної спадщини Пьотр Ґлінський.
Програма XIX Фестивалю «Шопен і його Європа» налічує 24 концерти, під час яких можна буде почути твори і самого Шопена, і найкращої плеяди його європейських колег різних епох. Серед них Вольфґанґ Амадей Моцарт, Моріс Равель, Джузеппе Тартіні, Ференц Ліст, Ґеорґ Телеман, Антонін Дворжак, Людвіґ ван Бетховен, Франц Шуберт, Йозеф Ґайдн, Ґеорґ Фрідріх Гендель, Йоганнес Брамс, Едвард Ґріґ, Клаудіо Монтеверді, Бенджамін Бріттен. Крім цього буде виконано твори польських композиторів, зокрема, Вітольда Лютославського, Юліуша Зарембського, Фелікса Янєвича, Станіслава Монюшка, Мєчислава Карловича, Кароля Шимановського, Кшиштофа Пендерецького, Вітольда Малішевського, Войцєха Кіляра, Алєксандра Міхаловского. А 30 серпня під час концерту у Національній філармонії зіграють українських композиторів — Кирила Стеценка, Яківа Степового, Миколу Лисенка, Миколу Колессу, Віктора Косенка, Бориса Лятошинського, Василя Барвінського та Валентина Сильвестрова. І щороку організаторам вдається шукати нові мотиви і натхнення для програми фестивалю «Шопен і його Європа».
«Передумова цього фестивалю впізнавана в його назві, яка є дуже ємною і визначає всі інші елементи. Це, звісно, усвідомлення відкриття польської музики чи взагалі відкриття невідомої європейської музики. Дуже часто буває, що німецька музика, наприклад, яка, звичайно, живиться переважно "бетховенами", "брамсами", варта того, аби її представити. На жаль, інтерес до класичної музики продовжує знижуватися як у глобальному, так і в національному сенсі. Музична культура все ще перебуває в тіні. Ми звикли тримати вулиці в чистоті, не ламати трамвайні зупинки, не смітити в університеті, але звукова агресія на разі настільки величезна, що вбиває нашу чутливість. У соціальному сенсі це драма, яку ми зараз переживаємо. Звичайно, є також нішева частина аудиторії, яка віддано ходить на фестивалі, до філармонії, котра слухає Другий канал Польського радіо. Йде боротьба за слухача і критерії слухабельності виходять на перше місце. І в основі цієї кризи, звичайно, лежить фундаментальна проблема — відсутність освіти, не тільки в музиці, а й в культурі взагалі. Зараз можна закричати в натовпі "Моцарт!" і навряд чи хтось відреагує. А ще донедавна він, як і Шекспір, був святинею. Бах також… Але чи багатьом людям це щось скаже зараз? Цей натиск брутального звуку — не шум автомобіля чи поїзда, а насамперед субкультурний поп, псевдо-розваги, псевдо-пісні, псевдо-, яке іноді стоїть на високому рівні, але на рівні очевидної відсутності будь-якого змістовного послання», — зауважив художній керівник фестивалю «Шопен і його Європа» Станіслав Лєщинський.
Але чому ми нині маємо такі проблеми з незнанням класичної музики. Чи тому, що медіа та соціальні мережі на поталу масової культури популяризують поп, рок, панк? Чи тому, що до того ж Шопена ставляться не як до живої людини, яка просто жила раніше, а як до архаїчного, припалого пилом персонажа?
«Музика — це мова, це спосіб спілкування, важливе послання. Таке повідомлення, яке зачіпає глибокі емоції і не може бути передане словами, структурою мови. Ви запитуєте, чому це так? Тому що люди, для яких це було не важливо, тепер стали освітянами і виховують нове покоління, яке буде ще більш ізольоване від можливості розуміння. Музика — це не просто якесь звукове задоволення. Вона складається з мотиву, гармонії, різкості чи м'якості звуку. І з чогось, що композитор передає, так само як словом. Так само і з музикою. Якщо уявити, що в Китаї зараз близько двох мільйонів піаністів виконують Шопена, — це статистика, то можна собі уявити, наскільки це цікаво саме в далеких культурних країнах Азії й інших. Тому Шопен — це не музейний експонат. Змінюється лише антураж навколо нас, в якому ми живемо. Ми не їздимо на коні, але це нічого не означає. Це все одно людина, яка хоче переїхати з пункту "А" в пункт "Б"», — додав Станіслав Лєщинський.
Цьогоріч аж двадцять один із двадцяти чотирьох фестивальних концертів транслюватимуться з «Двійкою», дев’ять із них — у прямому ефірі. Першим радіоконцертом стане виступ Кевіна Чена — наймолодшого серед піаністів.
«Я хотів би, перш за все, підкреслити роль Польського радіо, яке є співорганізатором не лише формально. Треба пам'ятати, що "Двуйка" записує весь звук фестивалю, і потім ми користуємося ними. Більшість із цих записів потім потрапляють на фонотеки. Деякі концерти будуть транслюватися в прямому ефірі Польського радіо. Від самого початку це була наша найбільша і найвідданіша аудиторія. Завдяки Польському радіо фестиваль і всі наші заходи отримали міжнародний рівень. Зі статистики ми знаємо, що роками саме концерти фестивалю були найуспішнішими в рамках Європейської мовної спілки, а в ній є також багато мовників з-поза меж Європи. І, нарешті, ми, як Інститут Шопена, вже деякий час, як ви також знаєте, відкриваємо нові канали, щоб достукатися до нової аудиторії. І аж 12 концертів цього року будуть транслюватися онлайн на каналі Інституту», — зауважив директор Національного інституту Фридерика Шопена Артур Шклєнер.
Триватиме фестиваль «Шопен і його Європа» до 1 вересня. А в жовтні вже розпочнеться ІІ конкурс ім. Фридерика Шопена з гри на історичних інструментах.
Христина Срібняк