Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,28 PLN
1 USD – 3,86 PLN
1 UAH – 0,15 PLN
Як і з чим польський платник податків втікає до раю? Звісно, йдеться про так званий податковий рай, інакше кажучи – податкову гавань або офшорну зону. Відповідь на це запитання приносить «Dziennik Gazeta Prawna». На основі звіту Фонду Європейської комісії CASE видання пише, що 2016 року поляки мали за кордоном майно на суму 32 мільярдів євро. Через несплачені податки державний бюджет втратив від цього 1 мільярд 400 мільйонів євро. Дослідження підтверджує, що явище втечі польських платників податків з батьківщини до більш вигідних для них країн з кожним роком посилювалося. Їхній виїзд означає не лише, що від податку приховують поточний дохід, але й не оподатковується прибуток від розміщеного там раніше капіталу. Найчастіший спосіб трансферу – це просто вивезення готівки. Іншим поширеним способом є перенесення майна з використанням мережі спеціально створених компаній на основі сфальсифікованих рахунків за послуги, яких ніколи не було. Поляки зберігають у податкових раях 0,43 відсотка своїх статків, це 7 відсотків ВВП; у середньому в ЄС – це 9,7 відсотка ВВП.
Щоденник «Rzeczpospolita» пише про шопінг під час роботи. Найбільш інтенсивним днем для продавців в Інтернеті є вівторок, а найслабкішими результати продажу бувають у вихідні. Газета наводить аналіз сервісу електронної комерції Ceneo: е-покупки роблять уже 62 відсотки користувачів Інтернету, які витрачають на них понад 50 мільярдів злотих (майже 12 мільярдів євро) на рік. Здебільшого споживачі задоволені такою можливістю і навіть мають уже свої звичаї. На основі 3 мільйонів транзакцій видно, що найбільше покупок відбувається від вівторка до четверга, по суті – від ранку до вечора, тобто поляки охоче купують у робочий час. Активність покупців посилюється також у момент отримання зарплати, тобто першого і десятого дня місяця. Такий пік збережеться декілька днів.
Уже за кілька тижнів над Варшавою вперше відбудеться політ медичного дрона. Видання «Rzeczpospolita» відзначає, що це початок революції в повітряному просторі польських агломерацій. Безпілотний літальний апарат транспортуватиме посилку з Регіонального донорського центру крові у районі Саська Кемпа до Інституту кардіології в районі Анін. Це 8 кілометрів. Політ безпілотника заплановано на висоті 150 метрів.
18 жовтня виконавцеві судноплавного каналу через Віслинську косу передадуть будівельний майданчик. Новий водний шлях з’єднає Віслинську затоку з Ґданською затокою, що означатиме вихід у Балтійське море. Досі водний транспорт з порту міста Ельблонґ був залежним від Росії, на чиїй території існує єдина природна протока. Канал збудує польсько-бельгійський консорціум NDI та Besix за 992 мільйони злотих (230 мільйонів євро).
Н.Б.