У рубриці «Економіка і Бізнес» сьогодні мова піде про те, які польські фірми освоїли німецький ринок, а також дізнаємося про те, яким чином і за яких умов українські будівельники можуть працювати в Берліні.
Кшиштоф Тройнар з Вроцлава, але ось вже 26 років має власну фірму «Elektro Trojnar» у Берліні. У нього працюють люди різних національностей. Він добре знає ситуацію на ринку праці, має замовлення на різних об’єктах, у різних куточках німецької столиці.
З яких галузей польські підприємці – якщо говорити про малі і середні фірми - найкраще опанували німецький, в тому числі й будівельний ринок, і зокрема, берлінський?
«У Берліні найбільше транспортних фірм, тобто це, зазвичай, одноособові фірми, у власника якої є власний автомобіль. Вони самостійно працюють кур’єрськими перевізниками Hermes, DHLчи інших компаній. Крім цього поляки активно діють у будівництві, – це часто одно-дво- чи триособові фірми. Наступна, – електрична галузь. А найменше польських фахівців у газівництві та сантехніці. Щоб працювати з газом необхідно мати спеціальний дозвіл. Щоправда, якщо говорити про електричні компанії, то самі по собі поляки працювати не можуть, вони повинні мати когось з німецького боку хто приймав би виконану роботу. Тільки відповідний, німецький майстер може затвердити (або не затвердити) зроблене.
Якщо ж говорити про готові продукти, наприклад, вікна, то тут ситуація інша: у даному випадку польські норми співпадають з німецькими».
Тобто, усі роботи, які мають характер послуг повинні перевірятися і прийматися німецькими експертами, що й певною мірою ускладнює діяльність польських фірм?
«Це ускладнення діяльності для польських фірм, аби вони могли повністю працювати самостійно. Бо отримати роботу – це не проблема, але вони не можуть самі здавати виконану роботу. Наприклад, без берлінського відділення компанїї «Vattenfall», не можна підключити будинок до електрики, встановити лічильник чи здати виконану роботу. Тож, польська фірма не може самостійно виконати і затвердити відповідне замовлення. Часто німецькі експерти не дуже хочуть приймати роботу польських працівників, оскільки вбачають у польських фірмах конкуренцію.
Тому польські представники таких фірм шукають берлінських поляків, які мають відповідні повноваження німецької енергетики, щоб швидше завершити відповідне завдання».
Кшиштоф Тройнар каже, що найбільше польських фірм у Німеччині діє саме у німецькій столиці, бо ж до Польщі «рукою подати»:
«Люди, які тут працюють мають швидший доїзд до Польщі. У Гамбурзі, наприклад, таких фірм менше, у Мюнхені та Кельні також дуже мало. Більшість польських працівників, все ж таки, прагнуть оформитися на роботу або у Берліні, або неподалік столичної метрополії.
Навіть ті поляки, які з зв’язку з Брекзитом виїжджали з Великої Британії, намагалися «зачепитися» в Берліні. Дехто справді знайшов роботу неподалік Польщі, а кому не вдалося – повернулися на Батьківщину».
Польський експерт від електрики, який вже багато років працює у Німеччині Кшиштоф Тройнар каже, що українці також можуть приїжджати на роботу до Берліна, але...
«Українці також приїжджають сюди, їм надають спеціальний статус, але вони самі мусять знайти собі роботу і помешкання. Житло українцям ніхто не надасть, бо їх ніхто не знає, їм повинен допомогти якийсь посередник, - а все це займає час...
Так, українці тут працюють, але вони приїжджають з польськими фірмами у вигляді відрядження і таких осіб справді багато. Але, самому приїхати і влаштуватися на роботу фактично немає шансів, - цей ринок не простий. А крім цього, українці не дуже сюди прагнуть, бо не знають мови. Польська і українська дуже подібні, можна швидко домовитися, а тут – німецька. Ті, хто її знають, мають більше шансів, але проблема в отриманні місця для проживання. Саме проживання коштує від 600 до 800 євро на місяць. Якщо проживає троє-четверо осіб, то це ще нічого, але мало хто з власників піде на такий ризик, бо працівники через, наприклад, проблеми з отриманням зарплати можуть виїхати і не заплатити».
Так що у Польщі дарма б’ють тривогу, що, мовляв, українські працівники виїдуть до Німеччини і постраждає багато польських фірм?
«Тут було пару осіб, придивлялися як виглядає ситуація і поверталися назад, до польських фірм, і вже звідти, в рамках цих фірм, приїжджали сюди на роботу. У Німеччині є багато українців, які мають постійне проживання, так ось вони дійсно беруть на роботу своїх земляків, тільки, все одно, це довготривалий процес. Простий український робітник не може просто так приїхати до Берліна і влаштуватися на якійсь державній фірмі, він повинен оформитися сам, самостійно. Це так як колись, за часів НДР, коли тут працювали тисячі в’єтнамців, а коли стіну було зруйновано і сталося воз’єднання Німеччини, то німецький уряд хотів усіх їх вислати назад, до В’єтнаму. Але ж, люди тут прожили вже по 20 років і вони не хотіли повертатися. Тоді місцева влада сказала, - ну, гаразд, але жодної грошової чи соціальної підтримки Ви не отримаєте. І вони дали собі раду, повідкривали крамнички, різномантіні овочеві, фруктові, квіткові кіоски і так далі, допомагали одне одному, почали заробляти гроші, оформили страхування тощо – вони все зробили самі, вони стали на ноги без допомоги німецької держави. Так само може бути з українцями, вони також згодом можуть заробити, викупити страхування і так далі, а поки що вони від уряду можуть отримати тільки дозвіл на роботу, все інше треба знайти самому і перш за все, - прописку».
Сьогодні часто можна почути, що у Німеччині настає криза, - а це ж найбільша економіка Європи.
«Німеччина – це, перш за все, експорт, 50% її бюджету базується на експорті, особливо машин. Країна має проблеми з американцями, йдеться про мито, китайці також мають проблеми з американцями – усе це призводить до того, що німецький експорт зменшується, а значить зменшується й ВВП. Це негативно впливає на розвиток промисловості, німці починають мати менше грошей, а це призводить до того, що люди менше призначають коштів на відновлення своїх будинків. Тобто, ці клопоти автоматично переходять на будівельну галузь.
І тепер виходить так: німці мають високі ціни, польські фірми дещо корисніші, бо ціни мають дещо нижчі, адже польська фірма, яка працює тут, розраховується в Польщі. Тому польські фірми на німецькому ринку більш конкурентноздібні. Тим більше, що німецькі добрі фахівці часто виїжджають працювати за кордон, наприклад, до США. А ті, хто залишається, не можуть охопити увесь ринок. Тож, польські фірми мають шанс, але як довго це може тривати, – питання. Бо фірми, які не матимуть грошей, не будуть працювати безплатно, і тоді польські фірми також повернуться до дому. Чим завершиться цей процес ніхто не знає, можливо це тимчасове явище, але статистичні дані весь час нагадують – зростання ВВП Німеччини останнім часом утримується на рівні 0,2% - 0,4% чи 1%».
Власник берлінської фірми «Elektro Trojnar» Кшиштоф Тройнар наголосив, що ставлення німців до польських фірм змінилося на краще після того, як Польща стала членом Європейського Союзу. Сьогоднішні їхні проблеми не можна порівняти з проблемами 90-х років.
Володимир Прядко