Курси валют за Національним банком Польщі:
1 USD - 3,97 PLN
1 EUR - 4,30 PLN
1 UAH - 0,16 PLN
Країни проєкту Трьох морів (Тримор’я) розпочали роботу Карпатської виконавчої ради, що має збільшити ефективність подальшого опрацювання Карпатської стратегії. Співпраця держав Карпатського регіону у її межах має допомогти наздогнати країни Західної Європи, зокрема з точки зору конкурентоспроможності та інновацій, - інформує «Gazeta Polska Codziennie».
До складу Карпатської виконавчої ради входять представники відповідних міністерств з питань макрорегіонального виміру. Це підписанти документу з 2018 році з Криниці – Польща, Угорщина, Україна та Словаччина. Крім того, Рада запрошує до участі в роботі інші країни регіону Карпат, які мають статус спостерігача.
Карпатська виконавча рада повинна працювати над прийняттям п’ятої макрорегіональної стратегії Євросоюзу, відомої як Карпатська. Це означає додаткове фінансування для всіх регіонів Карпат, як членів ЄС, так і країн, що не входять до ЄС: України, Сербії та Молдови. Зразком для створення стратегії є так звана Альпійська макрорегіональна стратегія, яку використовують порівняно багаті регіони.
Натомість значна частина карпатського макрорегіону – це найбідніші регіони держав ЄС. Показник ВВП на жителя у більшості з них не перевищує 50 відсотків від середнього показника в ЄС. Карпатський простір потерпає, наприклад, через поганий стан інфраструктури, спричинену багаторічним недофінансуванням. Спільні інвестиції, наприклад, побудова автошляху Via Carpatia, дозволить поліпшити сполучення всередині держав регіону. Карпатська стратегія може також значно вплинути на безпеку на східному кордоні ЄС та його стабілізацію.
Компанія Polskie LNG, що входить до компанії-оператора газотранспортної системи Польщі Gaz-System SA, підписала у Варшаві контракт з компаніями POPR s TGE Gas Engineering на розбудову регазифікаційних установок скрапленого газу в LNG-терміналі у місті Свіноустя. Завдяки цьому його регазифікаційні потужності будуть збільшені на 50 відсотків – до 7,5 млрд кубометрів газу на рік до кінця 2021 року.
Це стосується побудови установки і встановлення регазифікаторів зрідженого природного газу та кріогенних насосів.
Віцепрем’єр, міністр державних активів Яцек Сасін сказав, що термінал є важливою частиною розвитку Польщею енергетичної незалежності. А уповноважений уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Пьотр Наїмський додав, до Польща послідовно реалізує політику диверсифікації напрямків і джерел постачання газу до країни.
Голова компанії Gaz-System Томаш Стемпєнь наголосив, що крім розбудови терміналу, фірма буде реалізувати інші дуже важливі для енергетичної безпеки Польщі проєкти – газогін Baltic Pipe та національні газопроводи.
46 відсотків польських фірм мають проблеми з набором працівників зі Сходу. Це рекордний відсоток, а у наступні місяці може бути ще важче через відкриття західноєвропейського ринку праці для іноземців з-за меж Європейського Союзу. Тим часом польська міграційна політика досі ставить багато перешкод у доступі до ринку праці, - повідомляє агентство Newseria.
Як каже Кінґа Марчак з фірми з працевлаштування Grupa Personnel Service, польські фірми дедалі більше (понад половина підприємств) бояться відтоку українських працівників з польського ринку праці. Згідно з найновішим дослідженням «Барометр трудової імміграції» за другу половину 2019 року, побоювання у респондентів зросло на понад 30 відсотків проти даних опитування на півроку раніше.
За дослідженням Grupa Personnel Service, понад 15 відсотків польських роботодавців визнало, що боїться відтоку працівників до німецьких фірм. З них 7 відсотків кажуть, що їхні працівники відкрито кажуть про бажання виїзду на Захід. Додатково, 3 відсотки заявили, що мають намір запропонувати персоналу зі Сходу конкурентні умови, аби уникнути їх відтоку на інші ринки.
Як каже Кінґа Марчак, до воєводських управлінь надходить дуже багато заяв про продовження легального перебування працівників зі Сходу, але процедура є тривалою і виснажливою. За її словами, у Німеччині та Чехії – прості та швидкі процедури, а працівники з України дуже серйозно обмірковують пропозицію виїзду на роботу за межі Польщі, особливо в Німеччину.
За словами експертки, позадискусійним аргументом є погодинна ставка – 10 євро проти 15 злотих. Можна припустити, що німецький ринок буде наймати працівників з України у будівельній, галузі, важкій промисловості, а також у сфері послуг, харчування та охорони здоров’я.
Кінґа Марчак вважає, що Польщі буде дуже важко затримати працівників з України. Але важливою може бути зміна міграційної політики Польщі. Нині працівник з України має легалізоване перебування у Польщі на період до шести місяців. Інші країни, наприклад, Угорщина та Чехія, дозволяють легалізувати проживання на два роки. Доброю ідеєю була би також рекламна кампанія в українських ЗМІ, що поліпшить імідж Польщі.
gpc.pl, IAR, bankier.pl/Т.А.