Епідемія коронавірусу підсікла попит на нафту у світі. І призвела до жорстокої боротьби за дедалі менший ринок між Саудівською Аравією, Росією та Сполученими Штатами, – пише «Rzeczpospolita».
Котирування на сировину впали у понеділок на приблизно одну третю – до трохи понад 30 доларів за діжку. Такої кризи не було від першої війни у Перській затоці в 1991 році. Це, передусім, наслідок стратегії покеру, коли минулого тижня на зустрічі Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) з Росією Москва відхилила пропозицію Ріяду обмежити на чергові 1,5 млн діжок щоденне загальне видобування нафти та зупинити падіння курсів через коронавірус. Але Саудівська Аравія вирішила показати, хто керує ринком чорного золота і вирішила залити світ нафтою, – читаємо у статті.
Безсилля китайської економіки кардинально зменшило попит на нафту. Адже участь Китаю у світовому імпорті нафти до початку епідемії коронавірусу становила 16 відсотків. Щодня масштаби збитків збільшуються: цього тижня економічну діяльність майже призупинила Італія – третя економіка Євросоюзу.
У п’ятницю Росія зірвала перемовини з ОПЕК частково тому, що побачила у порядку, створеному коронавірусом, можливість помсти Америці за санкції після окупацїі Криму та спробу блокування Nord Stream 2. За останні десятиліття завдяки революції скрапленого газу Америка стала найбільшим виробником нафти у світі. Але цей спосіб видобування виявився невигідним, попри те, що американці боляче вдарили у геостратегічного конкурента – Росію.
Як зауважує видання, ось тільки Путін, як і саудівці, не зміг диверсифікувати економіку Росії. Залежність від доходів з постачання нафти є настільки великою, що без неї президент РФ не може розвивати програми соціального страхування або розвивати інфраструктуру.
Однак Кремль хоче уникати цього так довго, як це йому вдасться – він пам’ятає фінансову кризу кінця 1990 років, коли без таких страхувань Єльцин не зміг запобігти краху рубля і втраті багатьма росіянами життєвих заощаджень, що виявилося однією з головних причин кінця демократії у Росії. Ще у п’ятницю російська валюта втратила приблизно 10 відсотків своєї вартості. А у понеділок московська біржа не працювала, – пише «Rzeczpospolita».
За недотримання карантину у Польщі загрожує штраф у розмірі 5 тис. злотих (понад 1,1 тис. євро). Про це на своїй сторінці у соцмережах повідомило у вівторок Міністерство здоров’я. Відомство пояснило, чим є карантин, до кого він застосовується і на який термін.
За поясненням Міністерства здоров’я, карантин вводять до здорової особи, яка контактувала з інфікованими або особами, у яких підозрюється коронавірусна інфекція.
Карантин вводять на 14 днів від дня контакту з інфікованими або тими особами, у яких є підозра інфекції.
Під час карантину не можна покидати визначеного місця. Потрібно уникати контакту з іншими особами, а якщо це можливо – зберігати безпечну відстань, що становить 1-1,5 м.
Під час карантину слід надавати санітарній інспекції інформацію про стан здоров’я. У разі його погіршення, потрібно негайно повідомити санепід телефоном та звернутися до інфекційного відділення.
Під час карантину необхідно дотримуватися правил гігієни, особливо мити руки, уникати дотику очей та рота, закривати рот і ніс під час кашлю зігнутим ліктем або хусткою.
Міністерство здоров’я попередило, що за недотримання карантину загрожує штраф у розмірі 5 тис. злотих. Станом на обід вівторка у Польщі було підтверджено 18 випадків зараження коронавірусом.
Штурм на продуктові крамниці у Польщі показує, що споживачі хочуть захистити себе від можливої епідемії, – читаємо у «Rzeczpospolita».
Зазичай покупки продуктів через Інтернет можна зробити за один день заздалегідь. Натомість сьогодні вам доведеться чекати доставки навіть тиждень. Також фірма Nielsen підтвердила, що за останній тиждень лютого ціна кошика продуктів широкого вжитку, косметичних і хімічних засобів збільшилася на 17 відсотків.
За цей час продано приблизно 480 тис. штук антибактеріальних гелів для рук. Порівняно з аналогічним періодом торік, збільшився продаж миючих засобів, мила – на 66 відсотків і туалетного паперу – на 24 відсотки. Поляки купували також більше сухих харчових продуктів – муки, рису та макаронів.
«В окремих випадках продажі дорівнювали святковим, а у деяких випадках навіть значно перевищували їх. Непевність, пов’язана з поточною ситуацією зі здоров’ям, суттєво впливає на поведінку споживачів. Свідомість споживачів – це позитивний сигнал, однак напевно варто зберігати спокій», – наголошують польські експерти.
PAP, rp.pl