В рамках серії експертних зустрічей під назвою «Форум 590» (це новий проєкт організаторів «Конгресу 590», метою якого є просування інструментів підтримки експорту) відбулася перша зустріч. Розповідаємо про унікальний бізнес-форум задля популяризації польських продуктів та підприємців.
Назва «Конгрес 590» походить від штрих-коду, який використовується для позначення товарів, вироблених або розповсюджених польськими компаніями. Головне його завдання полягає в тому, щоб цей знак став синонімом чудової якості. Ідея зустрічей полягає у створенні простору для співпраці польських підприємців, науковців та осіб, що приймають політичні рішення. Така співпраця дозволить використати весь свій потенціал та підняти польську економіку на вищий рівень розвитку.
«Форум 590» проходив в режимі онлайн під гаслом «Розширення як можливість для польської економіки - Китай, Індія, Африка».
«Купівля польської продукції - це найпростіший спосіб підтримати польську економіку», - наголосив прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький і додав, що економічний патріотизм є важливою ланкою економічного розвитку у всьому світі. «Я обираю 590», бо знаю, наскільки важливий економічний патріотизм в економічному розвитку у всьому світі. Кожен з нас може вибрати 590!» - написав прем’єр-міністр у Твіттері. Купуючи такі товари ми сприяємо тому, що мільярди злотих залишатимуться в польській економіці. Дослідження фірми Grant Thornton показали, що у випадку продуктів та послуг, що відповідають двом критеріям «польськості», тобто виробляються у Польщі і компаніями з польським капіталом, із кожного злотого, витраченого на такий товар, 79 ґрошів повернеться до національної економіки. У випадку продукції іноземних компаній, але виготовленої в Польщі, ця сума становитиме 76 ґрошів. Однак для повністю іноземних товарів, що продаються в Польщі, від кожного злотого, залишатиметься лише 25 ґрошів.
Тож, пропоную зосередитися на виступі заступника секретаря міністерства державних активів Збіґнєва Ґриґляса:
- У боротьбі з усіма гравцями на світовому ринку ми повинні вигравати у конкурентів якістю, ціною та іншими елементами. Кілька днів тому я відвідував одне з підприємств оборонної промисловості, за яким я вже кілька тижнів спостерігаю, йдеться про механічний завод «Tarnów». І я переконався у тому як відкриття на світ сприяє розвитку цього підприємства. Завдяки експортним контрактам фірма спостерігає за світовими тенденціями і пристосовується до них. Це один з кращих прикладів.
Збіґнєв Ґриґляс наголошує, що у, так би мовити, світових експортних змаганнях поляків роками майже не було видно.
- Здебільшого через пасивну економічну політику. Так сталося в наслідок політики приватизації. Польські фірми переймали компанії західних країн, а ті часто не були зацікавлені експортом на зовнішні ринки, бо це могло посилювати конкуренцію для їхніх головних підприємств у західних країнах. Так було, сьогодні ж, ми мусимо крок за кроком «відвойовувати» ті ринки і статистичні дані останнього періоду викликають оптимізм. Ми все ще маємо справу зі зростанням рівня нашого експорту. Останні, пандемічні, місяці принесли нам невелике падіння, усього 1,8%. Але, падіння імпорту було значно більшим, а це для наших підприємців не так вже й погано.
Які польські підприємства найбільш активні саме в експорті?
- У минулі роки найбільшу активність проявляли фірми з державним капіталом. Наприклад, польський нафтовий концерн PKN ORLEN майже 40% своїх річних прибутків (40 млрд злотих) досягає на закордонних ринках. Компанія найбільш активна на німецькому ринку, де вона має широкий асортимент своїх продуктів. Другий наш чемпіон, польська транснаціональна корпорація, зайнята в галузі металургії, головним чином у виробництві міді та срібла, - KGHM Polska Miedź близько 50% своїх прибутків черпає з закордонних ринків. Компанія заробляє на ринках Канади, США, Чилі, де має свої добувні шахти.
Кілька років тому до цього ґрона долучилася також Польська нафтова і газова компанія (PGNiG), - найбільша польська державна компанія, зайнята в галузі розвідки та видобутку природного газу та нафти. Вона з 2016 року експортувала на зовнішні ринки 3 млрд м³ газу. Така тенденція, в рамках проєкту Тримор’я, зміцнюватиметься, ми хочемо, щоб Польща стала для нашого регіону своєрідним газовим габом.
Але серед експортерів ми бачимо не тільки державні компанії, є також і середні і великі приватні фірми, які часто з невеличких фірм виросли в експортні передовики. Наприклад, фірма будівельної хімії ATLAS чи косметична - Dr. Irena Eris, - ці марки знають у всьому світі.
Заступник секретаря міністерства державних активів Збіґнєв Ґриґляс каже, що уряд повинен підтримувати діяльність польських фірм, так роблять представники дипломатії різних країн:
- Ми з певним почуттям сорому не вели такої активної політики, але це на щастя, змінюється і останні роки принесли у цій сфері якісну зміну. Відомо, що засноване кілька років тому Польське агентство інвестицій і торгівлі створило свої закордонні відділення. Там підприємці можуть розраховувати на допомогу, зорієнтуватися у ситуації на даному ринку, пізнати юридичні правила щоб легше було займатися експортом.
Збіґнєв Ґриґляс вважає, що шанси експорту польських товарів слід шукати на ринках Азії та Африки.
- Минулого року, перебуваючи в Китаї – а це ж найбільша азійська економіка, - я переконався, що там існує неабияка потреба у польських продуктах. Головна перешкода в цьому – відсутність організації експортного процесу. Бо ми повинні з кількох десятків пропозицій формувати одну експортну пропозицію. Це тому що китайський ринок занадто місткий і одна, навіть велика польська фірма, не в змозі сформувати одну кількісну пропозицію продуктів. Інколи така пропозиція повинна формуватися у масштабах усього Тримор’я, бо з точки зору великого потенціалу Китаю наші країни сприймаються у порівнянні з економікою цієї держави як провінція. Тож, ми повинні діяти еластично і показувати нашу спільну пропозицію.
Я часто повторюю, - головне аби оті потяги, що мчать сухопутним шовковим шляхом з Китаю до Європи, поверталися до Азії не порожніми, а наповнені польськими товарами. Ось таку мету ми повинні ставити перед собою.
Міністерство державних активів підтримує польський експорт, а заступник секретаря цього відомства Збіґнєв Ґриґляс відповідає за оборонну експортну сферу. Поки що, як зізнається учасник дискусії «Розширення як можливість для польської економіки - Китай, Індія, Африка» цей експорт виглядає досить скромно: 400 млн євро.
У «Форумі 590» під гаслом «Розширення як можливість для польської економіки - Китай, Індія, Африка» взяв участь президентський міністр Кшиштоф Щерський, який наголосив, що економіка та підтримка польського бізнесу є важливою складовою візитів президента Анджея Дуди за кордон. «Ми відкриваємо ці двері методом політичних переговорів», - сказав Кшиштоф Щерський, додавши, що підтримка президента перетворюється для підприємців у конкретні факти:
- З одного боку, якщо йдеться про країни, то був дуже добрий обмін візитами між Польщею і Казахстаном, який сприяв Польщі здійснити у Казахстані певні інвестиції. Кілька польських фірм могли пустити там в дію своє виробництво. Це сталося через те, що між президентами наших країн існують добрі політичні стосунки. А з другого боку, наприклад, оборонна співпраця на Близькому Сході, зокрема з Йорданією.
Міністр президента додав, що візити лідера польської держави за кордон - це також прямі економічні угоди:
- Якби не візит президента в Мексиці та підписання там угод, що відкрили інвестиційні і юридичні можливості, не було б, наприклад, відкриття мексиканського ринку для польських фірм. Йдеться, наприклад, про подвійне оподаткування та інші справи, що сприяють інвестуванню.
Кшиштоф Щерський ще раз наголосив, що президент активно зосереджується на просуванні польського бізнесу за кордоном. Він згадав численні приклади економічних форумів, що часто супроводжують поїздки лідера держави, а також візити іноземних лідерів до Польщі, бо вони також часто супроводжуються господарчими зустрічами. Міністр президента також нагадав, що Анджей Дуда підтримує польські стартапи, часто беручи їх представників на борт президентського літака.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський говорив на «Форумі 590», що за останній рік усі галузі польської економіки скористались несподіваними можливостями, які виникли з появою пандемії коронавірусу.
- Економічні показники, дані з експорту за 2020 рік демонструють, що ми досить швидко прискорили у цій сфері, ми маємо потужне торговельне сальдо – 54 млрд злотих і видно що польські підприємці з цим впоралися. Добре що держава підтримує того, хто хоче входити на нові ринки, особливо на проблемніші ринки, де чекають складніші виклики.
А представники польського агентства з інвестицій та торгівлі (PAIH) закликали польських підприємців брати участь у виставці Expo 2020 у Дубаї. Міжнародну виставку через пандемію коронавірусу було перенесено на цей рік і розпочнеться вона 1 жовтня. Експо, - це гарне місце для встановлення ділових контактів з іншими країнами та початку експорту. Тож, нагадаю, що «Форум 590» - це серія експертних зустрічей, організованих у ґроні представників державної адміністрації та фінансових установ і підприємців, присвячених важливим для польської економіки темам.
Newseria/IAR/В.П.