Останні півтора роки виявилися переломними для світової торгівлі. Хоча перешкоди, створені пандемією, не були такими масштабними, як спочатку очікувалося, вони надали багатьом компаніям можливість переглянути свої стратегії закупівель, виробництва та розповсюдження товарів. В результаті, сьогодні вони диверсифікують постачальників та ризики, часто скорочуючи ланцюги постачання. Також і країни готуються до нової епохи у світовій торгівлі - нові нормативні акти в США чи ЄС мають забезпечити, щоб напівпровідники, які мають ключове значення для економіки, вироблялися на місцевому рівні, а критично важливу інфраструктуру можна було б краще захищати і контролювати.
Тему продовжує колега Володимир Прядко:
- Пандемія продемонструвала слабкі сторони стратегії своєчасного виконання (just-in-time) та не надійність ланцюгів постачання, які - якщо вони занадто довгі та надто залежні від постачальників у віддалених частинах світу, в Азії - виявляються слабкими місцями.
Переконує адвокатка, партнерка однієї з найбільших міжнародних юридичних компаній, що спеціалізується на комерційному праві Baker McKenzie Вероніка Ахрамович.
Майже кожний доступний на ринку продукт, складається з декількох етапів: від отримання для нього сировини, потім його виробництво аж до його розповсюдження. Пандемія COVID-19 спричинила в цьому ланцюгу величезні збої, що вперше в історії набули таких великих масштабів. Вона розкрила проблеми, що виникають, зокрема, через відсутність диверсифікації та через залежніс3ть від одного постачальника. Дослідження, проведене компанією PricewaterhouseCoopers, Аналітичним центром SpotData та дослідницькою компанією CBM Indicator, показало, що вже навесні 2020 року, тобто під час першої хвилі COVID-19, перебої в ланцюгах постачання відчували в середньому на 31,7% польських підприємствах.
Це також підтверджується результатами дослідження DNV Viewpoint, що його було проведено на групі з понад тисячі сто компаній. Результати опитування показали, що більш ніж половина з них під час пандемії зазнали збоїв у ланцюгах постачання. Основними причинами таких збоїв фірми назвали затримки постачання (45%), проблеми з логістикою (34%) та обмеження у міжнародній торгівлі (24%).
- Пандемія виявила деякі несприятливі механізми, але також сприяла перегляду стратегій. Сьогодні ми бачимо як багато компаній, що скорочують свої ланцюги постачання, диверсифікують ризики, шукають альтернативні компоненти, шукають виробників та постачальників. Це нове відкриття в підході до розробки стратегії ланцюга постачання.
В результаті таких змін 57% підприємств планують шляхом залучення нових постачальників, зміцнити та урізноманітнити свої ланцюги постачання. Компанії також мають намір пом’якшити наслідки пандемії, збільшивши рівень цифрування (36%) та змінити критерії відбору постачальників (36%). Цікаво, що вони також надають набагато більшого значення управлінню ризиками. Аж 77% компаній ведуть дослідження та оцінюють ризики, 42% вживають заходів для зменшення рівня ризиків, а половина фірм відстежують реалізовану ними ж діяльність. Такі результати дослідження компанії DNV.
На думку експерта, тобто, нашої співрозмовниці, нове відкриття у торгівлі, з одного боку, передбачатиме певну регіоналізацію виробництва та постачання у межах однієї країни, економічного блоку країн чи частини континенту. Це зробить їх менш залежними від глобального ланцюга постачання.
З іншого боку, цифрування та глобалізація вже настільки розвинені, що говорити про повну регіоналізацію чи ізоляціонізм буде важко. Тому для посилення безпеки ланцюгів постачання будуть потрібні інші рішення. Тим більше, що втручання у торговельну взаємозалежність стало одним із методів нападів кіберзлочинців.
- Дивлячись глобально, геополітично, я думаю, що ми будемо спостерігати досить інтенсивну «перегони озброєнь», її нову форму. Тобто, йдеться про перегони технологій, про конкурентну перевагу, яка виникає з того, що я, як Євросоюз, чи я, як Сполучені Штати Америки, чи я, як блок китайської економіки, маю доступ до сучасних технологій, до напівпровідників, але і до тих компонентів, які виявилися головними у виробництві усього, що має в собі якийсь програмний компонент, якийсь елемент діджітал. Я переконана, що Польща опинилася в ідеальній ситуації, щоб скористатися новим відкриттям в міжнародній торгівлі, її місце розташування, - ідеальне.
«Це те, що цікавить не лише компанії, а й країни, які готують відповідне законодавство у цій сфері.
Країни запроваджують інвестиційні стимули для затримання виробництва ключової продукції в даній країні, я тут маю на увазі, наприклад, закон «CHIPS for America». («Про створення корисних стимулів для виробництва напівпровідників для Америки»), Прийняте минулого року законодавство має передбачити «десятки мільярдів доларів», вкладених у стимулювання виробництва напівпровідників та науково-дослідні ініціативи протягом 5–10 років і який має на меті зберегти технологію виробництва напівпровідників у країні. До 2026 року буде створено цілий пакет форм підтримки та стимулювання інвестицій у цій сфері.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйен також оголосила про нову екосистему виробництва напівпровідників у Європі. Це буде нова законодавча ініціатива на рівні ЄС, яка також має на меті створення з Європи нового центру виробництва напівпровідників і це стане двигуном технологічного розвитку», - каже Вероніка Ахрамович.
Але, повернімося до Польщі:
- Наш технологічний сектор чи то в контексті програмування, чи щодо діяльності у сфері високотехнологічного забезпечення, дуже міцний. Польські технологічні компанії користуються великою зацікавленістю. Інвестори з усього світу придивляються до потенційних цілей задля придбання певних суб’єктів з перспективи ноу-хау і людського капіталу, а ніж з точки зору програмного забезпечення чи продуктів. Все ж таки, людський капітал і ноу-хау, - це ключовий компонент.
Вже зараз низка країн ЄС та США ухвалюють правила моніторингу та контролю іноземних інвестицій, дозволяючи урядам - якщо держава вважає, що вони можуть порушити її стратегічні інтереси - блокувати деякі інвестиції. Європейський Союз також задіяв цей приклад, у Польщі також є подібні правила.
Наша співрозмовниця переконана, що зараз новий напрямок буде розглядати не стільки, хто володіє інфраструктурою, яку ми вважаємо критично важливою для функціонування держави та економіки, а те, як вона використовується, хто її оператор, і куди та яким чином надсилається інформація з використання цієї інфраструктури.
- Я думаю, що ми все більше будемо спостерігати такі погляди в середину даного регіону чи в середину даної країни, чи, наприклад, в середині самого Європейського Союзу, як єдиного економічного блоку. І ми будемо спостерігати прагнення як країн, так і виробничого бізнесу до того, щоб утримати у даному регіоні закритий виробничий і дистрибуційний, логістичний цикл. Таким чином, ми набуватимемо незалежність від глобальних ланцюгів постачання.
Разом з цим я б навіть ризикнула сказати про те, що ми вже знаходимося на такому етапі цифрового розвитку, що вже не можна повернутися до цілковитої регіоналізації чи якоїсь форми ізоляціонізму. Це буде просто нова форма глобальної економіки.
За даними Міжнародної організації торгівлі, після торічного падіння на 5,3%, цьогорічний обсяг світової торгівлі збільшиться на 8%, що виявилося нижче, ніж це передбачалося раніше.
Додам також, що згідно зі статистичними даними, саме цифрові технології дозволили багатьом галузям пройти через коронавірус відносно сухими, а сектор електронної комерції виявився найбільшим, так би мовити, переможцем. Згідно зі звітом Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) («Електронна комерція в часи COVID-19»), ще до пандемії це був найшвидше зростаючий сегмент торгівлі. Якщо п’ять років тому світовий ринок оцінювали на близько 1 трильйона доларів, то зараз він вже становить понад 3 трильйони доларів, цей ринок щороку зростає приблизно на 20%.
Newseria, IAR/V.P.