Економічний форум – це конференція, яка відбувається щороку, зазвичай на початку вересня. Організатором Економічного форуму є Фонд «Інститут Східних Досліджень». Протягом 28 років ця подія була організована у місті Криниця-Здруй, що у Бескидах на півдні Польщі. Проте минулого року через пандемію місце проведення Економічного форуму було перенесено до міста Карпач, що в Нижній Сілезії.
«Це рахується, як одна з найбільших конференцій на Сході Європи, яка передусім заторкує економічну складову, але в дуже широкому контексті», – говорить Ігор Лісін, віце-голова Фонду «Україна», який цього року був партнером конференції.
На Економічний форум запрошують представників економічних та політичних кіл Центральної та Східної Європи:
«Є програмна рада, яка складається приблизно з 40 людей і вона затверджує панелістів до конкретних панелей».
Наш співрозмовник розповідає, які теми найчастіше обговорюються під час конференції:
«Теми дуже різні – починаючи від інноваційних технологій в економіці і закінчуючи суспільними змінами, проблемами в кадрах, геополітичними впливами чи політично-економічними кризами».
Кілька дискусійних панелей цього року було зосереджено на ролі мігрантів у розвитку демографічної ситуації в Польщі та в її сусідів. Співорганізатором однієї з панелей під назвою «Знакове десятиліття для демографії та міграції - як змінюються наші міста?» був Фонд «Україна» з Вроцлава, який займається підтримкою мігрантів, а також їх інтеграцією у польське суспільство.
За словами віце-голови фонду, інтенсивний міграційний рух у Польщі спостерігається протягом кількох років, однак тема міграції занедбана, а міграційної політики в Польщі немає:
«Ми дуже радіємо, що тема міграції починає обговорюватися в ширшому гроні, щораз серйозніше, хоча ми надалі вважаємо, що вона не трактується настільки серйозно, настільки комплексно, як повинна».
Ігор Лісін наголошує, що треба створити комплексну міграційну політику. Він нагадує, що зараз триває праця над проектом у цій справі, до консультацій щодо якого були залучені Фонд «Україна» та Інститут прав мігрантів. Натомість цей документ є досить загальний, тому що він включає в себе план тільки на 2021-2022 роки, а це досить короткий термін. Це не стратегічний документ, який би показував, у якому напрямку дивиться Польща в контексті міграції, – додає віце-голова фонду.
Він говорить, які кроки, на його думку, могли б сприяти покращенню ситуації:
«Передусім зайнятися комплексною підготовкою документа, бо цього напрямку бракує на всіх рівнях. Самоврядування в містах, містечках, регіонах скаржиться, що в них є багато мігрантів і вони не до кінця знають, як ними займатися, що з ними робити. А з іншого боку, в них немає жодних вказівок, жодного напрямку, в якому вони мають йти. І виходить так, що міста, містечка, самоврядування, які є більш активні, вони самі починають вирішувати, куди їм йти з темою міграції, але на їх локальному рівні».
На думку віце-голови фонду «Україна», це вирішення питання на «тут і тепер», але не на довшу перспективу. За його словами, коли у Польщі з’являться кільканадцять або кілька десятків різних стратегій у різних регіонах, людям, особливо мігрантам, буде дуже складно.
«Краще було б, якби принаймні стратегічні напрямки повстали на рівні держави, а для цього також потрібні професійні учасники цього процесу, які займаються міграцією, які мають контакт з мігрантами, які працюють в цій темі. Тобто це і урядові інституції, і громадські організації, і самоврядування. І цього зараз бракує, щоб на такому рівні цією темою займатись».
Ігор Лісін вважає, що міграція є цілком натуральним і нормальним явищем. Вона існувала споконвіку, але поширенню цього процесу сприяють макроекономічні та політичні зміни у світі. У наші часи люди мають широкий доступ до інформації, вони дізнаються про кращий рівень життя в інших країнах, а якщо людей не влаштовує рівень життя у власній країні, вони вирішують мігрувати. І там, де економіка зростає, потрібні ресурси у вигляді трудових мігрантів. Такі країни самі заохочують людей приїжджати до них на роботу.
«Якщо на світі є щораз більше людей, які хочуть знайти кращу долю для себе, а є країни, які кажуть: “Приїдьте до нас, у нас є робота”, – то люди будуть їхати».
Представник Фонду «Україна» також стверджує, що для польської економіки дійсно потрібна робоча сила. Потрібно більше людей, які будуть працювати на фабриках, на складах чи на виробничій лінії. З'являється більша потреба також і у фахівцях, наприклад, з медичної галузі. Незважаючи на те, що Польща намагається полегшити працевлаштування українським медикам, мігрантам з-поза Європейського Союзу не дуже легко потрапити до цієї галузі.
Як пояснює Ігор Лісін, це обумовлено певною недовірою до української медичної освіти, а також існуванням мовного бар’єру. Проте здебільшого важливу роль відіграють формальності, – зазначає він.
«Людина, яка хоче бути лікарем, повинна пройти досить довгу дорогу: стажування, додаткове навчання, екзамени, щоб могти почати працювати. Не всі відважуються на цю дорогу і не всі мають ресурси, щоб таку дорогу пройти».
Медична галузь, на його думку, – це лише один приклад, але у Польщі потрібні також і інженери,
і фахівці з технічних питань – кваліфіковані робітники:
«Щораз більша є потреба в людях, які мають кваліфікацію».
Віце-голова фонду «Україна» вважає, що через відсутність чіткої тенденції у русі польської економіки в напрямку роботизації і автоматизації процесів, потреба у людських ресурсах поки що тільки збільшується. Всі фірми та підприємства, які розвиваються, потребують щораз більше робочих рук, – пояснює він.
Польща манить заробітчан легкістю працевлаштування і високою – у порівнянні з Україною – заробітною платою. На думку Ігоря Лісіна, заробітна плата у Польщі залежить від кількох факторів, зокрема: від міста та сектора, в якому людина працює. Проте її можна вважати «достатньою»:
«Якщо дивитися просто по середній зарплаті у Польщі, особливо, якщо двоє людей працюють в сім’ї, то цілком нормально можна функціонувати».
Однак він додає, що часто для того, щоби бути частиною середнього класу, люди мають важко працювати – подеколи, щоб заробляти краще, людина працює у дві зміни або на дві повні ставки.
Особливо цікавим, на думку віце-голови Фонду «Україна», є те, що майже на кожній дискусійній панелі ХХХ Економічного форуму, яка стосувалася міграції, всі учасники говорили, що мігранти потрібні в Польщі і без них економіка у цій країні не виживе. Це також стосується і демографічного аспекту: в малих містечках, де існує дуже велика демографічна проблема, пов’язана зі зменшенням і старінням населення, дуже гостро стоїть питання залучення мігрантів і їх інтеграції у польське суспільство, – додає він.
«Щоб вони не хотіли приїхати тільки на кілька місяців, а потім поїхали далі, але хотіли в такій місцевості, в такому середовищі жити, функціонувати».
Як зазначає Ігор Лісін, довготривала міграція може нести за собою позитивні результати для Польщі:
«В такий спосіб та довготривала міграція буде трохи зменшувати негативні наслідки від’ємної демографії, але також економічно буде впливати позитивно, бо мігранти будуть заробляти і видавати гроші там, де вони живуть, а не висилати їх до країни свого походження».
Наш співрозмовник зазначає, що більшість польських громадян добре ставиться до українських мігрантів:
«У статистиці видно, що більшість поляків позитивно оцінює мігрантів і їх вплив на економіку – особливо, мігрантів з України, аргументуючи це близькістю культури і мови».
Зі слів віце-голови Фонду «Україна» випливає, що Польща потребує нової робочої сили, тому що робочі місця є і Польща сама заохочує трудових мігрантів приїжджати.
«Дивлячись на ринок праці і дивлячись на кількість трудових місць, включно з тими мігрантами, які тут є, польська економіка далі потребує більше робочої сили».
Питання, однак, полягає у тому, чи хоче людина працювати у тій чи іншій галузі, – додає він.
Про міграційну ситуацію у Польщі, яка обговорювалась на XXX Економічному форумі, розповів віце-голова Фонду «Україна» Ігор Лісін.
Запрошуємо послухати розмову у доданому файлі
Христина Пічкур