У Польщі продовжують вдосконалювати закони, які сприяють активному залученню працівників з-за кордону для роботи на місцевих підприємствах. З настанням нового, 2022 року, влаштуватися на роботу і працювати довше, без оформлення відповідних документів, буде ще простіше.
Польські фірми вже давно скаржаться, що необхідно якнайшвидше втілити у життя нові правила працевлаштування іноземців, бо існують постійні клопоти з легалізацією роботи іноземців. «Запропоновані зміни хоча б частково вирішать найбільш болючі для бізнесу проблеми», – каже експертка ринку праці з Конфедерації працедавців Lewiatan Моніка Федорчук.
А й справді, з початку 2022 року набудуть чинності правила, які полегшать надання іноземцям дозволів на тимчасове проживання та на отримання роботи. Працю, на підставі декларації про доручення роботи іноземцю, дозволять викнувати замість поточних шести місяців, – 24. Не буде також 12-місячного розрахункового періоду. На думку експертів, хоча нові правила – це крок у правильному напрямку, необхідно здійснювати подальші зміни. «Необхідною умовою для подальшого розвитку польської економіки є розширення країн зі швидким режимом оформлення документів для легальної роботи шляхом залучення працівників з країн Далекого Сходу. Ситуацію могли б поліпшити також і візові центри», – каже Голова правління агенції зайнятості «Trenkwalder» Войцєх Ратайчик.
Тим часом, поправки до Положення про роботу та перебування іноземців вже розглядалися обома палатами – і в Сеймі, і у Сенаті. Все свідчить про те, що нові правила дійсно почнуть діяти з січня 2022 року.
- Закон про працевлаштування іноземців вносить фундаментальні зміни у двох сферах. Перша стосується надання дозволів на роботу та тимчасове проживання в Польщі місцевими воєводськими управліннями. Друга справа стосується продовження терміну видачі легального дозволу на роботу на підставі декларації роботодавця про доручення роботи.
Якщо йдеться про перший пункт, то це справді спрощення і прискорення процесу. Наприклад, завдяки тому, що зникає вимога, так званого, тесту місцевого ринку праці, тобто перевірка того, чи дану роботу не міг би виконувати працівник з Польщі. Але, якщо говорити про другу справу, то це також дещо розвантажить офіси з працевлаштування, оскільки дворічний (24-місячний) період легальної роботи, наприклад, для працівника з України, буде достатнім для того, щоб він не мусив знову й знову оформляти дозвіл на роботу і на перебування.
Які, на Вашу думку, найбільші плюси і які недоліки цього закону?
- Плюс у тому, що він, перш за все, розвантажить воєводські управління, тобто вони зможуть набагато швидше видавати дозволи на роботу для працівників з тих країн, які не охоплені швидким режимом оформлення на роботу на основі декларації роботодавця про доручення роботи, тобто для працівників шести країн колишнього Радянського Союзу. А мінус в тому, що новий закон не передбачає збільшення кількості працівників у воєводських управліннях, тобто ми тут не бачимо кроків у напрямку поліпшення умов праці і прискорення процесів. А з другого боку, нам тут, перш за все, не вистачає відкритості на інші країни, є лише оті шестеро привілейованих з колишнього СРСР.
А що, на Вашу думку, повинно бути у цьому законі, які Ваші рекомендації?
- Ми вважаємо, що на сьогоднішньому ринку праці, де вже нині ми маємо 110 тисяч вакансій, і спостерігаючи за тим, як поляки не квапляться братися за просту роботу, обов’язковою умовою розвитку польської економіки є розширення списку країн, працівники яких матимуть прискорену процедуру отримання легальної роботи у Польщі. Йдеться про країни Далекого Сходу.
Друга справа – це процес видавання віз. Польські посольства в Індії чи на Філіппінах абсолютно заблоковані заявками на отримання роботи у Польщі. І тут ми переконані, що було б добре використати досвід з України, де працюють так звані візові центри, які перевіряють документи кандидатів на роботу у Польщі і тоді консульства можуть набагато швидше видавати візи для прибуття на роботу до Польщі.
Дані Закладу соціального страхування (ZUS) показують, що кількість іноземців, які легально живуть і працюють у Польщі, систематично зростає. Станом на кінець вересня 2021 року на обліку в Закладі соціального страхування перебувало майже 850 тис. іноземців, що означає зростання на близько 23% та зростання на 16,7% у порівнянні з кінцем 2020 року. Найбільшу групу становлять громадяни України (майже 73%). Саме іноземці можуть стати порятунком для польського ринку праці, адже за останні 20 років кількість людей працездатного віку у Польщі зменшилася на 1,5 млн. Головне статистичне управління повідомляє, що на кінець першого кварталу 2021 року кількість вакансій у Польщі становила понад 110 тисяч, тобто на понад 30% більше, ніж на кінець 2020 року.
Тож, ще одне питання до Голови правління агенції зайнятості «Trenkwalder» Войцєха Ратайчика, – які ринки повинна відкрити Польща?
- Нам видається, що сьогоднішній ринок праці повинен схилити нас до відкритості на інші країни, не тільки на Україну чи на Білорусь. Як я вже наголошував, нам потрібні країни Далекого Сходу – Філіппіни, В’єтнам, Індія і Бангладеш.
Експерт зазначає, що при працевлаштуванні іноземців чи не найбільшою проблемою є і сам процес оформлення візи. Виходом із ситуації можуть стати вже згадані візові центри, подібні до тих, що діють в Україні, і які перевіряють документи кандидатів на роботу. Тож як ситуацію могли б поліпшити саме оці візові центри?
- Візові центри були впроваджені в Україні, де місцеві працівники перевіряють документи, що їх надають кандидати на роботу в Польщі. Тож консульство отримує на підпис вже перевірені документи, що значно прискорює процес їх оформлення. Нагадаю, що до Польщі щороку прибувають десятки тисяч працівників з України. Такий спосіб рекрутації можна було б поширити на інші країни, тому що ми знаємо – сьогодні посольства Польщі повністю заблоковані такими заявками.
Яка сьогодні ситуація на ринку праці, якщо говорити про іноземців, – чи процедури їх оформлення можна вважати задовільними?
- Сьогодні у Польщі працює близько 900 тисяч іноземних працівників, понад 60% – це працівники з України. Можна стверджувати, що коли говорити про працівників з України, то новий закон про працевлаштування іноземців, безумовно, поліпшить ситуацію. Та, на жаль, він не збільшить пропозицію, тому що Польща конкурує на європейському ринку з іншими країнами, такими як Чехія чи Німеччина. Ми знаємо, що ці країни пропонують людям кращі заробітки, ніж польський ринок праці. Ми також знаємо, що в Україні, так би мовити, джерело потенційних працівників починає зменшуватися. Тому ми вважаємо, що необхідно відкриватися не тільки на сусідні, а й на інші країни.
Ми переконані, що сьогоднішня демографічна ситуація в Польщі поліпшуватися не буде, тому демографічна криза і брак робочої сили посилюватимуться. Тож коли ми бачимо, що польські працівники не квапляться до простої і тяжкої роботи, то переконані, що необхідно виходити на інші ринки праці, без цього подальший розвиток польської економіки стане під великим знаком запитання.
Як з подібними проблемами дають собі раду наші сусіди і найбільші конкуренти?
- Якщо говорити про легіслаційні рухи, то сьогодні ми ні в Чехії, ні в Німеччині, – це наші найближчі конкуренти, – спеціальних рухів на ринку праці не бачимо, тут головний чинник – це різниця у зарплатах. У Чехії можна заробити від 15 до 20% більше, ніж у Польщі, а в Німеччині навіть у два з половиною разів більше, ніж у нас. Так що вже хоча б з цієї причини ми повинні полегшити працівникам з-за кордону влаштування на роботу у нашій країні.
А крім цього, якщо іноземний працівник вже має дозвіл на тимчасове проживання та на роботу в Польщі, то він з нового року зможе подати заявку про зміну діючого дозволу, вказавши нового роботодавця або замовника. Дотепер потрібно було подавати нову заявку на отримання тимчасового дозволу на проживання, що значно видовжувало увесь процес оформлення документів.
Треба також зауважити, що потік працівників з України до Польщі, у порівнянні із заробітчанами з інших країн, поступово зменшується, а з Білорусі, Молдови, Грузії, РФ, Індії та Узбекистану, – збільшується.
Newseria/IAR/В.П