Напевно, у нашому регіоні Європи жоден продукт не користується такою популярністю, як хліб. Люди його їдять вже протягом 8 тисяч років.
До хліба наші предки завжди ставилися із пошаною та любов’ю, і нікому б на думку не спало викидати засохлу паляницю. «Хліб усьому голова», - говорили вони, з’їдаючи весь хліб до останньої крихти. І навіть черствому продукту знаходиться застосування у більшості кухонь світу. З нього можна приготувати величезну кількість страв: грінки, супи, пудинги, салати, запіканки і тд. А які чудові напої виходять з хліба, найпопулярніший з яких, звичайно ж, квас. А як ще можна використати черствий хліб? Тому продовжує Володимир Прядко.
«Поляки щороку марнують майже 2 мільйони тонн хліба», – б’є на сполох Голова правління краківської фірми, а вірніше, - стартапу «Rebread» Бартломєй Рак.
Це не тільки марна трата грошей, але й збільшення вуглецевого сліду (міра парникових газів, що виділяються в процесі виробництва, використання та утилізації продуктів і послуг), оскільки через глобальне потепління їжа виробляється з вищою ціною. Краківський стартап має намір революціонізувати цей, ще не так розвинутий, фрагмент ринку відходів харчових продуктів. Краків’яни, наприклад, використовують черствий хліб для виробництва косметики, але вони мають також інші ідеї:
- Я один із творців, а нині вже керівник компанії. З черствого хліба ми можемо зробити алкоголь, косметики, але є й інші ідеї, які ми хочемо ще перевірити. Спробуємо зайнятися пробіотичним напоєм, будемо, мабуть, робити пиво, про що вже давно думаємо. Але, ми також чекаємо на застосування черствого хліба промислового походження. І тут ми, перш за все, думаємо про упакування – мисочки, тарілочки чи столові прибори або друк 3D. Сьогодні ми здебільшого працюємо над косметикою і над пробіотичним напоєм. Нам здається, що це такі продукти, які не вимагають багато часу для їх запуску на ринку, тому вони у нас в пріоритеті. Та разом з тим, ми будуємо свою лабораторію, де хочемо працювати над іншими ідеями, про які сказав на початку.
Отже, Бартломєй Рак сподівається, що його фірмі вдасться знайти застосування для рециклінгу черствого хліба в промислових масштабах і відповідні для цього потужності. Згідно зі звітом Федерації польських продовольчих банків, у 2018 році 49% поляків визнали, що вони викидали хліб. Це саме та категорія продуктів, що споживачі марнують найчастіше.
- Зацікавлення нашими продуктами, поки що, неабияке. Але може тому, що ми тут продаємо оковиту з хліба, люди цим цікавляться. Це, можна сказати, так би мовити, дві святі справи в Польщі – з одного боку – хліб, а з другого – алкогольні напої. Але цього разу ми вперше на спеціальний захід Bizroad, під час якого інвестори «на живо» оцінюють інвестиційний потенціал проєктів на різних стадіях розвитку, привезли з собою косметику: пілінг, у якому ми використовуємо хліб як масу, що має стирати епідерміс (зовнішній шар шкіри) і побачимо як на це реагують користувачі, як вони оцінять таку ідею. І саме так ми й хочемо діяти, - швидко випускати продукти, виходити з ними на ринок і перевіряти як вони будуть сприйматися.
Стартап «Rebread» рятуєте черствий хліб, щоб його викидали менше.
- На сьогодні ми врятували близько 2 тонн, тобто, - це, дивлячись на те скільки ми викидаємо цієї сировини, не так вже й багато. Адже, щороку поляки марнують майже 2 мільйони тонн хліба. Так, що перед нами ще багато роботи, ми повинні діяти швидко, щоб впоратися з таким великим масштабом марнотратства. Але це лише початок, тому я вірю, що з бігом часу нам вдасться рятувати його все більше й більше. Тому я сказав, що ми шукаємо методів застосування промислового хліба, бо саме його найбільше марнується.
Тож, фірма «Rebread» має багато ідей щодо перероблення черствого хліба. Як уже згадувалося, планується виробництво біологічно розкладного одноразового упакування та столового посуду у великих масштабах. Подібне виробництво може стати пострілом у десятку, адже у Європейському Союзі застосування пластикового посуду з липня цього року заборонено. Як показує приклад інших польських стартапів, попит на екологічне опакування та мода на не засмічування планети може сприяти прибуткові, визнанню та популярності. Так, зокрема, сталося у випадку компанії «Biotrem», яка виробляє одноразовий посуд із пшеничної висівки. Вона продає її по всьому світу, використовує національне та євросоюзне дофінансування і стала лауреатом багатьох престижних нагород.
- Ми, перш за все, потребуємо фінансової підтримки, бо мусимо збудувати нашу внутрішню лабораторію, де зможемо працювати над новими продуктами до етапу, коли будемо з нашим партнером показати її людям. Ми ж підписали вже кілька партнерських угод. А з другого боку, ми постійно шукаємо знань і досвіду ноу-хау у впровадженні продуктів на ринок у великому масштабі. Тобто, ми хочемо з ними потрапити не до якихось маленьких крамничок EKO чи BIO, а щоб нашими продуктами, які створюються власне у процесі рециклювання, зацікавилися великі торговельні мережі.
Тож, краківська фірма «Rebread» була одним з учасників стартапівського ярмарку «Bizroad», під час якого інвестори спостерігали за компаніями харчового сектору. Організатором конференції виступив фонд Venture Café Warsaw. Зустріч відбулася під час циклічної інноваторської події Thursday Gathering, яка щочетверга проходить у варшавському хмарочосі Varso.
Щороку в Польщі марнується сотні тонн їжі. Найбільша її частина потрапляє у смітникові контейнери з наших квартир. Саме пересічні споживачі відповідають за близько 60% їжі, що її викидають у Польщі. На подальших місцях, - переробна та сільськогосподарська продукція, а на четвертому місці – крамниці. «Марнування продуктів починається в наших головах», – наголошує керівник Федерації польських продовольчих банків Беата Цєпла. За словами спеціалістів, сім’я з чотирьох осіб викидає у смітник приблизно 2500 злотих на рік. Проблема посилюється саме під час зимових свят.
Верховна палата контролю Польщі наголошує: «Щороку в нашій країні марнується близько 5 мільйонів тонн харчових продуктів». Тільки протягом оцієї секунди було змарновано 153 кг їжі.
Ми викидаємо їжу, тому що: вона зіпсувалася (65%), бо минув термін придатності (42%), бо ми забагато її приготували (26,5%), бо купили її забагато (понад 22%). Респонденти вказали, що викидають їжу через неправильне зберігання (14%) або вони не знають, як використовувати продукти під час приготування страв.
Фахівці радять перед походом за покупками перевіряти, що нам дійсно потрібно, а під час покупок мати при собі список необхідного і не бути занадто примхливим.
Економити їжу означає економити гроші. Як вже наголошувалося, одна сім’я з чотирьох осіб викидає продуктів на суму близько 2500 злотих (понад 542 євро) на рік. Крім того, сотні кілограмів викинутої їжі призводять до зміни клімату. Кожна тонна їжі, яка потрапляє на сміттєзвалище, викидає в атмосферу близько 4,2 тонни CO2.
Тим часом, дослідження показують, що навіть найменші позитивні зміни можуть покращити ситуацію. Як стверджують експерти з «Програми раціоналізації втрат і скорочення харчових відходів», якщо ми не змарнуємо хоча б одне яблуко, то ми заощадимо 70 літрів води, яку потрібно було використати для вирощування цього одного яблука.
Newseria/IAR/В.П