За перший квартал 2022 року експорт ІТ-послуг перевищив 2 мільярди доларів навіть під час війни. Такі результати оприлюднила профільна асоціація IT Ukraine, посилаючись на дані Національного банку України. Порівняно з аналогічним показником у 2021 році, обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
За даними асоціації, на початку року в ІТ-галузі України працювало 285 тис. працівників, з яких 75% — чоловіки призовного віку. Вже станом на квітень понад 85% спеціалістів були включені в операційну роботу онлайн або оффлайн. 2% пішли до лав ЗСУ, 5% — до кібервійська, а інші поєднують волонтерство з виконанням поточних проєктів та контрактів.
Однак, красиві цифри, а з ними і підтримка української економіки, може суттєво похитнутись. Коментує ситуацію Таїсія Млюзан, управляюча партнерка CNA International IT:
“Українські компанії, які працювали з українськими клієнтами, мали українських розробників, дуже сильно постраждали. Там іде скорочення, повний стоп серед розробки. Рітейл-компанії планують зберігати основний бізнес і не витрачатись на інвестиції та ріст. Щодо українських банків, котрі багато грошей вкладали в розробку і складали великий пласт конкуренції, поки не звільняють людей, але і не наймають. Фінтек-проєкти в аутсорсингу мають трохи іншу динаміку, тому що дехто повністю пішов із Росії. Тому там навіть наймають на певні фінтек-проєкти з України, бо не вистачає рук. Але щодо аутсорсу дуже великий пласт. Є ті, хто не може мати ніякої активності з Україною, українськими платежами через аудити, через те, що країна у військовому стані — це все може розглядатись як відмив грошей”. Таїсія додає також про тренд, коли людей не звільняють, а переводять на інші проєкти.
Частина іноземних компаній почала згортати свої операції в Україні ще напередодні війни, зазначає Таїсія Млюзан. Деякі займались евакуацією працівників або скороченням українських офісів. Інша частина компаній навпаки — висловила підтримку та посприяла реорганізації роботи в інших умовах. Завдяки інформаційній політиці України залишати український ринок під час війни є великою репутаційною втратою для компаній, тому це також можна врахувати як стримуючий фактор. Із неочікуваних і позитивних трендів є те, що деякі компанії почали наймати саме українців — і не тільки тих, хто виїхав, а й залишається в Україні. Для них є навіть окремі квоти.
Підтримка ж українського уряду ІТ-фахівців не обнадіює. Представники галузі написали петицію з проханням зняти обмеження для чоловіків з ІТ-індустрії на виїзд за кордон з метою забезпечення міцного тилу у військовий час. У відповідь Президент процитував статті Конституції, відповідно до яких захист суверенітету і територіальної цілісності держави є справою всього українського народу, а права громадян можуть обмежуватися в умовах воєнного стану. Втім, порядок виїзду за кордон у період воєнного стану визначає Кабінет Міністрів, тому тепер айтівці очікують відповіді від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
На середину травня майже 150 українських ІТ-компаній вимушено перевели свій бізнес в інші країни. Основними країнами релокації стали Польща, Німеччина, Іспанія, Румунія, Португалiя, Болгарія, Нідерланди, Туреччина, Чехія, Молдова та Хорватія. Найбільше перемістились або відкрили додаткові офіси у Польщі і почали найм і серед поляків.
“Зараз піде боротьба за кадри, буде зростання заробітних плат. Мені здається, що польський локальний ринок трохи в шоці через те, що великий попит, інтенсивності та швидкості, з якими працюють українці”, — ділиться Таїсія Млюзан.
Що стосується рівня фахівців, то найбільше зараз на ринку джунів. Однак, серед них є вагома частка інтернів (тобто взагалі без досвіду роботи). Найбільшим попитом, як і раніше, користуються мідли (фахівці з досвідом від 2 до 5 років). А щодо сеньорів ситуація неоднозначна:
“Робота сеньором — це в основному, робота на світ, не на українські компанії. Часто це буде Азія, Сінгапур і навіть інколи Африка. Але є тенденція, що в деяких проєктах сеньорів звільняють, тому що вони “дорогі”. Це не тільки в Україні, а взагалі світом зараз йде така ситуація: через зниження у глобальних показниках, через біржі намагаються дуже дорогих кандидатів звільняти. Стартап-проєкти в Америці їх також зараз не наймають”, — розповідає Таїсія Млюзан.
На початку війни деякі компанії скорочували виплати, однак за кілька місяців повернулись до повної компенсації. У порівнянні з цифрами початку 2022 року, коливання становить в середньому 10-15%, відповідно до аналізу CNA International IT за перше півріччя.
Слухайте повну розмову у прикріпленому звуковому файлі
Антоніна Ріа