У Берліні за участі польських і німецьких представників бізнесу відбувся III Конгрес «Made in Poland».
Колега Володимир Прядко зустрівся з учасниками дводенних дискусій. Спершу пропонуємо розмову з організатором заходу, головою Польського агентства підприємництва Войцєхом Помаранським:
– Польське агентство підприємництва (PAP) вже існує понад 10 років. Цей суб’єкт, перш за все, ідейний. Його було створено для того, щоб зцілювати середовища науки, бізнесу та адміністрації. Ми діємо з великою місією розвитку підприємництва в нашій країні. А те, що назви Польського агентства преси (PAP) і нашої фірми подібні, то це тому, що усі ми працюємо задля розвитку польського підприємництва. Ми співпрацюємо з Польським агентством преси, яке часто висвітлює наші заходи в якості медійного патрона.
Як Ви все ж таки вирішили, що необхідно зайнятися саме такою діяльністю, – зцілювати науку, бізнес і адміністрацію?
– Почалося з того, що я як журналіст з невеликим досвідом зустрічав підприємців, які часто наголошували на тому, що прагнуть зустрічатися й обмінюватися досвідом. І що більше я з ними спілкувався, то більше відчував, що необхідно створити для них певний захід, який служитиме платформою для обміну поглядами. Але щоб це був не якийсь великий адміністраційний чи політичний конгрес, а, з другого боку, щоб це не була й занадто маленька конференція, – щось середнє. Словом, ми зробили ставку на середні підприємства, але не забуваємо і про малі та великі фірми, щоб можна було охопити цілісність.
Голова Польського агентства підприємництва (PAP) Войцєх Помаранський
Ви провели вже три конференції, й всі вони пройшли в часи коронавірусу. Як Вам це вдалося, певно, завдяки гібридній формі їх проведення?
– Якщо йдеться про Конгрес «Made in Poland», то його було засновано три роки тому. Його, так би мовити, початком був інший наш захід – Польський конгрес підприємництва, який щорічно відбувався в іншому воєводському місті. Це була найбільша мобільна подія у нашій країні.
Після цього ми провели важливі розмови з нашими партнерами і усвідомили, що існує тенденція обирати не те, що рідне, а те, що прийшло до нас із Заходу, – американське чи європейське. Тому ми вирішили, що найкращий спосіб створення тотожності, економічного патріотизму – це власне організувати таку подію, яка саме на цьому й наголошуватиме. Щоб не зосереджуватися виключно на закордонних клієнтах – вони, звичайно ж, також дуже важливі, – але щоб польські фірми, перш за все, купували від польських фірм, чи, наприклад, виконували для них послуги.
Тобто це те, чого ми можемо навчитися від німців – вони дуже часто, перед тим як здійснити якусь закупівлю чи перед тим як наважитися на якісь послуги, питають, чи таку послугу надає суб’єкт «Made in Germany». І тому ми після усіх роздумів вирішили заснувати подію під гаслом «Made in Poland», де наголошуємо: якщо ти дійсно хочеш купити якісний продукт, то купуй від польської фірми; якщо ти хочеш створити польську марку, то пишайся нею; якщо ти поляк і хочеш вибрати те, що найкраще, – то задумайся, чи не ліпше зробити покупку саме від польської фірми, щоб фінанси залишились у нашій країні. Якщо ти заправляєш авто, то зроби це на польській заправці, бо з кожного витраченого злотого майже 70 ґрошів потрапляє до держскарбниці.
Тому наш захід, що відбувається у Берліні, має міжнародний характер, але його завдання – об’єднувати польські фірми. Як то кажуть, гол, забитий на виїзді, рахується подвійно. Якщо ми повернемося звідси до нашої країни і виявиться, що ми нав’язали ще тісніші контакти, то вважатимемо, що ми домоглися свого.
Тобто тут, у Берліні, фірми знайомляться одна з одною і...
– І дуже часто виявляється, що ця фірма, наприклад, з Лодзі, а друга з Варшави чи навіть десь з-під Лодзі, щоб зустрітися тут і познайомитися, мусили виїхати аж до Берліна. Ми часто чуємо такі коментарі і тішимося з цього, бо саме таку ідею ми й закладали під час проведення цієї події.
Але деякі фірми привозять з собою зразки виробництва, описи, презентації своєї діяльності.
– Так, деякі фірми вирішили оформити свої стенди, щоб показати, чим вони займаються, тобто сучасні технології чи послуги для важкої промисловості. Саме тому я й наголошую на кооперації між найменшими, середніми і великими фірмами, щоб учасники конгресу мали можливість обирати те, що польське, те, що найкраще.
І на цьому III Конгресі «Made in Poland» у Берліні Ви зробили наголос на двох, так би мовити, вугільних регіонах – польській Сілезії і німецькому Рурі?
– Так і є. У 2022 році, тобто під час проведення третього нашого заходу, ми вирішили поєднати два регіони і ще міцніше наголосити на їхній співпраці, яка, зрештою, триває вже багато років. Але ми наголошуємо на ще тіснішій співпраці між Північним Рейн-Вестфалієм та Сілезьким воєводством, тобто між колишнім Рурським вугільним басейном і Сілезією. Ці регіони дуже схожі між собою, вони можуть переймати досвід певних рішень.
У майбутньому ми б хотіли поєднати й інші регіони, наприклад, Саксонію з Нижньою Сілезією чи Бранденбургію з Любуським воєводством, щоб кожний регіон, представники якого приїжджатимуть на Конгрес, мав свого регіона-близнюка з Німеччини й щоб це відбувалося на основі тематичних, міжрегіональних зустрічей.
І у майбутньому Ви будете, мабуть, також це робити ?
– Ми б хотіли ще більше спонукати німецькі фірми до співпраці, до кооперації, тому цього року ми запросили до співпраці Польсько-німецьку промислово-торговельну палату і вирішили в межах нашого конгресу організувати з нею спеціальну конференцію «Made in Poland, Made in Germany», тобто сам конгрес буде «Made in Poland», а на ньому буде спеціальна конференція, присвячена німецьким фірмам, щоб вони також мали можливість розповісти про себе.
Крім цього, ми також прагнемо сприяти ще більшій співпраці, не тільки між двома цьогорічними регіонами обох наших країн, а і, як я вже наголосив, представити співпрацю інших частин Польщі та Німеччини.
Ви також говорили, що на цьогорічному III Конгресі «Made in Poland» у Берліні були й українські акценти?
- Якщо йдеться про українські акценти на конгресі, то під час його відкриття представники Північного Рейну-Вестфалії, а також Генеральний консул Польщі в Кьольні Якуб Вавжиняк, і також я наголошували на тому, що Європа, зокрема Німеччина, Польща, прагнуть до повної незалежності від російської енергії (газ і паливо), ми абсолютно засуджуємо те, що робить РФ в Україні, ми стоїмо на боці України. А те, що Польща робить для України, стає модним трендом, і таку поведінку ми б хотіли пропагувати на всю Європу. Ми вважаємо, що надавати допомогу стало модою, вона потрібна. Допомога Польщі, яка прийняла 3,5 млн біженців, – це для нас найкращий піар, який показує, що Польща сьогодні, – це Центр Європи.
Серед учасників III Конгресу «Made in Poland» в Берліні був і один з керівників фінансової фірми «Cinkciarz» Роберт Блащик. Як і багато інших підприємств у Польщі, ця фірма у своїй діяльності також взяла до уваги присутність сотень тисяч українських біженців:
– Відомо, що це дві різні системи – українська гривня і польський злотий. Але ми підтримуємо прибулих з України, перш за все, через мультивалютні карти. Вони видаються білого чи чорного кольорів, а є й віртуальна, яку людина у своєму смартфоні «доєднує» до свого гаманця. Це наш досить популярний продукт, бо він надає можливість біженцю підключення такої карти до свого українського рахунку й оплачувати у польських крамницях чи в інтернеті своєю валютою. Людина користується не завищеними ставками обміну валюти. Головне – доступність такого інструменту і кошти, бо ж ніхто не любить переплачувати, й гості з України не виняток.
Один з керівників фінансової фірми «Cinkciarz» Роберт Блащик
Біженці з України інколи нарікають, що, наприклад, у Німеччині часто діють застарілі, паперові методи бюрократії, щоб, наприклад, відкрити рахунок у банку, необхідно кільканадцять днів займатися листуванням, чи в Польщі ситуація інша?
- Наш банківський і взагалі фінансовий ринок у Польщі – за різними параметрами, один з найбільш розвинених ринків Європи й світу. Наші послуги дуже просунуті, мультивалютна карта, про яку я вже сказав, активна у всьому світі. Будь-який поляк, українець чи німець, подорожуючи світом, може користуватися її можливостями. І щоб отримати таку карту, не треба йти до якогось відділення банку і чекати в черзі, все можна зробити за 10 хвилин в інтернеті. Карту можна замовити і отримати її навіть у пачкоматі.
Співрозмовник Роберт Блащик каже, що він хотів би якнайшвидшого завершення війни між Росією й Україною:
- Перспективу затяжного конфлікту я сприймаю дуже негативно, я мрію про те, щоб він не затягувався. Але є багато способів надання допомоги, ми намагаємося робити так, щоб наша послуга була безплатною, широкодоступною, україномовною, щоб українці змогли інтегруватися на нашому ринку і за допомогою інструментів оплат: не тільки у сфері мови, партнерства, роботи, але й завдяки платіжним картам. Людина платить своєю картою за допомогою польського злотого і почувається як у себе вдома.
Один з керівників фінансової фірми «Cinkciarz» Роберт Блащик наголосив також, що після ковіду 20% банківського ринку вже працює лише в інтернеті. Мовляв, кого немає в інтернеті, той на фінансовому ринку фактично не існує.
В.П.