Команда Polish-Ukrainian Startup Bridge у партнерстві з Варшавською фондовою біржею та Ukrainian Startup Fund підготувала нове дослідження із назвою: «РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ В УКРАЇНІ: Як виживають українські стартапи» про виклики, які жоден підприємець не може передбачити і які можуть підірвати основи навіть найперспективнішої діяльністі. Фахівцям вдалось опитати 83 стартапи та скласти уявлення про те, чим живе стартап-індустрія.
«Перша важлива місія звіту — постійно нагадувати всім про те, що багато українських стартапів досі працюють в країні та за кордоном, і працюють не лише на себе, а заради перемоги», — зазначається у дослідженні.
Олена Малицька, засновниця та СЕО в ISE Corporate Accelerator, до повномасштабної війни займалась розбудовою української екосистеми, а зараз допомагає стартапам адаптуватися в Європі. Акселератор займається як юридичними питаннями, так і надає контакти місцевих корпорацій для пілотування рішень. З Оленою ми поговорили про те, що відбувається в індустрії венчурних інновацій.
Відповідно до вищезгаданого дослідження, 12% опитаних компаній закрили свою діяльність після російського вторгнення. Чи означає це, що решта 88% успішно продовжують роботу?
«23% — це ті, що саме юридично закрились, тобто вони не можуть продовжувати діяльність, вони не можуть сплачувати податки чи якісь поточні витрати, — коментує Олена Малицька. — Але є ще певний відсоток стартапів, які на холді, на паузі. І це зрозуміло, тому що багато власників, кофаундерів стартапів зараз в ЗСУ. Є стартапи, які перепрофілювались. Є стартапи, які зараз не працюють через брак фінансування. Дуже різні ситуації, але все ж таки те, що більше 80% намагаються далі боротися, — це вже дуже гарний знак. Це показує нашу резільєнтність, стійкість екосистеми, і показує, що в принципі навіть у таких важких умовах ми справляємось».
Згідно з опитуванням, третина стартапів причиною виходу з діяльності назвала падіння продажів продукції та послуг на українському ринку. 24% закрились через втрату капіталу. Ще 22% респондентів вказали, що припинення діяльності було обумовлено неможливістю виїзду за кордон. 17% втратили операційні можливості, а 7% — засоби виробництва.
Зараз найбільшою перешкодою для успішної діяльності у стартапів, на думку Олени, є фандрейзинг через побоювання інвесторів щодо надання грошей в Україну. Однак вона також зауважує, що причина не тільки у війні, а й через глобальну рецесію. «У 2022 році сума угод у Європі така ж, як у 2015-му, тобто ця війна вплинула і на те, що запустились певні механізми рецесії і в принципі, інвестори відчувають ризики», — зазначає вона.
Хоча для засновників-чоловіків стало складно подорожувати, зате для жінок-фаундерок це нові можливості бути більш помітними. Вони зараз беруть на себе активну роль, що врешті може вплинути на гендерний баланс, зауважує Олена.
56% стартапів стикались з тим, що мінімум один член команди залучений до Збройних сил України. А це свідчить про значну участь стартапів в активному захисті країни від російського вторгнення, повідомляють у дослідженні. На думку Олени Малицької, військовий досвід може вплинути на подальший розвиток екосистеми:
«Як акселератор за останній рік до війни ми працювали із 50 стартапами. Це часто чоловіки, котрі заснували стартапи. І я знаю, що з ними відбувається. У нас, мабуть, 30% чоловіків у ЗСУ… Це люди з вищою освітою, часто західною — з Америки, Нью-Йорку, вже мали бізнес, гарний трекшен. При необхідності могли поїхати і покинути країну. Але вони обрали боротьбу, обрали Україну. І я думаю, що ці фаундери, коли вони повернуться, це і буде основний костяк нової екосистеми… І це якийсь такий новий прошарок засновників, які, я думаю, що стануть на один щабель із американськими чи ізраїльськими засновниками у своїй якості».
Олена наводить як приклад ізраїльську екосистему через те, що вона багата на засновників із досвідом армії. Також багато засновників американських корпорацій — вихідці з армії.
«Це буде нова якість людей, які будуть створювати інноваційні рішення для подвійного призначення чи нові бізнеси, які будуть робити дуже стійкі люди», — ділиться своїм баченням Олена.
Вже зараз спостерігається тренд, коли стартапи або створюють проєкт подвійного призначення, або ж реалізують два водночас — один для цивільних потреб та комерційної вигоди, а другий — для допомоги війську. Олена розповіла про кейси, які зустрічались у її акселераторі. До прикладу, стартап на основі штучного інтелекту, що робив раніше геодизайн, тобто заміри населення, щоб розуміти трафік та його потоки. Зараз його перепрофілювали для подвійного призначення. Існує багато проєктів з дронами, а також використовуються health-tech розробки для реабілітації військових.
Минулого року відбувалась активна міграція українців до Польщі, відтак країна стала хабом і для ІТ-фахівців.
«У цілому, Польща і Україна будують дружні стосунки у галузі інновацій ще з 2018 року. Існує програма Polish-Ukrainian Startup Bridge, і ми допомагаємо фасилітувати цю програму в Україні. Це програма польської держави, де українські стартапи можуть познайомитись з венчурними фондами з Польщі. Зараз ми будемо робити ще кілька нових програм... У травні буде Wolves Summit у Вроцлаві, куди запрошуються і українські стартапи. Ми намагаємось максимально використовувати ситуацію, щоб будувати дружні і партнерські відносини між Польщею і Україною, які, сподіваємось, будуть і прибутковими для обох сторін», — зазначає Олена.
Олена також зауважує, що поляки, українці, чехи та білоруси, котрі релокувались в Польщу, продукують більше ІТ-спеціалістів з магістерським ступенем, ніж США. При цьому і якість висока. Але потім американська екосистема «абсорбує» їх до себе.
«Тільки 40% збираються повертатись після війни. Це засмучує, тому що все ж таки це відтік інтелектуального прошарку людей. Ми хотіли би з цим боротися, щоб залучати людей в Україну. Для західних екосистем це вдалий момент, щоб наші таланти собі забирати, а цього б не хотілося», — ділиться переживаннями Олена.
Звісно, ситуація залежить від тривалості війни. Однак Олена розповідає, що їх акселератор вже домовився з кількома інвестиційними партнерами, щоб вони першими приїхали в Україну після закінчення війни. Працюють над виробленням механізму, як пояснити західному суспільству, коли зможемо їх приймати.
Попри те, що зараз найпростіше рейзити у США, Олена закликає стартапи не забувати про своє походження, а краще — використовувати його:
«Для мене було би дуже важливо, щоб стартапи, виїжджаючи з України, розуміли, що вони є українські… Постійно про це наголошували і презентували себе як українські. Тоді ми побудуємо в світі це сприйняття України як якісної екосистеми, що продукує стартапи… Наприклад, є Стенфордське дослідження, яке показує, що засновники входять в топ-10 засновників світу за якістю, тобто в топ-10 націй, що продукують класні стартапи і юнікорни, але багато хто в Україні цього не знає… Це те, що хочеться побажати стартапам: завжди підкреслюйте, що ви з України!»
Слухайте аудіоверсію розмови у прикріпленому звуковому файлі.
Антоніна Ріа