Одними із найцікавіших даних для українських та й не тільки дата-аналітиків є дані про компанії, які фінансують російський тероризм. А саме продовжують працювати на ринку агресора, сплачуючи податки, за рахунок яких купуються ракети, що руйнують наше життя. Такий нескладний ланцюжок, однак не кожен бізнес ще зумів розпрощатись із російським ринком. Відповідно до дослідження B4Ukraine та Kyiv School of Economics, у 2022 році такі компанії сплатили окупанту щонайменше 3,5 мільярда доларів податків на прибуток. І це, за словами авторів, лише верхівка айсберга і, ймовірно, суттєва недооцінка загальної суми податків.
На початку російського вторгнення Kyiv School of Economics Institute запустив соціальний аналітичний проєкт, який отримав назву «Самосанкції», а пізніше перейменувався на Leave Russia. Він спрямований на збір даних про іноземні компанії, дотичні до російського ринку. У ньому учасників ділять на 4 категорії. Відповідно до статистики на 30 липня поточного року:
- 1 366 компаній продовжують діяльність у Росії;
- 515 скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції;
- 1 219 згорнули операції в Росії;
- 262 юрособи покинули ринок агресора.
Однак не варто применшувати частку тих, хто вже вийшов, адже у 2021 році вони згенерували $62,9 млрд річного доходу, мали $32,9 млрд капіталу та $59,4 млрд активів (а це близько 18% від загальної кількості серед іноземних компаній).
Нещодавно проєкт Leave Russia, розроблений командою волонтерів, зробив ще один крок у цій справі — запустив інструмент для перевірки статусу компаній за штрихкодом. Тепер купуючи товари, можна дізнатись, кому ви віддаєте гроші і чи не стаєте самі частинкою того ланцюжка, про який я говорила на самому початку. Станом на червень сервісом стабільно користуються понад 100 тис. осіб. За словами Андрія Онопрієнко, проєктного менеджера Leave Russia, найбільша кількість користувачів — з України та Польщі.
Олексій Грибановський, розробник сервісу Leave Russia / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Aonopriienko
«Можна знайти інформацію на нашому сайті, можна знайти інформацію в нашому боті. У нас дані всі відкриті, це не проблема. Але додавання саме сканеру – це більше елемент інтерактивності і ігрової поведінки. Ми хочемо мати всілякі способи залучення людей до отримання інформації. Тому якщо комусь зручніше телеграм-канал — будь ласка, хтось хоче сканувати, йому так прикольно — будь ласка, хтось хоче дивитися сам в гугл-таблиці, скачати просто файл з усіма даними — будь ласка, це в нас відкрито. Тобто різні форми залучення дозволяють залучити максимально велику аудиторію, яка конвертується рано чи пізно у максимально великий вплив на самі компанії», — зазначає розробник сервісу Олексій Грибановський.
Андрій Онопрієнко, проєктний менеджер Leave Russia / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Aonopriienko
«Зараз, якщо зайти на сайт http://leave-russia.org, можна побачити, що у нас в базі 52 польські компанії. По статусах вони досить непогано розподілені порівнянні з іншими країнами. Ми вдячні полякам за те, що вони так само виводять з Росії компанії на додаток до тієї підтримки, яку вони надають. Можна побачити, що дві компанії повністю вийшли, 17 заявили і у процесі виходу, 16 призупинили діяльність і більше десятка якось обмежили інвестиції або зменшили обсяги, і лише дві компанії, які продовжують роботу, за нашими даними», — поділився Андрій Онопрієнко.
Про історію сервісу та способи впливу на компанії для прискорення їх виходу з російського ринку слухайте у прикріпленому звуковому файлі.
Антоніна Ріа