Так вважає український журналіст, головний редактор журналу «Гроші» Олександр Крамаренко.
Особливо, каже співрозмовник Польського радіо для України, важливим український досвід міг би стати прифронтовим країнам, які перебувають у площині потенційної загрози російської агресії.
Відповідаючи на питання Польського радіо для України щодо того, як українська економіка попри відкриту війну змогла витримати – це допомога союзників чи відлагоджена робота в умовах війни, Олександр Крамаренко вважає, що працюють обидва чинники. Звісно, допомога союзників, але але вона стосується скоріше державного сектора, тобто даються гроші на пенсійні виплати, тому що не вистачає власних ресурсів, зі зрозумілих причин. Даються гроші на утримання державних сервісів, державних чиновників, державних служб. Але, наприклад, утримання сил оборони, інших структур, які ведуть опір російському вторненню, це, вважає Олександр Крамаренко, переважно кошти українських платників податків.
«Я хотів би нагадати, що війна, насправді, йде з 2014 року. Тобто вона йде майже 9 років. І все це вплинуло певним чином на можливості і вміння українського бізнесу якось адаптуватись до цих проблем. Ми пам'ятаємо, що, наприклад, обмеження експорту морем існували і до лютого 2022 року, тому що практично було дуже важко щось експортувати з морських портів на Азовському морі, і тому переналаштовувались шляхи експорту сільськогосподарської продукції на Одесу, на порти Дунаю і так далі. Звісно, обстріли української території, не тільки прилеглої до лінії зіткнення, втрата певних територій, які постраждали від окупації, удари по об’єктах транспортної та енергетичної інфраструктури значно погіршили ситуацію. Все це, звісно, призвело до дуже серйозної зміни способу життя, якщо можна так сказати, нашого бізнесу. І він якось адаптувався до всього цього.
Яскравий приклад – нафтопродукти, які не зберігаються у великих обсягах на нафтобазах, а насправді постачаються, умовно кажучи, з коліс. Це вимагає більш точного планування, більш якісної логістики, ніж раніше, звісно, трошки збільшує певним чином витрати на логістику, на доправляння цього пального до АЗС і до промислових споживачів, до аграрників, які споживають в великих обсягах в певні періоди пальне, але це працює», – говорить співрозмовник Польського радіо для України.
Сьогодні союзники вже говорять про відбудову України після війни. І в контексті адаптації українського бізнесу та економіки до воєнних умов, це важливо, переконаний Олександр Крамаренко.
«Це можливість швидше, з меншими витратами для бізнесу, відновитися, щоб воно почало працювати. Ну дуже проста ситуація, наприклад, коли російська ракета влучає, незважаючи на те, що українські протиповітряні сили є дуже ефективними, наприклад, у велику підстанцію, яка коштує доволі великих грошей. Допомога союзників тут дуже важлива. Бо ці витрати не перекладаються на звичайних споживачів. Ми її отримували і отримуємо від різних країн у вигляді обладнання, коштів, у вигляді підтримки іншої. І це дає можливість зменшити фінансове навантаження на широке коло споживачів тієї самої електроенергії. Це дає можливість підвищити стійкість енергосистеми загалом, що взагалі не можна в грошах ніяк розрахувати, тому що це мова йде про, наприклад, постачання електроенергії до шкіл, до лікарень, до інших соціально важливих об'єктів, не тільки для бізнесу, не тільки для особистих квартир чи особистих будинків. Тому це дуже потрібно, ми дуже вдячні за це, і це реально дуже допомагає».
Адаптація українського бізнесу та економіки до умов війни, вважає Олександр Крамаренко, може стати непоганим досвідом для вивчення для країн, які є «прифронтовими», наприклад, Польщі.
«Я б дуже рекомендував нашим польським друзям, а також, наприклад, іншим країнам, які знаходяться на захід від українського кордону, вивчати наш досвід адаптації перш за все енергетичних систем, систем з'язку, мобільного з'язку, системи фінансових послуг. От, наприклад, якщо йдеться про банкінг. Тобто, коли всі банки один одного підтримують в обслуговуванні клієнтів, для того, щоб, умовно кажучи, коли якесь відділення не може обслуговувати, наприклад, через відключення електроенергії, то клієнт може спокійно обслуговуватись у відділенні іншого банку. Це дуже важливий досвід, він точно може бути використований. Або, скажімо, об’єднання і дублювання телекомунікаційних систем. Наприклад, коли були найважчі моменти ударів по інфраструктурі зв'язку, то три компанії в країні мобільного зв'язку в Україні робили внутрішній роумінг і клієнт міг використовувати зв'язок будь-якої компанії. Тобто має бути певна воля уряду для того, щоб рекомендувати компаніям вступати в такі альянси. Чи використовувати хмарні дата-центри на випадок пошкодження чи руйнування енергетичної інфраструктури чи фізичного дата-центру.
Тобто є дуже великий досвід, і Україна точно може його надати, і він реально спрацював», – говорить Олександр Крамаренко.
Повну розмову слухайте у доданому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк