В контексті перебування українських біженців у країнах ЄС часто можна почути про те, що бюджети країн, де перебувають біженці, виділяють кошти на їх утримання і соціальні виплати. Набагато рідше говориться про те, що виграє бюджет тієї чи іншої країни від того, що українські біженці все ж знаходять собі роботу, працюють і сплачують податки.
Станом на жовтень 2022 року українські біженці лише в самі Польщі сплатили 10 мільярдів злотих податків.
Головний редактор порталу Гроші.UA Олександр Крамаренко вважає, що в наступному році тенденція збереглася і навіть покращилася.
І все ж, якщо говорити про перспективи, то Олександр Крамаренко бачить тут і позивні прогнози, і водночас застерігає він неприємних викликів, ба навіть загроз.
Дуже буде багато залежати від перебігу подій на фронті, звісно, це головний чинник, - каже Олександр Крамаренко. Дуже багато буде залежати від масштабів допомоги з боку партнерів України: Євросоюзу і зокрема Польщі, а також США, Канади, Японії, інших країн, які опікуються тим, щоб Україна збереглася як незалежна і цілісна держава.
«Польща має розуміти, що після перемоги в Україні почнеться відновлення. І дуже багато можливостей, які з ним пов'язані, будуть реалізовуватись через Польщу, через польську економіку. І це дасть додатковий поштовх і збереже динаміку українського чинника в підтримці польської економіки як такої. Я впевнений, що Польща, не зважаючи на усі поточні проблеми, з логістикою, з оцими дивними блокуваннями і проблемами польського уряду, який в подоланні цих перешкод, все ж таки зможе домовитись з певними прошарками населення і бізнесів польських для того, щоб вони зрозуміли перспективність і важливість для польської економіки цього зв'язку між економіками Польщі і України. І в цьому випадку, я думаю, економіка Польщі дуже сильно виграє. І на території Польщі з'являється багато підприємств, які будуть заробляти на тому, що виробляє і експортує Україна, а також споживає і імпортує Україна. Я думаю, що через Польщу буде значно більше йти вантажів в оба боки, щоб далі рухатись Україною через Закавказ'я, через Середню Азію, замість того, як вони раніше ходили через Польщу, Білорусь і далі Росією. Ризики, звісно, є, і найбільшим ризиком, на мій погляд, все ж таки є Кремль, але перспектива нової економічної архітектури, нових відносин між країнами, вони дадуть, на мій погляд, дуже потужний поштовх польській економіці».
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк.