Польські фермери оголосили про початок загального страйку 9 лютого. Вони планують знову блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною та деякі дороги. Таким чином вони хочуть протестувати проти політики ЄС, яка дозволяє імпорт агропродовольчої продукції до Євросоюзу. Вони вважають, що і попередня влада, і нинішня пасивні.
Тим часом заступник міністра сільського господарства та розвитку села Міхал Колодзейчак оголосив про створення спеціальної групи для контролю за надходженням агропродовольчої продукції з України. Разом з тим він хоче, щоб на кордоні з Польщею перевіряли якість усієї сільгосппродукції, у тому числі тієї, що прямує транзитом до Західної Європи.
Директорка Інституту Моніка Пшеворська вважає, що ситуація, яка склалася, вимагає кардинальних дій, спрямованих з одного боку, на захист ринку ЄС, а з іншого – на реальне надання Україні допомоги з вивезення її продукції транзитом через ЄС туди, де ця продукція вкрай потрібна.
Наприкінці грудня 2023 року польські аграрії призупинили блокування українсько-польського кордону. Як зазначив тоді віцеміністр аграрної політики Міхал Колодзейчак, польські фермери погодились розблокувати кордон за умови найшвидшої реалізації трьох вимог аграріїв: дотації на закупівлю кукурудзи; збереження сільськогосподарського податку на рівні цього року; продовження кредитів ліквідності.
Вже 4 лютого Міхал Колодзейчак на кордоні з Україною в Дорогуську перевіряє сільськогосподарську продукцію, що ввозиться до Польщі. Цей контроль передбачає, зокрема, перевірку документів вантажівок з України, які в’їжджають до Польщі та на територію Європейського Союзу. Міхал Колодзейчак сказав, що хотів би переконати членів Єврокомісії провести такі перевірки. Він стверджує, що перевірки необхідні, оскільки імпортна сировина може містити, наприклад, шкідників або цвіль. А під час перевірки на кордоні з ЄС, вважає віцеміністр, можна одразу вирішити, повертати транспорт назад чи пропускати його на територію Євросоюзу. Також, з його слів, транзит не працює так, як мав би працювати.
«Я маю великі сумніви щодо товару, який їде через Польщу. Складається враження, що те, що начебто їде до Литви, Латвії, Естонії або Фінляндії, не доїжджає до місця призначення, а повертається до Польщі. Я також вважаю, що треба посилити ветеринарний контроль продукції, яка в’їжджає до Польщі. Будь-яка продукція має перевірятися. З кожної бочки олії треба брати пробу. Ми мусимо відмовитися від алгоритму підозр – що якщо підозр немає, то не перевіряємо».
Моніка Пшеворська, директорка Варшавського Інституту аграрної економіки говорить, що такі перевірки не варто сприймати як намагання ускладнити допомогу, яку ЄС, в тому числі Польща, надають Україні, якщо йдеться про вивезення її агропродукції для можливості наповнювання бюджету країни, яка протистоїть російській агресії. Ситуація, каже вона, загалом у питанні надходження агропродовольчої продукції з України на весь ринок Євросоюзу наразі дуже складна, і тут насправді важко знайти якийсь розумне рішення. Головним чином тому, що, на жаль, всю ситуацію ускладнює Європейський Союз, переконана Моніка Пшеворська.
«Фактично Європейський Союз - єдиний орган, який має повноваження та компетенцію формувати митну політику та прикордонну політику ЄС. Насправді, на жаль, дії, до яких вдається Європейський Союз, викликають величезний хаос і занепокоєння в країнах, які досі добре функціонували разом, включно з Україною та Польщею. І в людей, які не розуміються на темі, і не розуміють погляду Польщі на це питання, може скластися враження, що польські фермери проти цього імпорту. Це неправда. З самого початку Польща намагалася прийняти виклик і допомогти, наскільки це можливо. І тут, я думаю, ні в кого немає сумнівів щодо допомоги всій Україні.
Треба розрізняти кілька питань - соціальні та економічні. Правда така, що, на жаль, через ці рішення, які були прийняті Європейським Союзом, продукти харчування, вироблені в Україні, не проходять виключно транзитом через Європейський Союз, але Європейський Союз став цільовим ринком для багатьох видів агропродовольчої продукції, виробленої в Україні. А це, у свою чергу, вносить елемент дуже недобросовісної конкуренції, тому що продукція, вироблена в Україні, виробляється за зовсім іншими правилами, ніж ті, яких повинен дотримуватися фермер, який має працювати в рамках структур ЄС на цьому ринку», - говорить Моніка Пшеворська.
На європейського фермера, каже Моніка Пшеворська, накладено багато обмежень, і щомісяця до європейського фермера виставляють нові вимоги. ЄС навіть вирішує, хто і що і на якому полі має сіяти. Водночас на європейський ринок, який мав бути захищеним ринком Співтовариства, допускається продукція, яка виробляється в зовсім іншій реальності.
«І те, що робить Європейський Союз, дуже небезпечно, тому що на основі цього люди роблять безпіддставні висновки про те, що начебто існує якийсь конфлікт між Україною та Польщею або Україною та іншими країнами в контексті їхньої аграрної політики. Це неправда. Європейський Союз має подбати та співпрацювати у створенні правил таким чином, щоб продукти харчування, вироблені в Україні, могли якнайшвидше покинути Україну та досягти свого пункту призначення, який досі був за межами Європейського Союзу. І те, що робить Європейський Союз, це, на жаль, величезна дестабілізація на різних рівнях», - говорить директорка ІАЕ.
Що ж робити в цій ситуації – коли європейський фермер змушений працювати в умовах і в межах правил, виписаних і затверджених країнами, що входять до ЄС, а прийняття цих правил Україною на рівні правовому, а згодом і запровадження відповідно до цих правил змін виготовлення продукції, наразі неможливе. З огляду на різні причини. Хоча б через відкриту агресію росії на Україну. Про які зміни технологій чи підходів може бути мова – тут засіяти чи зібрати продукцію часто буває небепечним для життя в прямому сенсі того слова.
«Перш за все, ми повинні зосередитися на тому, щоб реально досягти головної мети цієї співпраці між Україною та Європейським Союзом. А це - транзит продовольства з України, щоб Україна і фермерські господарства, які там працюють, могли реально продавати це продовольство і заробляти на цьому. І ми як європейські фермери це усвідомлюємо, що Європейський Союз у такій винятковій ситуації, як війна в Україні, має взяти на себе хоча б частину тягаря відповідальності та допомогти з експортом цих продуктів. Але тут йдеться про експорт цієї продукції за межі Європейського Союзу, тобто туди, куди вона потрапляла до війни. Не може бути такого, що Європейський Союз вирішив дозволити, аби ця продукція без жодних обмежень потрапляла на європейський ринок, що є абсолютно несправедливо з огляду на те, про що ЄС домовлявся з європейськими фермерами в рамках всієї спільної аграрної політики. Тому тут потрібні великі зусилля, спрямовані, з одного боку, на захист ринку Співтовариства, щоб продовольство, яке там виробляється, продукувалося в тих самих умовах і за тими ж стандартами, інакше спільна сільськогосподарська політика сама по собі не має сенсу. І водночас, щоб допомога Україні була реально надана, тобто щоб Європейський Союз знову став транзитною смугою для цієї продукції і щоб ця продукція потрапляла туди, де вона дійсно потрібна».
На кордоні в Дорогуську 5 лютого війеміністр сільського господарства Міхал Колодзєйчак також повідомив, що надходження цукру до Польщі з України буде обмежено і контролюватиметься санепідемстанцією. Він пояснив, що наразі триває підрахунок кількості цукру, який потрапив до Польщі з 1 січня. На основі цього буде визначено його кількість, яка ще може потрапити до Польщі до середини року.
Міхал Колодзейчак заявив, що хотів би звернутися до прем’єр-міністра та міністра сільського господарства з проханням обмежити імпорт цукру з України. Він також планує звернутися до міністра охорони здоров’я Ізабели Лещини, щоб цукор поставили під контроль санепідемстанції. Досі цукор не був у списку товарів, які потребують перевірок.
«Оскільки ми є на кордоні всього ЄС, вся продукція має перевірятися. Це цілком зрозуміло. Такі інструменти і механізми Польща має, як і кожна країна. І їх треба застосовувати, бо метою є контроль продукції, нема що тут закидати якісь підозри. З іншого боку є проблема тогшо, що деякі з п’яти видів зернових, на які поширюється одностороння заборона, лише теоретично транзитно перевозяться через Польщу. Часом ця продукція потрапляє, наприклад, до Литви. Там водії, кажучи просто, чекають у відстійниках, а потім зерно знову повертається до Польщі. І така схема дозволяє ввозити до Польщі продукти, які не повинні бути на цьому ринку. У зв’язку з цим рішенням про заборону імпорту цих п’яти видів зернових культур з України до Польщі ми маємо згоду Європейської комісії на такі дії, щоб захистити наші інтереси та власний ринок. Я насправді тішуся, що ми порушили цю тему, бо люди мають розуміти, що немає протистояння між Польщею та Україною, але є проблема Європейського Союзу і його дуже недалекоглядної політики в цьому напрямку», - наголошує директорка Варшавського Інституту аграрної економки.
У середу, 31 січня, Єврокомісія оприлюднила проект регламенту, який продовжує дію автономних торговельних заходів для імпорту з України ще на рік, тобто з 6 червня цього року до 5 червня наступного. Вперше ці заходи були введені в червні минулого року. Вони передбачають одностороннє призупинення ЄС митних зборів, які все ще можуть застосовуватися до імпорту з України на основі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Проект Єврокомісії передбачає «механізм захисту» на випадок значних збоїв на ринках ЄС. Для найбільш чутливих продуктів – м’яса птиці, яєць і цукру – планується «аварійне гальмування», тобто запровадження мита на український імпорт до ЄС після перевищення певного ліміту.
Слухайте розмову у доданому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк