Напруга довкола аграрного ринку ЄС не вщухає. На 22 лютого європейські аграровиробники оголосили загальний страйк по всії Європі. Основні їхні вимоги – дотації, незгода із запровадженням Зеленого ладу, а також впорядкування правил вільної торгівлі з Україною.
Остання тема особливо гостро помітна у Польщі. 11 лютого тут дійшло до правопорушення, коли протестувальники поблизу Дорогуська висипали частину зерна із трьох українських вантажівок, які щойно в’їхали до Польщі.
Тим часом в польсько-українській економічній палаті – попри несхвалення дій причетних до інциденту в Дорогуську – говорять, що невдовзі більшою загрозою європейському ринку стане агросировина з Росії, якої вже сьогодні в рази більше на ринку, ніж сировини з України. Тільки заходить вона під іншими документами. А Євросоюз не перевіряє, що саме потрапляє на його територію.
11 лютого близько 11-30 польські фермери, які протестували поблизу кордону в Дорогуську, зупинили три українські вантажівки із зерном, зірвали пломби і відкрили борти. Частина зерна висипалася на дорогу. Водії завернули до України. Про це, зокрема, на порталі farmer.pl повідомила Моніка Хлебош.
«Ми безпосередньо в Дорогуську, тут аграріям увірвався терпець. Як ви можете побачити, вони розсипають довкола зерно. Фури, які приїхали, це українські фури, вони вже на нашому боці кордону. Їх було відкрито, зерно висипалося. Зараз на кордоні є понад 100 осіб, кілька тракторів, як ви бачите, фури повертаються. Водії бояться, що втратять вантаж, тож вирішили не чекати більше. Наперекір побоюванням, тут дуже спокійно».
Отже, запломбовані і пропущені через кордон державною прикордонною і митною службами Польщі вантажівки, було зупинено невідомими особами, пломби зірвано, що призвело до матеріальних збитків.
На вчинення цих дій одразу ж відреагував посол України у Польщі Василь Зварич. Він заявив, що Генеральне консульство України в Любліні невідкладно звернулося до польської поліції з вимогою відкрити справу за фактом цього, цитую, «ганебного злочину». «Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні», — наголосив посол. Дипломат закликав польські органи влади рішуче відреагувати в правовому полі на цей «ганебний і образливий для українців і більшості поляків злочин».
12 лютого заступник директора Палати податкової адміністрації в Любліні, інспектор Боґуслав Ґромадський заявив, що «особи, які брали участь у протесті, зірвали митні печатки з трьох вантажівок, висипали зерно. Після встановлення цього факту очікуємо інформації — щоб водії зголосилися до нас, позаяк ми мусимо провести митну процедуру», — додав чиновник.
Як повідомили українські водії, загальна сума збитків, спричинених цією подією, склала приблизно дві тисячі злотих. Докази, які забрала поліція, передадуть до прокуратури.
Що цікаво, за даними, які має голова аграрної комісії Польсько-української економічної палати Рафал Младанович, вантажівки прямували транзитом до Литви, до порту. Однак, тут, каже він, є також доволі непевна ситуація. Є інформація, яку варто перевірити, а якщо так, то припинити цю практику – що зерно, яке потрапляє до Литви, за якийсь час після зміни документів, повертається назад до Польщі.
«Наскільки мені відомо, ці машини мали їхати транзитом до Литви. Вочевидь, було зірвано пломби. І знищено кілька тон зерна. Але таку акцію, цей символічний посил, я не схвалюю, не схвалюю таких дій. Однак, я вважаю, що те, що сталося, призведе до негайного запровадження перевірок, аби встановити, чи було те, на що аграрії звертають увагу. Є такі підозри, що вантажівки, які начебто їхали до Литви, не доїжджали до порту Клайпеди. І я гадаю, міністерство агрополітики зробить це негайно – за якісь кільканадцять годин, максимум за два-три дні – перевірить, чи справді вантажівки потрапляли до порту. А ймовірність цього доволі висока. Ми знаємо, що на польсько-литовському кордоні не відбуваються перевірки. Нам треба зібрати інформацію, щоби заспокоїти суспільство, які там протестують. А також ми мусимо бути впевненими, що Польща і система герметичного транзиту працює і функціонує. Я переконаний, що в дуже короткому часі ми матимемо таку інформацію, чи доходить до таких інцидентів. А якщо так, то ми негайно мусимо запровадити можливо більш ретельну систему моніторингу, аби встановити, чи справді пломби зривають в порті у Клайпеді, і чи справді Литва може нам гарантувати, що ці вантажі 100% розвантажуються саме в Клайпеді у порту. Я сподіваюся, що представники польського уряду та окремих міністерств просто нададуть певну інформацію про те, що система була, припустімо, дірява, але ми з литовською стороною усуваємо ці недоліки. І ми маємо стовідстокову впевненість, що автівки заходять транзитом до Клайпедського порту, там їх розвантажують, і немає можливостей, аби ця сировина повернулася на територію Республіки Польща чи іншої європейської країни».
Премєр-міністр Польщі Дональд Туск 11 лютого на зустрічі в моронгу також заявив, що частина українського зерна потрапляє до Польщі через польсько-литовський кордон, який досі не контролювали.
«Але ми почали контролювати, і я сьогодні отримав вибіркові дані про контроль на польсько-литовському кордоні щодо вантажних перевезень. І цей контроль буде інтенсивнішим. Не може бути вибіркових перевірок, щоб всі думали, що це якась демонстрація на кілька днів. Ми будемо пильнувати кордон, якщо йдеться про перевезення продуктів з України, настільки ретельно, наскільки можуть це робити наші служби», - заявив Дональд Туск.
В цьому ж контексті він додав, що це нелегальний імпорт, який став можливим через причетність до нього осіб по обидва боки польсько-українського кордону.
«Немає підстав, аби питання на польсько-українському кордоні і надходження українських продуктів до Європи не врегулювати так, аби наші виробники не зазнавали втрат. Якщо є питання, я якнайшвидше намагаюся знайти на них ефективні відповіді. То чому ж, попри ембарго, далі приїжджає стільки продуктів? Хто порушує свої домовленості на кордоні? Наскільки корупція по обидва боки кордону сприяє цьому, на нашу думку, нелегальному імпортові?»
Визначення «корупція по обидва боки», чи не вперше пролунала в контексті так званого напливу української агропродукції на європейський ринок. Однак тут виникає інше логічне питання – чи перевіряв хтось у Євросоюзі, скільки, скажімо, саме російського зерна, не кажучи вже про вкрадене росіянами в Україні з окупованих територій, а власне, російського зерна, потрапляє до ЄС. І чи перевіряють його на вміст, якість і документи. Питаємо у голови аграрної комісії польсько-української економічної палати.
«За моїми оцінками, російське зерно в Євросоюзі є стовідсотково. Однак, даруйте за відвертість, я не вірю в те, що буде запроваджено систему, яка цілковито закриє імпорт сировини з Росії. Незважаючи на ембарго на заборони до Євросоюзу, також у 2022 році, одразу після початку нападу Росії на Україну, імпорт різноманітної сировини, зокрема добрив та зернових з Росії, не припинився. Адже про це свідчить статистика в Євросоюзі - імпорт на територію Європейського Союзу здійснюється. Ми можемо застосувати дуже складні системи, які нам дозволять відбирати проби та оцінювати, наприклад, вміст продуктів. Такі системи дозволяють встановити точно – з якого місця географічно походить та чи інша сировина, а також яка технологія була використана. Я вважаю, що це абсолютно можна зробити за допомогою окремих фізико-хімічних досліджень. Але я не вірю, що хтось захоче запровадити на сто відсотків солідарно з Україною ретельну таку перевірку», - говорить Рафал Младанович.
Тобто, що ми маємо? Вантажівки, які в’їжджають через польсько-український кордон, візуально доступні в момент перетину кордону і це справляє враження на тих же протестувальників, які бачать фуру безпосередньо перед очима, що – як вже сталося – і призводить до таких випадків, як то висипання зерна на дорогу поблизу кордону в Дорогуську. А зерно, скажімо, російське, яке потрапляє до того ж Євросоюзу іншими шляхами, наприклад, морем, не є візуально досяжним і не тригерить так сильно сільгоспвиробників, хоча його може бути на ринку Європи в рази більше, ніж українського.
Рафал Младанович:
«Саме так, якщо ми маємо, скажімо, на кораблі типу Панамакс, скажімо, 160 тис. тон російської пшениці і вона прибуває до порту, скажімо, в Іспанії чи Роттердамі, і розвантажується, люди цього не бачать. Європейські фермери цього не бачать, польські фермери цього не бачать. Але якщо через польський кордон має переїхати фура, яка везе 2 тисячі тон, або якщо проїжджає кілька сотень вантажівок на день, а це раптом лише кілька відсотків того, що входить на територію Євросоюзу з Росії щодня, то, на жаль, психологічно виглядає це цілком інакше. Бо ми, як то фермери, посадовці, і споживачі не маємо розуміння цього. На жаль, це якісь ігри. На мою думку, це можна було б контролювати. Але чи справді Євросоюз, чи окремі комітети, чи окремі інституції Євросоюзу хочуть це робити? Чи лобі, яке торгує сільськогосподарською сировиною є набагато сильнішим? Бо глобальні компанії, які ведуть агробізнес в Україні, вирощуючи там продукцію, також продають її в Росію, Австралії, Південну Америку, Північну Америку та Європу. Крім того, знаєте, посадові особи в Євросоюзі, дивляться передовсім на документи. Якщо чиновник підтвердить, що документи в нормі, то більше нічого не шукає, бо для нього справа вирішена. Отже, повертаючись до питання, чи є зерно та інша російська сировина в Європейському Союзі і чи вони все ще імпортуються? Так, безсумнівно. Вони в'їжджають до Євросоюзу за різними документами, звісно не за російськими. Хоча, якби ми ретельно взялися, то знайшли б і російські документи. Однак вони походять з деяких арабських країн, ми говоримо про Оман, ми говоримо про Саудівську Аравію, ми говоримо про багато інших країн. Бо корабель виходить з російського порту, пропливає кілька тисяч морських миль, і в дорозі документи замінюються, але коли товар заходить в європейський порт, ніхто не бере проби і не аналізує, чи ця сировина, була виготовлена в Південній Америці чи іншій країні. Бо все можна перевірити на молекулярному рівні - підтвердити походження тієї чи іншої сировини, але ЄС повинен лише захотіти це зробити».
Більше того, говорить голова аграрної комісії польсько-української економічної палати, варто вже сьогодні замислитися над тим, що в недалекій перспективі не українська агропродукція стане справжнім бичем європейських виробників.
«Насправді я вважаю, що сьогодні ми розглядаємо Україну як найбільшу чи головну загрозу для сільськогосподарського виробництва в рамках торгівлі сировиною та агропродовольчими продуктами. Але, маючи досвід роботи у великих агрофірмах, де я працював, чи це були американські чи датські фірми, я боюся, що через кілька років набагато більшу загрозу для Європи становитиме сировина та агропродукція саме з Росії, а не з України. Якщо дивитися з довгострокової перспективи, то я боюся цього набагато більше, ніж України. Бо я бачу, що Україна сьогодні є партнером Європейського Союзу, і мені шкода, що Єврокомісія так мало за два роки зробила для того, щоб це врегулювати. Але в довгостроковій перспективі я справді набагато більше боюся напливу сировини та агропродовольчої продукції з Росії, бо знаю, які величезні інвестиції в Росії. Росія вже є найбільшим експортером пшениці, і в найближчі кілька років у неї буде величезний ріст виробництва птиці, продукції тваринництва, багато іншого, і це величезна загроза».
За інцидент на кордоні в Дорогуську 12 лютого офіційно на сторінці міністерства агрополітики Польщі перепросив міністр Чеслав Сєкєрський. «Ситуація напружена, треба визнати. Польські фермери висипали частину зерна з українських вантажівок. Як на мене, це не правильна форма протесту, але її часто використовують фермери в різних країнах. Фермери не стримали своїх емоцій, але варто пам’ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Від імені польських фермерів я прошу вибачення за такий вчинок відчаю та прошу з розумінням ставитися до їх надзвичайно важкої ситуації. Ми ведемо технічні переговори з Міністерством сільського господарства України, під час яких хочемо визначити умови торгівлі, які б обмежили надходження товарів, які порушують стабільність агропродовольчих ринків. Я також усвідомлюю, що торгівля йде в обидві сторони, і ми також експортуємо в Україну. Проте нагадаймо, що польські фермери допомагали Україні і хочуть допомагати. Але вони хотіли б, щоб від цієї допомоги виграв український бюджет і виграли фермери, а не олігархи, які мають величезні площі для вирощування зернових та інших видів агропродукції. Вони головним чином стоять за цим великим імпортом, який підриває стабілізацію агропродовольчих ринків у Європі.
Вирішення проблем полягають не лише в польсько-українських відносинах, адже Європейська комісія відповідає за організацію та правила торгівлі на спільному європейському ринку», - йдеться у повідомленні.
До речі, як заявив міністр сільського господарства України Микола Сольський, Україна готова до посилення контролю на кордоні. Тим часом, очевидно, є сенс у переговорах із європейськими партнерами, в тому числі – польськими колегами, що анонсовано на найближчий час, робити акцент на перевірках агропродукції, яка надходить іншими шляхами на територію ЄС. В тому числі, російської продукції морем, що в контексті посилення санкцій проти росії також мало б значення для стабілізації європейцського агроринку і ослаблення російської економіки, яка працює на продовження війни в Україні.
Слухайте звукову версію у доданому файлі.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк