Олег Науменко — керівник аграрного підприємства — цього року буде збирати свій перший урожай ягід у Польщі. На його підприємстві переважно працюють українці. Олег Науменко розповідає про особливості роботи українського фермера в Польщі та про те, як взагалі виникла ідея тут розпочати бізнес.
У нас був багатий досвід в Україні, і ми вирощували велику кількість лохини. Завжди дивилися на нові проєкти, на інновації. Якраз перед війною ми мали реалізувати проєкт з вирощення малини, але почалась війна, далі ситуація стала трошки іншою.
Так склалося, що я маючи трьох дітей, опинився в Польщі. Перший рік ми дуже активно допомагали ЗСУ грошима, бронежилетами, всім, чим могли. Потім гроші почали закінчуватися, нові гроші не з'являлися, і було прийнято рішення, що потрібно починати створювати бізнес. Ми знайшли фермерів, наших польських партнерів по минулому життю, і побачили, що є можливості до виходу на ринок як нових виробників.
Ми побачили в цьому велику перспективу, поговорили з деякими польськими партнерами, провели перемовини з українськими партнерами і створили проєкт. Оцінили його і побудували за сім місяців господарство.
Польща — країна з дуже сильними аграрними традиціями. А як вам вдалося пробитися на цей ринок?
Досить важко. Об'єктивно кажучи, тут дуже багато нам допомогли польські партнери. Головна проблема — це доступ до землі. Українцю важко її отримати навіть в оренду. Польські партнери виступають гарантами.
У нас повністю гідропонне виробництво в закритому ґрунті. Як ви знаєте, зараз багато рослин в Польщі померзло, бо були весняні заморозки. Померзло до 80% лохини, до 50% малини, у деяких районах загинула полуниця, щодо яблук — дуже велика шкода, щодо вишень і черешень теж.
Наша технологія захищає на 90% від цих погодних факторів. Ми можемо збирати урожай навіть у дощ. Тут не капає на голову і не капає на ягоди. Це — немалі інвестиції, але це — єдині інвестиції, які я готовий інвестувати у сільське господарство. Тільки — закритий ґрунт, тільки — контрольована середа.
Якщо порівняти ведення бізнесу в Україні і у Польщі, які плюси і які мінуси?
Поки що я бачу тільки плюси для себе. Ми ще не всі, можливо, кола пекла пройшли за ці три роки, але на цей час я бачу тільки позитивні історії. Все значно легше, незаангажоване, некорумповане. Тобто тут жити по-чесному значно простіше.
Завжди наводжу приклад — найбільш зрозумілий для всіх людей, які мають машини. В Україні для того, щоб отримати номери на машину, ти можеш витратити тиждень і їх не отримаєш. Будуть якісь експерти, другі, треті. Потім не буде номерів, потім не буде пластика для технічного паспорта, потім світла не буде. Це до війни я кажу.
Тут немає цієї проблеми. Я приходжу локально у місце, де у нас фірма зареєстрована. Ми за 4-7 хвилин подаємо всі документи на реєстрацію нового транспортного засобу. Через тиждень отримуємо оригінальний техпаспорт. Я плачу за це 600 гривень, тобто, 60 злотих. В Україні якщо ти не даш хоча б 200 доларів в МРЕО комусь, то ти в черзі будеш місяць стояти.
Повністю інтерв’ю з фермером Олегом Науменком можна послухати в доданому звуковому файлі.
Лариса Задорожна