Ukraine Facility — це інструмент Європейської Комісії, Європейського Союзу, загальна сума якого становить 50 мільярдів євро. У Польщі сьогодні лише дві інституції мають змогу працювати із цими грантовими коштами. Для цього вони мусіли проти аудит, перевірки і отримали акредитацію ЄК. Це Банк державного розвитку і Фонд міжнародної солідарності. Такі ж сертифікати отримали й інші установи в інших країнах ЄС. Важливо те, що ті кошти, які доступні, це значною мірою гарантійні інструменти для покриття ризиків. Бо інвестувати в державу, де триває війна, наважитися складно. Єврокомісія гарантує, що вкладені кошти та інвестиції буде захищено. Але…
Усі очікують, що це буде дуже висока частка в покритті ризиків. Можливо, навіть 90% для фінансових інструментів Єврокомісії та грантових коштів. На практиці доступних грантових коштів є приблизно 700-800 млн євро, — говорить Аґнєшка Фальковська. Кому вони доступні? І як та коли їх отримати? Часу не так вже й багато.
«Вони доступні не лише для Польщі. Ними можуть скористатися партнери-виконавці, насамперед банки розвитку з країн Європейського Союзу. І тут є певна форма конкуренції. Інституції, які мають акредитацію від ЄС, подають заявки зі своїми ідеями, апетитами, інструментами, сумами та ідеями щодо того, як вони хочуть використовувати ці інструменти. А це треба зробити до 1 жовтня 2024 року. Зараз ми маємо початок вересня 2024 року. І на цьому важливо наголосити, бо цей інструмент доступний для використання протягом трьох років. Це означає, що заявлені суми або інструменти, які будуть забезпечені гарантією Єврокомісії, мають бути використані відносно швидко, протягом трьох років. Мають бути підписані контракти з українською стороною. Інструмент скерований на потреби України, тобто на інвестиції, пов’язані або узгоджені з українським планом відбудови України, що його схвалив Євросоюз».
Ці інструменти, ці потреби стосуються України і мають бути реалізовані в Україні. Це важливо, тому що це не інструмент підтримки експорту. Це однозначно інструмент підтримки України від ЄС. І завдяки тому, що це комісійні кошти і це кошти допомоги з грантовою складовою, вони є, так би мовити, дешевими, бо вартість цих інвестицій нижча за ринкову.
Отже, 50 — це багато чи мало? Із 50 мільярдів доступних коштів на гарантійні інструменти становить 7,8 мільярда. А чистих грантів — 700-800 мільйонів євро. Якщо в контексті потреб України, які є величезними, це невеликі кошти. Чи можуть ці гроші стати стимулом для бізнесу вкладатися у відбудову України?
Частково, але Україна пропонує бізнесу багато інших цікавих пропозицій, щоби він інвестував у її відбудову. Незалежно від того, скільки додаткових стимулів з’являється на ринку, і наскільки вони дешеві. З огляду на потреби ринку, всі ці інструменти повинні використовуватися на повну. Наразі варто зосередитися на питанні часу, вважає Аґнєшка Фальковська, а точніше, на підготовці планів і проектів за той час, що ще залишився.
«1 жовтня 2024 року. Ми маємо менше місяця. А де ми зараз? Ми як Банк державного розвитку, загалом Польща. І що нас чекає? Перш за все, ми стикаємося з конкуренцією. Цей інструмент і ця конкуренція засновані на такому принципі: хто перший подав заявку, того першим обслужили. А з ким ми конкуруємо? Треба говорити відкрито: ми конкуруємо з Німеччиною, Францією, Італією, Скандинавією, з Нідерландами, з іншими країнами Європейського Союзу. Вони мають і апетити, і вже готові. А до того ще важливо, наскільки швидко ми здатні реалізувати ці інвестиції. Це означає, що інструменти, які ми можемо використати, мають бути підкріплені списком запланованих, реалістичних проектів, які будуть реалізовано протягом наступних трьох років».
І що ж може запропонувати Польща, окрім декларування бажання участі в таких проєктах? Наскільки готовою є країна і бізнес на рівні підготованих проєктів, бізнес-планів і пропозицій. Наскільки вони технічно та економічно обґрунтовані і готові до участі в конкурсах.
«Надійшов час підбити певні підсумки. Чим конкретніший цей список, тим ширший масштаб фінансування. Ми не можемо просто сказати: «шановна Комісіє, ми хочемо 200 мільйонів євро гарантій». Але на що? На які конкретні цілі? Звісно, цей список не цілковито порожній, але чи можемо ми це зробити? Я не знаю, чи зможемо ми протягом місяця підготувати список, якого буде достатньо, щоб отримати стільки, скільки ми, ймовірно, очікуємо. Простіше кажучи, аби реалізувати політичний запит, що, мовляв, Польща відповіла на виклик. Тож я трохи поверну вас на землю і запитаю, чи достатньою є інвестиція у 20 мільйонів на розширення вже діючого заводу Cersanit? Подумайте про це і дайте самі відповідь. Нам точно потрібна конкретика. Конкретика, яку будемо реалізовувати. Тобто такі проєкти, які готуються вже зараз. Бо якщо ні, то будуть інші інвестиції, які також будуть підтримані, які вже готуються, але було б шкода, якщо б ми не були бодай партнерами. Бо не обов’язково має бути суто польський капітал. Досить партнерства, достатньо того, що бізнес хоче опосередковано скористатися цим і принести користь для Польщі».
І тут є ще два аспекти. Для того, щоб подати заявку або взагалі взяти участь у конкурсі і випередити конкурентів, Польща має показати певну готовність підтримати свої амбіції, потреби, проекти та продукти польськими державними коштами. Це якщо говорити дуже спрощено.
«Де дуже тісно переплетено з грантами. Бо пул грантів становить 700-800 мільйонів. І цього формально немає в документах. Але так це буде працювати. До прикладу, Німецьке агентство сприяння розвитку має стільки коштів, забезпечених Державним казначейством Німеччини, що воно фактично може легко використовувати ці 800 мільйонів євро у вигляді грантів, вносячи від 10 до 30 % до кожної суми німецьких державних коштів. Що для Єврокомісії є аргументом? Так званим важелем ефекту мультиплікатора. Справа в тому, що вони мають невеликий пул, але вони шукають таких партнерів, країни та інституції, які також можуть щось внести, щоб примножити ці комісійні гроші.
І тут знову питання, де Польща, наскільки Польща готова до таких кроків і в якому масштабі? Я знаю відповідь на це питання, тому що ми розмовляємо з міністерствами, з відповідними міністерськими та політичними органами. Процеси прийняття рішень ще тривають. А ми маємо місяць, щоб підготувати продукти. Тож пропоную вам також над цим замислитися», — говорить Аґнєшка Фальковська, Директорка департаменту інструментів міжнародного розвитку Банку державного розвитку Польщі.
Слухайте матеріал у доданому звуковому файлі:
08:38 AGNIESZKA_FALKOWSKA_EFIR.mp3 Розмова із Аґнєшкою Фальковською, директоркою департаменту інструментів міжнародного розвитку Банку державного розвитку (BGK)
Матеріал підготував Володимир Гарматюк
